Катерина Н. С. Лєскова в оповіданні “Леді Макбет Мценского повіту” і Катерина А. Н. Островського в п’єсі “Гроза”
1. Катерина Ізмайлова й Катерина Кабанова – купецькі дружини. 2. Образ Катерини Ізмайловій. 3. Образ Катерини Кабановой. 4. Подібність і відмінності героїнь. А. Н. Островський у своїх добутках зображував життя російського купецтва Завдяки цим добуткам ми замислюємося про те, наскільки трагичной могла бути життя жінки в атмосфері патріархального купецького середовища.
Н. С. Лєсков у своїх добутках так само звертався до купецького стану И дуже цікавим для нас є оповідання “Леді Макбет Мценского повіту”. Головну героїню цього добутку
Але подібність Ізмайлової й Кабановой на цьому закінчується. Катерина з оповідання Лєскова й Катерина з п’єси Островського відрізняються друг від друга так сильно, наскільки це взагалі можливо. Лєскова по праву називають письменником-реалістом.
Він насправді зображує реальне життя, малює об’єктивно людські характери Але характери звичайних, на перший погляд, людей виявляються такими, що в читача виникає безліч питань. Яким чудовиськом може виявитися людина! Саме такі думки виникають
Катерина Кабанова, героїня п’єси Островського, також нудьгує. Так само сумовита й одноманітна її життя Патріархальне купецьке суспільство не привітає розваг і забав. І, звичайно, ніхто не думає про те, як тужливо й нудно може бути молодим жінкам. Дві Катерини намагаються, як можуть, скрасити своє сіре існування. Порятунком від убогості, вульгарності й сірості стає любов.
Любов, немов яскравий спалах, висвітлює життя Катерини Кабановой. Те ж саме відбувається з Катериной Ізмайлової Молоді жінки забувають про усім на світі, повністю віддаються всепоглинаючому почуттю. Однак Катерина Ізмайлова заради свого щастя йде на лиходійства.
Вона вбиває кілька людей – свого чоловіка, свекра й навіть маленького племінника. Ізмайлова прагне до волі, готова заради її на всі Жінку не мучить совість, вона не замислюється про те, що за свої злодіяння їй прийде розплатитися або на цьому, або на тім світлі. Катерина просто не замислюється про наслідки своїх учинків.
Її імпульсивна натура здатна насамперед діяти, а не міркувати. Катерина Кабанова зовсім інша Це вразлива, легкоранимая натура. Вона згадує своє дитинство, що було щасливим, пам’ятає дрібні подробиці свого минулого. Ізмайлова про минуле не згадує, вона живе тільки сьогоденням.
Любов для Ізмайлової, насамперед пристрасть, заради якої вона здатна знищити всіх, хто тільки виявився на її шляху. Кабанова більше романтична, вона ідеалізує свого коханого, уважає його добрим, розумним, гарним. Героїня Лєскова не замислюється, наскільки гарний її коханий.
Їй досить, що він гарний і молодий Вона полюбила його саме за це, вона утомилася жити зі старим і непривабливим чоловіком. Катерина Кабанова страждає, усвідомлюючи гріховність свого почуття. Вона вірить, що непременнопоследует розплата. Катерина почуває себе нещасної, кається у своєму гріху. Катерина Ізмайлова не засуджує себе, вона спонукувана інстинктом самозбереження й бажанням одержати те, що хоче.
Катерина Ізмайлова забуває про порядність, борг, шляхетність Безумовно, вона має сильний і неординарний характер. Але вся сила її натури спрямована на зло. Коли вона вбиває чоловіка й свекра, відношення до неї з боку читача, уже не може бути гарним. Героїня оповідання не викликає симпатію й жалість на відміну від героїні п’єси Островського Катерина Кабанова – беззахисна, наївна істота. До неї неможливо не переймуться симпатією.
Вона не здатна заподіяти комусь зла, але виявляється безжалісна до себе. Катерина Кабанова нещадна до себе, проклинає себе за хвилинну слабість. Катерине Ізмайловій чужо подібне поводження.
Навіть на каторзі вона не покаялася. Показово й те, що Ізмайлова зовсім байдужа до своєї дитини, породженій від коханої людини Сам Лєсков говорить, що такі жагучі натури, як Катерина, повністю віддаються любові, але діти залишають їх байдужими. Байдужість до своєї дитини ще можна було б простити, з огляду на, що Катерина більше ніколи його не побачить. Але той факт, що вона вбила маленького племінника, думаючи винятково про збагачення, взагалі позбавляє героїню Островського права на яке-небудь співчуття. Племінник Ізмайлових жодним чином не заважав Катерине.
Вона вирішує його вбити винятково заради збагачення, адже хлопчик був прямим спадкоємцем її чоловіка. Катерина Кабанова взагалі ніколи не думала про збагачення. Протягом усього твору Катерина Кабанова навіть не подумала про гроші.
