Некрасов як поет – громадянин Росії

В історію російської літератури Микола Олексійович Некрасов увійшов як

Великий поет, чия творчість іде коріннями в глибинні шари народної

Життя, як поет-громадянин, все своє життя, весь свій величезний талант

Отдавший служінню народу. З повним основоние поет наприкінці свого життя

Міг сказати: “Я ліру присвятив народу своєму “.

Своєрідністю поезії Некрасова було те, що вона завжди найтіснішим

Образом зв’язувалася з визвольним рухом і з розвитком революційно-

Демократичної ідеології в Росії. Великий поет

постійно перебував в

Центрі суспільного й літературного руху свого часу й разом з

Своїми друзями й соратниками В. Г. Бєлінським, Н. Г. Чернишевським і Н. А.

Добролюбовим послідовно виступав проти самодержавства й

Кріпосництва

Довгий час батьківщиною Некрасова Називали Село Грешнево Ярославського

Повіту, хоча сам поет у своїх “Автобіографічних записах” писав, що

Народився він “у якімсь…. містечку Подільської губернії”. Дійсно

Микола Олексійович Некрасов народився 28 листопада (10 грудня) 1821 року в

Містечку Немирово, Брацлавского повіту, Подільської губернії на Україні,

де

Був у той час розквартирований полк, у якому служив його батько

В 1824 році сім’я Некрасових переїхала в Грешнево, де й пройшло

Дитинство майбутнього поета. дитячі роки залишили глибокий слід у свідомості

Некрасова. тут він уперше зштовхнувся з багатьма темними сторонами життя

Народу, тут був свідком жорстоких проявів кріпосництва:

Бідності, насильства, сваволі, приниження людського достоїнства. І тому

Пізніше, коли Некрасов знову й знову вертався в Грешнево, його кожний

Раз охоплювали суперечливі почуття. З одного боку, почуття

Безмежної любові до рідного краю (“Спасибі, сторона рідна, за твій

Лікуючий простір”), а з іншого боку – його постійно переслідували

Спогаду про підневільне життя кріпаків, про похмурий

Поміщицькому будинку, у якому безмежно панував батько-самодур і

Піддавалася приниженням і образам його гаряче улюблена мати

От чому через багато років, поет з такою гіркотою писав про своєму

Дитинстві:

Немає! замолоду моєї заколотної й суворої,

Втішного душі воспоминанья немає;

Але все, що, життя молю обплутавши з першого років,

Проклятьем на мене лягло непереборним, –

Всьому початок тут, у краї моєму рідному!..

(“Батьківщина”)

Неподалік від Грешнева протікала ріка Волга. Разом зі своїми

Сільськими друзями Некрасов часто бував на волзькому березі. Цілі дні

Проводив він тут, допомагав рибалкам, бродив з рушницею по островах і годинниками

Любувався вільними просторами великої ріки:

Про Волга!.. колиска моя!

ЧиЛюбив хто тебе, як я?

Але один раз хлопчик був вражений открившейся перед його очами

Картиною: по березі ріки, майже пригнувшись головою до ніг, юрба

Виснажених бурлак з останніх сил тягла величезну расшиву (баржу). А

Над нею начебто зависла тужлива, схожа на стогін пісня:

И був нестерпно дикий

И страшно ясний у тиші

Їх мірний похоронний лемент –

И серце здригнулося в мені

(“На Волзі”)

Видовище горя й неймовірних страждань народу змусили Некрасова по-

Іншому глянути навколо, навело на думку про соціальну несправедливість, про

Жахах підневільної рабської праці:

ПРО, гірко, гірко я ридав,

Коли в той ранок я стояв

Н а бережу рідної ріки,

И в перший раз її назвав

Рекою рабства й туги!..

(“На Волзі”)

Інтерес до Творчості в Некрасова пробудився дуже рано. Як він сам

Говорив, “писати вірші початків із семи років”. Але до надходження в гімназію

Писав вірші час від часу. І звичайно ж це були слабкі, наївні

Спроби заримувати кілька рядків

Чотири роки навчання в гімназії мало що дали, а в останній, 1837

Рік, Микола Некрасов навіть не був атестований по багатьом предметам. Під

Прийменником “розстроєного здоров’я” Некрасов-батько забрал сина з гімназії

В 1838 році Некрасов вирішує надійти в Петербурзький

Університет. Цю його мрію підтримувала мати, батько ж наполягав на

Надходженні в кадетський корпус. Але юнак Некрасов не послухав батька, він

Твердо вирішив не йти на військову службу й стать “гуманітарієм”.

У Петербург юний Некрасов з’явився з рекомендаційним листом до

Жандармському генералові Д. П. Полозову. Генерал схвалив гуманітарні плани

Юнака й відписав про їх його батькові. Відповіддю був грубий лист із погрозою

Залишити без матеріальної підтримки, що була й виконана

Можна із упевненістю сказати, що жоден великий росіянин

Письменник не мав такого важкого життєвого й життєвого досвіду, через

Який пройшов молодий Некрасов у свої перші Петербурзькі роки;

Мабуть, навіть Горький не побував на такому “дні”. Він виявився без єдиної

Точки опори: без місця, іноді просто без пристановища й, звичайно, без грошей

Некрасов зійшовся з викладачем Інженерного училища Н. Ф.

Фермором, а той познайомив починаючого поета з Н. Полевим, редактором

Журналу “Син батьківщини”; у результаті в жовтневому номері журналу за 1838

Рік було надруковане вірш “Думка”. Усього в концет1838 – початку 1839

Г. у різних журналах було надруковано шість віршів Некрасова

Які ввійшли в його перший віршований збірник “Мрії й звуки”. В 1840

Г. він видається під ініціалами “Н. Н. ” за порадою В. А. Жуковського,

Молодого, щопопереджав, поета: “Згодом ви напишете краще й вам

Буде соромно за ці вірші”.

И дійсно перший збірник Некрасова не користувався попитом

Розсерджений автор скупив і знищив більшу частину тиражу. В. Г.

Бєлінський у своїй рецензії так відгукнувся про книгу: Ви бачите по його

(Некрасова) віршам, що в ньому є Душу і є почуття, але й у те

Же час бачите, що вони залишилися в авторі, а у вірші перейшли

Тільки відвернені думки, загальні місця, правильність, гладкість і… нудьга”

Тим часом мріям про закінчення університету не призначено було збутися

На факультет східних мов надійти не вдається, на юридичний також.

Справа обмежується вільним слуханням лекцій по філософському факультеті

Перебиваючись випадковими літературними заробітками, Некрасов буквально

Злидарює. “Рівне три роки, – розповідав він пізніше, – я почував себе

Постійно, щодня голодним”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Некрасов як поет – громадянин Росії

Categories: Нові твори

Links