Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок”

Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок”

Духовний вигляд Л. Т. став центром критико-публіцистичної полеміки навколо п’єси. Слов’янофіли розцінили його поява як “нове слово” в мистецтві, пов’язане з розкриттям національного ідеалу. Вигук героя “Ширше дорогу – Любимо Торців йде!” стало для них символом перемоги національних почав у мистецтві. “Демократична” критика поставилася скептично і до надмірної захопленості слов’янофілів, і до морального пафосу образу Л. Т. Промотавший брат багатого купця, Л. Т. ходить по місту “блазнем”, по копієчці збирає,

“блазня з себе розігрує”. В помсту вигнавши його братові Гордієві Л. Т. “Созорнічал”: пішов та з жебраками став біля собору, осоромив брата “на все місто”.

На Різдво, коли “на вулиці свято, у кожного в домі свято”, гостріше відчувається самотність Л. Т, душа якого “іззябла”. Гірке блазнювання Л. Т, необхідність блазнювати за шматок хліба роблять його “юродивим мимоволі”. У поведінці Л. Т. простежуються риси свідомого соціального самознищення, які споріднюють його з юродивими Стародавньої Русі. Його “застарілий бурнус” подібні “худим риз”, в яких юродиві, “лаявся

світу”, викривали нікчемність здорового глузду і практичних потреб перед ликом Божої правди. Про неї пам’ятає Л. Т, коли вигукує: “І моя сльоза до неба дійде!” Л. Т. нікому не бажає і не робить зла, “не заїдає чужий вік”, співчутливо і любовно ставиться до добрим людям, гнівно-зневажливо – до забув сором і совість. “Нелюд єства”, – говорить він про Африканом Коршунова, який утратив у собі образ Божий. Ключем до образу Л. Т. є його пристрасний монолог, у якому він просить брата не губити щастя дочки і видати її заміж по любові за бідного прикажчика Митю.

У результаті втручання Л. Т. “Злодій” Африкан осоромлений, загордився брат “приведений до тями”, бідні закохані з’єдналися. Слова дружини Гордія розкривають сенс відбулися подію та роль у них Л. Т.: “Люби-мушка Зняв ти з нашої душі гріх великий, не замолити б його нам”. Л. Т. не просто занепалий чоловік. Найважливіша риса його особистості – свідомість свого падіння. В образі Л. Т. Островський розкриває глибоко національну рису російського характеру: здатність низько впасти, але не втратити при цьому моральну чистоту, в самому падінні зберегти здатність розрізнення добра і зла. Комедія Островського, написана в руслі традицій народного театру, досить нехитра. Майже притчевий сюжет, однокра-соковитість характерів, чітко розділених на “гордих” і “смиренних”, благополучний фінал нагадують про старовинні жанрах “слізної комедії” і народної мелодрами.