Цього не скажеш про Катерине Ізмайловій Катерина Кабанова дуже релігійна, Катерина Ізмайлова взагалі позбавлена віри в Бога. І відсутність морального початку багато в чому пов’язане із цим. Ізмайлова живе, керуючись винятково своїми бажаннями. А вони, тобто бажання, лякають своєю звіриною простотою. Катерина Ізмайлова сильна й рішуча У її образі немає нічого світлого, це докорінно відрізняє її від поетичної натури Катерини Кабановой.
Катерина Ізмайлова закінчує життя самогубством, при цьому вона губить ще одне життя – несе із собою у хвилі ту, на яку звернув увагу її коханий. І перед смертю вона “хоче пригадати молитву й ворушить губами”. Але їй пригадується не молитва, а вульгарна й страшна пісня. Дві Катерини були представницями купецького стану Але в одній з’єдналися винятково темні сторони людської натури, інша ж, навпаки, світла й поетична.
Настільки різні люди виховувалися в одній і тім же середовищі. Про вдачі патріархального купецтва ми знаємо завдяки творам Островського. І можемо із упевненістю сказати, що в купецькому середовищі не було прийнято ставитися з повагою й увагою друг до друга.
Виходить, в атмосфері жорстокості, лицемірства й святенництва можуть з’являтися такі люди, як Катерина Ізмайлова Жорстокість породжує жорстокість. Катерина Кабанова була скоріше виключенням. До того ж ми знаємо, що дитинство Катерини Кабановой було світлим і радісним.
Яким було дитинство Ізмайлової, нам невідомо. Можливо, вона не бачила нічого гарного в житті, тому темні сторони натури й взяли над нею верх Безумовно, Катерину Кабанову й Катерину Ізмайлову не можна назвати типовими представницями російського купецтва. Вони скоріше виключення, рідке й разюче. І саме тому добутку, головними героїнями яких вони є, продовжують цікавити читачів





Схожі твори:
- Символічний зміст “пожежі” в однойменній повісті Распутіна Ситуація з пожежею в повісті дозволяє авторові досліджувати сьогодення й минуле. Горять склади, товари, яких люди не бачили на прилавках (ковбаси, японські ганчірки, червона риба, мотоцикл “Урал”, цукор, борошно). Частина народу, користуючись плутаниною, розтаскує, що може. У повісті пожежа є символом катастрофи для соціальної атмосфери в Сосновке. Распутін намагається пояснити...
- “Будинок, де розбиваються серця” – сама сумна з п’єс Шоу Дія драми відбувається під час першої світової війни. Події розвиваються в будинку, що належить колишньому шкіперові Шотоверу й побудованому на зразок стародавнього корабля. В основі сюжету – Історія одруження, що не відбулося, ділка Менгена на Элли, дочки невдахи, “природженого борця за волю”. Будинок Шотовера не теперішній корабель, і все в...
- Щирі друзі Петро Конашевнч та Марко Жмайло (за уривком “В Острозькій школі’ А. Чайковського) В українській літературі є багато творів про щиру та вірну дружбу, особливо серед дітей. Це й повісті “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір” М. Стельмаха, і оповідання “Лісничиха” В. Донченка. Про щиру дружбу двох друзів розповідається і в уривку “В Острозькій школі” з роману А. Чайковського. Головні герої цього твору – Петро...
- Як я розумію провідні мотиви лірики Лєрмонтова Для мене Лєрмонтов – це перш за все, ще з малих років, “Белеет парус одинокий”. Може, тому, що рядки вірша пролунали на морському узбережжі мовби звуковим фоном до маленької білої краплини, яка миготіла на синьому обрії, загадкова й чарівна, у вранішньому тумані? А може, завдяки тому, що в перші мої...
- “Де ж пізнається щира велич людини, як не в тих випадках, у яких він вирішується найкраще страждати, ніж зробити що-небудь противне совісті” (В. Г. Бєлінський). По творчості А. І. Солженицина 1. Новаторство Солженицина. 2. Екстремальні ситуації, у яких виявляються герої. 3. Письменник і мислитель в одній особі. В історії Росії є чимало сторінок, згадувати які нелегко. Але, проте, тільки гарне знання минулого дозволить не повторювати надалі таких помилок Тоталітарна держава зробила багато злочинів проти особистості. Дуже багато про це ми...
- Художня деталь у новелістиці А. П. Чехова Серед інших письменників А. П. Чехова виділяє незвичайна спостережливість. Глибоке знання життя й людей допомагало йому за допомогою дрібних подробиць, окремих штрихів зображувати правдиво і яскраво характер людини, предмети, природу. Тому художня деталь має важливе значення у Творчості Чехова. Він був дуже строгий у відборі подробиць, перевіряв усе до дріб’язків...
- Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він поставив п’єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за них. Саме тому, вважав...
- Робота над твором В. Дрозда “Ирій” (1974) 3.1. Виразне читання та переказування найвагоміших епізодів твору. 3.2. Тема: Розповідь про життя людей сучасного колгоспного села, їх турботи й прагнення у перші повоєнні роки. 3.3. Ідея: Возвеличення молодої людини (Михайло Решето), яка перемагає в боротьбі з міщанськими пережитками. 3.4. Основна думка: В житті кожної людини є вічне і швидкоплинне....
