Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР

КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР

ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР

КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК

Все має міру якусь, повсюди межі є певні…

Горацій

Горацій – один із найвідоміших поетів не лише римської, а й світової літератури. Отримавши блискучу освіту у двох тодішніх столицях: Римі й Афінах, він чудово знав еллінську та римську літератури й філософію. У житті та творчості йому допоміг Вергілій, увівши нікому не відомого молодого поета до вищих кіл Риму – гуртка Мецената (ім’я якого стало символом сприяння митцям) і кола друзів Октавіана. Горацій – поет інтелектуальний.

Його твори так само художньо довершені, як і філософічні. Так, в елегійному вірші “До Манлія Торквата” він розмірковує над швидкоплинністю людського житія, порівнюючи вічний кругообіг пір року зі змінами людського життя, яке дається лише раз. Це порівняння традиційне для світової міфології та літератури.

Горацій був і новатором. Він започаткував традицію повчання поетичного мистецтва (послання “До Пізонів”) і підбиття поетами підсумку свого творчого життя (ода “До Мельпомени”, яку часто називають просто “Пам’ятником”), Особливо уславився останній твір. Слова Горація “Звів я

пам’ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка, вищий од пірамід царських, простоїть він…” викликали, без перебільшення, усесвітнє відлуння. їх нагадують рядки і англійця Вільяма Шекспіра (“Державців монументи мармурові переживе могутній мій рядок…”), і росіянина Олександра Пушкіна (“Я памятник себе воздвиг нерукотворный…”), і українця Максима Рильського (“Я пам’ятник собі поставив нетривалий не з міді гордої, не з мармурових брил…”).

Горацій обрав чіткий і вишуканий класичний стиль, спираючись на творчість давньогрецьких поетів: Архілоха, Апкея, Сапфо. Особливо двох останніх, які писали на мелодійному еолійському діалекті. Тож не дивно, що, підбиваючи підсумок свого творчого життя, Горацій особливо підкреслював те, що зумів піднести римську поезію до рівня еллінської, яку до того вважали неперевершеною (“…вперше скласти зумів по-італійському еолійські пісні…”) і перед якою схилялися римляни. Звичайно, з огляду на художню довершеність еллінської літератури, це було величним творчим звершенням.

Горацій і справді “смерті весь не скорився”. В Україні його твори вивчалися в братських школах. Цікаво, що герой повісті М. Гоголя Тарас Бульба, перевіряючи, чого навчили в Києві його синів, згадує саме Горація, “що латинські вірші писав”. Пам’ять про римського поета пережила віки й житиме, поки й віку.

ДО МЕЛЬПОМЕНИ

Звів я пам’ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка,

Нищий од пірамід царських, простоїть він.

Дощ його не роз’їсть, не сколихне взимі,

Впавши в лють, Аквілон; низка років стрімких –

Часу біг коловий – в прах не зітре його.

Смерті весь ие скорюсь; не западе в імлу

Частка краща моя. Поміж потомками

Буду в славі цвісти, поки з Весталкою

Йтиме понтифік-жрець до Капітолію.

Там, де Авфід бурлить, де рільникам колись

Давн за владаря був серед полів сухих, –

Будуть знати, що я – славний з убогого –

Вперше скласти зумів по-італійському

Еолійські пісні. Горда по праву будь,

Мельпомено, й звінчай, мило всміхаючись,

Лавром сонячних Дельф нині й моє чоло.

ДО МАНЛІЯ ТОРКВАТА

Білі вже збігли сніги. На луги повертається зелень,

Знов кучерявиться гай.

В красній обнові земля, і знову, спадаючи, води

В’ються в своїх берегах.

Грації з німфами враз, одкинувши одяг прозорий,

В танці кружляють собі.

Рік, і година, та й мить, останок милої днини,

Радять: безсмертя не жди.

Зиму змагає весна, її ж переборює літо

Й гине само, як лише

Осінь розсипле плоди, за нею – на сон лиш багата –

Вже підбігає зима.

