Леонід Кисельов. Патріотичний мотив вірша “Додому”. Вселюдське і національне значення образу української Мадонни (“Катерина”)
УРОК 71
Тема. Леонід Кисельов. Патріотичний мотив вірша “Додому”. Вселюдське і національне значення образу української Мадонни (“Катерина”).
Мета. Виразно читати поезії, визначити основну думку, пояснити прихований, підтекстовий зміст образів. Характеризувати образ Катерини; розвивати вміння висловлювати власні думки; виховувати любов до поетичного слова.
Обладнання: портрет письменника, збірки його творів.
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання.
Асоціативний диктант. (Учитель цитує окремі рядки твору,
Володимир Кисельов. Київ. Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка. Десятий клас. “Царі”. Т. Г. Шевченко. “Дніпро”, “Ранок”, “Вітчизна”. “Я йому сопілку виріжу…”. “Не бийте журавля”. Двадцять два роки.
II. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
1. Виразне читання вірша “Додому”.
2. Словникова робота.
Арбат – старовинна вулиця у центрі Москви, де традиційно збиралися митці;
Пах – запах;
Бурштинова – жовто-коричнева;
Гербата (з польської) – чай;
Старий
Софійські бані – вежі Софійського собору;
Тамує – стримує;
Льоля – дитяча сорочечка.
3. Аналітична бесіда за текстом твору.
– Як, на вашу думку, почувався ліричний герой у Москві?
– Чи сумує він за рідним краєм? Із яких рядків це видно?
– Чий стогін “двигун тамує”?
– Які асоціації виникають у ліричного героя, коли він згадує Москву, а які, коли говорить про Київ? (Москва – сподівання і пристрасті Арбату, запах бурштинового чаю, розмови, берези, крижана весна. Київ – місто всіх кохань, тополеві вранішні тумани, пам’ятник Хмельницькому, Софія Київська, зелена трава).
– Яким настроєм пройнятий вірш?
– Чи можна припустити, що в образі ліричного героя ми бачимо самого автора?
– Як ви гадаєте, чому обрамленням до поезії “Додому” є слова: “Шкода Москви”? Чи з однаковим настроєм вони вимовляються?
– Які прислів’я можна підібрати для епіграфа до вірша? (Всюди добре, а вдома найкраще. Ліпша своя хата, як чужа палата. Хоч і в брата, та не своя хата. Зі своєї печі й дим солодкий).
– Як ви почуваєтесь далеко від дому?
4. Асоціативна гра “Загублена ланка”. (Задаються два предмети, необхідно віднайти логічний місток між ними. Предмет повинен мати чіткий логічний зв’язок з обома заданими).
Наприклад. Арбат – місто всіх кохань: Арбат – літак – місто всіх кохань.
5. Робота над змістом вірша “Катерина”.
– У Леоніда Кисельова комплекс “віднайдення грунту” – серйозний і щирий. Молодий поет визначав історію як “шлях від чужини до хати”. Хоч Кисельов був поетом двох мов і культур, та саме українська творчість стрімко наростала. “В чому вона? – роздумує Іван Дзюба. – Насамперед, може, в тому, що громадянське почуття, яке завжди пульсувало в його поезії, тепер набрало “наступального тону боротьби… Ідеал свободи… тепер співвіднесений з історичною долею України… Уся особистість Леоніда Кисельова… доля його душі складалася під Шевченковою зорею. Це видно навіть і з того, яке особливе місце посідає в його поезії шевченківська тема…”
А) Мотивація навчальної діяльності.
Кілька слів про ІІІевченкову “Катерину”
В образі жінки Шевченко зазвичай уособлює Україну і саму людину – добру, щиросердну, довірливу, беззахисну, спраглу щастя і нещасну в отруєному злом світі.
У поемі Шевченка “Катерина”, окрім основної, людинознавчої, помічаємо виразну супровідно-національну тему. Автор попереджає Батьківщину про небезпеку москальства, тобто імперських амбіцій.
Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі – чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине…
У цих словах – як застереження дівчатам, щоби не зналися з підступними російськими офіцерами, так і застереження наївній, довірливій українській душі, щоб цуралася Московщини, бо інакше загине, як загинула Катерина. Суть нещастя Катерини не так у народженні позашлюбної дитини, як у тому, що довірилася ворогові, окупантові. Образ покинутого сина – це образ майбутнього.
Б) Виразне читання вчителем вірша “Катерина”.
В) Словникова робота.
Барвні – барвисті;
Приткнутим – притуленим;
Не квили – не співай жалібно;
Цнота – чистота, незайманість;
Кревні – рідні, родичі (по крові).
Г) Бесіда за змістом вірша.
– Який настрій поезії?
– Як ви уявляєте Шевченкову Катерину і Катерину Кисельова?
– Чому Кисельов часто вдається до повторення слова “білий”?
– Що робив народ, щоб його Катерина “В сніжне небуття не полягла!”? (“Вилами розхитували трони, Руйнували все старе дотла…”)
– Зачитайте останню строфу. Які думки і почуття переповнюють поета?
– Які асоціації виникають у вас зі словами?
Катерина – Україна;
Немовля – наше майбутнє
Трони, все старе – самодержавна Росія
Теплий хліб – добробут, багатство
Барвні сни дітей – мирний час
Г) Вправа на повторення вивченого про художні засоби мови.
– У поданих прикладах назвати виділені тропи:
Невимовним болем (епітет); освятивши невимовним болем (метафора); бо іде сьогодні Катерина (інверсія); мов велике коло, біле поле (порівняння).
III. Узагальнення вивченого.
1. Проблемне питання. Чи назвали б ви Леоніда Кисельова патріотом рідної землі? Доведіть свою думку.
2. Гра на розвиток уяви. “Буриме” (за заданими зразками римування потрібно скласти віршований текст. Заохочується вибір оригінальних, незвичних рим).
Варіант 1. Дібрати рими до слів:
А) Україна (родина – калина).
Б) Хата (багата, дівчата).
В) Сонечко (віконечко, донечко).
Варіант 2. Скласти віршову строфу із заданими римами:
А) Якщо багатітиме родина,
То буде щаслива Україна.
Б) Українська хата на гостей багата.
В) Заглянуло сонечко
У моє віконечко.
Оцінюється за такими критеріями:
Багата рима – Бідна рима.
Велика кількість співзвучних складів – Майже відсутнє суголосся.
Різні частини мови – Одна частина мови.
Оригінальна, несподівана рима – Часто вживана рима.
IV. Домашнє завдання.
Повторити вивчене, підготуватися до тематичного оцінювання.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)