Лірика Володимира Пидпалого
“Тиха Елегія ” – поезія патріотична. Уже сама назва є досить оригінальним для добутку з патріотичним пафосом. Цією назвою письменник підкреслює, що сьогодення почуття патріотизму це не голосні обіцянки й слова, а щось досить особисте, тихе, інтимне. Патріотизм, любов до своєї землі – десь на рівні внутрішніх відчуттів і говорити на цю тему треба тихо, елегійно, або й взагалі не говорити
“…Від них не відокремлю себе й тоді, як у землю перейду” – патріотизм не як сукупність пишних фраз, а як відчуття й спосіб існування робить
“Заклик”. Цей вірш повністю символичен. Образи в поезії, як і ритміка цього добутку, досить прості. Проте, символічне навантаження робить зміст вірша дуже глибоким. Образи ночі, трьох замків, золотого човна, холодного неба створюють особливий художній мир, що символізує єдність духовного й реального, глибокі роздуму над життям і