- Скорочено роману Страждання юного Вертера Гете И. В Дія роману в листах, а саме цей жанр, характерний для літератури XVIII в., вибирає Гете для свого добутку, відбувається в одному з невеликих німецьких городків наприкінці XVIII в. Роман складається із двох частин, це листа самого Вертера й доповнення до них під заголовком “Від видавця до читача”. Листа Вертера адресовані...
- Тема батьківщини у творчості H. А. Некрасова 1. Гірка доля народу. 2. Образ рідного будинку. 3. Запустіння рідного краю. Єдиний урок, якому можна витягти з історії, полягає в тому, що люди не витягають із історії ніяких уроків. Дж. Б. Шоу Ліричні добутки Н. А. Некрасова наповнені особливою мелодикою, вони дозволяють нам заглянути в щиросердечний мир самого поета....
- Трагічність життєвого шляху Лесі Українки “Ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмирає”. Ці слова Мавки, героїні безсмертної “Лісової пісні”, з повним правом можемо віднести до її авторки, геніальної поетеси нашого народу, Лесі Українки. Зійшовши на небосхилі укр. літератури у 80 – і роки 19ст., її зоря світить...
- Любов до рідної землі, до рідного народу у творчості Малишка Гарячою любов’ю до землі, повагою до сільської праці, чарівної української природи пройнята поезія Андрія Малишка. В ім’я майбутнього своєї Батьківщини, вільної праці, свободи і щастя наші воїни під час Великої Вітчизняної війни звершували подвиги, борючись проти ненависного фашизму. Грудка рідної землі, яку проніс біля свого серця фронтовими дорогами герой “Балади...
- Олесь Олександр Ярослав Мудрий О. Олесь. “Княжа Україна”. – Київ, “Веселка”, 1991. Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престола, Ярослав розумний сів. Святополком Окаянним Все зруйновано було. Бідувало бідне місто, Бідувало і село. І усю свою увагу Ярослав зверкув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як пишний сад. І небавом...
- Заколотний герой М. Ю. Лермонтова Поема “Мцыри” – один з верхових добутків російської романтичної поезії. Її герой – людин, у якого, по визначенню В. Г. Бєлінського, “вогненна душа”, “могутній дух”, “велетенська натура”. Мцыри ставиться до тих заколотним героям Лермонтова, які кидають виклик долі й залишаються непереможеними, навіть падаючи під її ударами. Мцыри – романтично узагальнений...
- Протистояння Руйнача і Будівника на сторінках роману “Собор” В якому храмі помолитись Богу? В якому, люди, поки ще не пізно? В які, скажіте, вдарити нам дзвони, Щоб припинить душі лиху руїну?.. (А. Бойчук) Цю “душі лиху руїну” намагався викрити ще в далекі шістдесяті О. Гончар, створивши роман “Собор”. Серед тогочасного “благополуччя” поява цього твору викликала гнів у чиновників...
- Характеристика основних образів п’єси “Єгор Буличев і інші& Герой п’єси “Єгор Буличев і інші” – купець і підприємець Буличев, умираючи, мучається тим, що прожив життя “не на тій вулиці”. Перед особою смерті він визнає, що тридцять років жив із чужими людьми. Людина гострого розуму, Буличев говорить про світову війну: “Зрячи влізли в цю війну”, “Одні воюють, інші –...
- Теорія літератури. Поняття про сонет Сонет ліричний твір твердої строфічної форми, який складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, тобто двох відкритих чи закритих катренів на початку сонета із перехресним римуванням, які розкривають тему сонета, і двох тривіршів (терцетів), що містять висновок твору. Сонет завжди має чотирнадцять рядків. Решту правил написання сонета (кожен рядок...
- Твір на вільну тему: “Наша земля – Україна” Наша земля – земля славного незабутнього минулого, земля, якою можна пишатися. Скільки всього витерпіла вона за довгі віки свого існування, за ті часи, поки формувалася поступово нація з гордим ім’ям – українці. Недарма О. Довженко писав: “Не знаю я народу, та й нема такого другого народу нині на Землі, щоб...
- Глібов Леонід Іванович Скука летняя Родная скука летняя, Как дева многолетняя, Повсюду шлейф влачит. На улицах встречается, В саду, как тень, слоняется И на бульваре спит. Ударит час заведенный – И в “Новгород” обеденный К Навроцкому идет; Глотнув “настойки Глебова”, Приготовленья Цветова, Садится за табльдот. У Гутмана кейфирует, В купальнях фигурирует, У Рекса туфли шьет;...
- Ліричний герой лірики Ф. И. Тютчева Видатний росіянин лірик Федір Іванович Тютчев був у всіх відносинах протилежністю своєму сучасникові й майже ровесникові Пушкіну. Якщо Пушкін одержав дуже глибоке й справедливе визначення сонця російської поезії, то Тютчев нічний поет. Хоча Пушкін і надрукував у своєму Сучаснику в останній рік життя більшу добірку віршів тоді нікому не відомого,...