“Любов із цього дня піла на спад…”(по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”)
Великий росіянин письменник Лев Миколайович Толстой, як ніхто іншої, цікавився проблемою соціального зла. Багато хто з його добутків відрізняються високим пафосом. Нерідко в основі його створінь були реальні факти. Так було й з оповіданням “Після балу”, де описується подія, про яке Толстой чув ще замолоду. Автор майстерно користується прийомом контрасту. Цієї мети покликана служити й двухчастная структура оповідання. У першій частині дається захоплений опис світського балу
Толстой використовує епітети “щасливий”, “чудовий”,
Почуття юнака одержує як би новий поштовх. Друга частина оповідання написана в похмурих темних тонах. Іван Васильович бачить, як сильна рука полковни-I ка, що ніжно підтримувала ще вчора в мазурці дочка, б’є сьогодні по особі слабосильного солдатика
Юнак у здивуванні: невже можна мати дві особи: одне для балу й
Лев Толстої відзначає, що подібний випадок не міг не вплинути на людину, що зберегла своя моральність. Іван Васильович відмовляється від кар’єри й присвячує себе служінню іншим людям. Любов поступово йде із серця юнака. “От які бувають справи й від чого перемінюється й направляється все життя людини”, – говорить автор
Можна сказати, що Іван Васильович втратив не тільки свою любов до дочки полковника, але й любов і повага до російського суспільства того часу. Лев Миколайович Толстой – майстер психологічного портрета. Іван Васильович, що виступає в добутку в ролі оповідача, може вважатися типовим представником прогресивної частини російського суспільства XIX століття. Його доля – це доля сотень і тисяч думаючих людей, які діяльно протистояли мертвущому впливу царату Вроссии.