Але образ Л. Т. став винятком. Островський створив його за законами реалістичного мистецтва і тим самим зробив комедію значною подією в історії російського театру. Вплив образу Л. Т. відчутно позначилося у творчості Ф. М. Достоєвського (Мармеладов у романі “Злочин і кара”) та Л. М. Толстого (Федя Протасов у драмі “Живий труп”). Перший виконавець ролі Л. Т. – П. М. Садовський (1854), якому Островський присвятив комедію. Серед інших виконавців – В. В. Самойлов (1854), М. С. Щепкін (1855), П. В. Васильєв (1861), А. А. Остужев (1934).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Глумов – герой комедії А. Н. Островського “На всякого мудреця досить простоти” Глумов – єдиний персонаж у драматургії Островського, свідомо обрав своїм життєвим кредо філософію цинізму. Г. – значуща прізвище, в якій укладені зерно образу і його характеристика. Глумитися – означає скоморошничати, знущатися, “глум творити”. “Матінка, я розумний, злий і заздрісний”, – каже Г., приступаючи до здійснення своїх планів. Ці “вихідні” людські...
  2. Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на...
  3. Мелузов – герой комедії О. М. Островського “Таланти і шанувальники” Мелузов – тип молодого різночинця, недавнього випускника університету, твердо вірить в те, що “жорстокі звичаї” пом’якшуються “освітою”, а поліпшення людини відбувається внаслідок засвоєння їм “правильних понять” про життя. Ідейно та соціально споріднені М.: Жадов і Микін (“Прибуткове місце”), погуляти (“Безодня”), Грунцов (“Трудовий хліб”), Платон Зиб-кін (“Правда – добре, а щастя...
  4. Способи відбиття авторського погляду на мир у комедії Островського Ремарка від французького слова remarque означає зауваження, пояснення. Це вказівка автора на вчинки, жести, інтонації героїв, на особливості їхнього мовлення й багато чого іншого. У часи Островського, у другій половині XIX століття, роль ремарок зросла, тому що підсилився інтерес до психології персонажів. Островський, як і багато інших росіян драматурги, приділяв...
  5. Треплев герой комедії А. П. Чехова “Чайку” В образі Треплева Чехов розкриває світовідчування людини “рубежного” часу, що веде ідеєю якого стає ідея “духовного избранничества”. Ця ідея хвилює уяву Треплева визначає його характер відчувань, “фарбування переживань” (А. Білий). Слова Треплева про “жерців святого мистецтва”, “деяких вибраних” можна порахувати “застереженням по Фрейдові”, що видає пекуче бажання Т. стати одним...
  6. Центральний персонаж комедії А. Н. Островського “Ліс” Провінційний актор, комік Щасливців “парний” персонаж до трагіка Несчастливцеву, як Санчо Панса – до Дон Кихоту. Життєвий практицизм, здоровий глузд, тверезе-іронічне й проникливе сприйняття дійсності роблять його “земним” персонажем, контрастним стосовно “піднесеного” Несчастливцеву. Природжений актор, Щасливців упевнено й артистично театралізує своє життєве поводження в рамках свого комічного амплуа. Майстер фарсових...
  7. Бідність не пороть – По вірші Р. Бернса “Чесна бідність” Роберт Берні – популярний поет не тільки в себе на батьківщині, у Шотландії, але й в усьому світі. Рядка з його віршів стали для шотландців гаслами, багато віршів Берні замислив як пісні, і тепер їх співають не тільки на нього батьківщині Поезія Бернса проста, але дуже витончена й повна життєвих...
  8. Драматургія А. Н. Островського. Основні риси 1. Місце творчості Островського в російської драматургії. 2. “Народна драма” у театрі Островського. 3. Нові герої. Він відкрив миру людини нової формації: купця-старообрядника й купця-капіталіста, купця в сіряку й купця в “трійці”, що їздить за кордон і займається свій бізнес Островський розгорнув навстіж двері в мир, досі замкнений за високими...
  9. Героїня комедії А. Н. Островського “Остання жертва” Образ Тугина являє собою характерне для “пізнього Островського” художнє дослідження люблячої душі “лагідної” жінки (порівн.: Людмила в “Пізній любові”, Наташа в “Трудовому хлібі”, Віра Пилипівна в “Серце не камінь”, Евлалия в “Невільницях”, Ксенія в “Не від миру цього”). Тугина – “молода вдова”, закохана в чарівного шалапута, красеня Дульчина, бездумно й...
  10. Бідність не пороть. Р. Бернса “Чесна бідність” Твір вірші Р. Бернса “Чесна бідність” Роберт Берні – відомий поет не тільки в себе на батьківщині, у Шотландії, але й в усьому світі. Рядка з його віршів стали для шотландців гаслами, багато віршів Берні задумав як пісні, і тепер їх співають не тільки на його батьківщині. Поезія Бернса проста,...
  11. Художній театр H. А. Островського 1. Значення Островського-Реформатора. 2. Особливості драматургії. 3. Мир купців і поміщиків 4. Жіночі образи: Катерина й Лариса. Історія становлення російської драматургії, також як і історія російського театру цікава й захоплююча. Підкоряючись особливим законам розвитку, випробовуючи на собі вплив певних історичних особистостей, напрямків, історичних подій, театр розвивався, змінювався, міняючи через себе...
  12. Основні риси драматургії Островського Олександр Миколайович Островський народився в 1823 році в Москві: в Замоскворечье, – у стародавньому купецькому й чиновницькому районі. Батько майбутнього Драматурга, утворений і вмілий судовий чиновник, а потім – відомий в Московських комерційних колах стряпчий (адвокат), нажив неабиякий статок; Піднімаючись по службовим сходам, дістав права потомственого дворянина, Став поміщиком; зрозуміло,...
  13. Герой комедії Мольера “Плутня Скалена” Скален один із существеннейших персонажів мольеровского театру, по структурній і концептуальній складності порівнянний з Дон Жуаном і Альцестом. Гадана елементарність образа приховує його багатомірність і парадоксальну серйозність, непомічені вченими-сучасниками Мольера. Характерна репліка Буало: “И крізь мішок, куди Скален заліз ганебно, Того, ким “Мізантроп” був створений, мені не видно”. С.- один...
  14. Хлестаков – головний герой комедії “Ревізор” Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливі не представлялася йому боротьба йз усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, головною особою сваєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Можна тільки ворожити, що це означає: геніальний хід великого художника, бажання подразнити суспільства або який-небудь тонкий натяк. Іван Олександрович Хлестаков,...
  15. Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої” Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути...
  16. ЧОМУ ХЛЕСТАКОВ – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ КОМЕДІЇ Н. В. ГОГОЛЯ “РЕВІЗОР”? Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливої не представлялася йому боротьба із усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, що послабляють держава, все-таки головним особою своєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Що це? Геніальний хід великого художника? Бажання подразнити суспільство? Може бути, який-небудь тонкий натяк? Іван Олександрович...
  17. Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” (1824; в першій редакції написання прізвища – чадський). Ймовірні прототипи образу – П. Я. Чаадаєв (1796-1856) і В. К. Кюхельбекер (1797-1846). Характер дій героя, його висловлювання та взаємини з іншими особами комедії дають великий матеріал для розкриття теми, заявленої в...
  18. Герой комедії Н. В. Гоголя “Одруження” Образ Подколесина продовжує ланцюг “незвичайних” героїв письменника. Розвиваючи “ідею нісенітниці, укладену в самому акті шлюбу, з’єднання навічно двох людей” (И. П. Золотусский), письменник показує на перший погляд звичайної нерішучої людини, досить великого чиновника, що вирішив знайти щастя в узах Гименея. Парадоксальність образа в тім, що Гоголь намалював не звичайного закоренілого...
  19. Альдемар – герой комедії Лопе де Вега “Учитель танців” В образі А. драматург зробив спробу розв’язати конфлікт любові і честі. Зубожілий аристократ бере собі інше ім’я і наймається вчителем танців в багатий будинок, оскільки не бачить іншого способу побачитися з прекрасною Фл орел ий. Двоюрідний брат А., Рікар-до, приходить в жах від цього задуму і марно намагається довести, що...
  20. Герой і антигерой комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – видатний добуток росіянці літіратури XIX століття. На жаль, нам не звестно, коли точно почалася робота над комедією. Дослідники називають і 1816, і 1813, і 1821 роки. Документально відомо лише час, коли робота над добутком була закінчена: це 1824 рік Але точне датування...
Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок”
«
»