Тоншає місяця серп і знов ясніє уповні,

Ми ж, коли канем туди,

Звідки Еней не вернувсь, де Анк, де Тулл1 можновладний, –

Порохом, тінню стаєм.

Хтозна, чи зволять боги до годин, що майнули, додати

Частку й наступного дня?

Чим свою душу вгостиш – лиш того спадкоємець жадливий

Не загребе вже собі.

1 Легендарні царі Риму, згадані в “Енеїді” Вергілія (“Пророцтво Анхіза”).

Тож, коли вмреш і коли над тобою в усім своїм блиску

Мінос вершитиме суд –

Ні красномовство, ні рід, ні побожність велика, Торквате,

Сонця не верне тобі.

Так і Діані самій не вдалось юнака Гінноліта

Чесного звідти звільнить.

Так і летейських оков з дорогого йому

Пірітоя Навіть Тесей не зіб’є.

Переклади А. Содомори

1. Що у творчості Сапфо цінували елліни?

2. Як ви розумієте вислів “Вперше скласти зумів по-італійському еолійські пісні”? 3. Про який пам’ятник ідеться в оді “До Мельпомени”? Відповідь аргументуйте. 4. Древні казали: “Vita brevis, ars longa” (“Життя коротке, мистецтво вічне”). Як ця фраза пов’язана з одою Горація? 5. Як ви розумієте вислів “Чим свою душу вгостиш – лиш того спадкоємець жадливий не загребе вже собі”? 6. До пейзажної чи філософської лірики ви б віднесли цю елегію? 7. Чи можемо ми її назвати песимістичною? Відповідь аргументуйте. 8. Як мотив підведення митцем підсумку творчого життя, започаткований Горацієм, трансформувався у вірші М. Рильського? 9. Чому мотив нетлінності мистецтва, поезії, започаткований Горацієм, привабив велику кількість поетів?

Літературне відлуння

Максим Рильський

Я пам’ятник собі поставив нетривалий –

Не з міді гордої, не з мармурових брил.

Скупі слова мої, що на папері стали,

Укриє завтра пил.

Ні сили вищої не дарувала доля,

Ні слави славної мені не прирекла,

І час мене змете, як сохле листя з поля.

Мов крихти зо стола.

І я забудуся, і, може, лиш припадком

Хтось, розглядаючи старих книжок сміття,

Незацікавленим напом’яне нащадкам

Мале моє життя.

І скаже: жив, писав; приймав хвали й образи;

А втім, ніколи нам не бракне диваків…

…Та що, коли додасть: зате в житті ні разу

Неправді не служив!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено ДО МАНЛІЯ ТОРКВАТА (4, 7) – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК ДО МАНЛІЯ ТОРКВАТА (4, 7) Збігли струмками сніги… Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім убранні земля, і ріки, що в повідь гриміли, В ложе вертаються знов. Грації й німфи, одкинувши шати й серпанки прозорі, Йдуть у веснянім танку… Все на землі перемінне – так кажуть нам...
  2. ДО МЕЛЬПОМЕНИ – Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н. е.) Звів я пам’ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка, Вищий од пірамід царських, простоїть він. Дощ його не роз’їсть, не сколихне взимі, Впавши в лють, Аквілон2; низка років стрімких – Часу біг коловий – в прах не зітре його. Смерті весь не скорюсь: не западе в імлу Частка краща моя. Поміж...
  3. Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н. е.) Видатний римський поет-лірик Квінт Гора́цій Флакк народився на півдні Апенінського півострова у невеличкому місті Венузія. Своєї матері він не пам’ятав, вона дуже рано померла. Батько ж майбутнього поета був вільновідпущеником (колишнім рабом), якому вдалося не лише отримати волю, а й набути статок – маєток біля міста. І хоча рабське походження...
  4. Квінт Горацій Флакк – найвидатніший поет “золотої доби” римської літератури Як відомо, вислів “золота доба” означає період найвищого злету, розквіту чого або когонебудь. Для давньоримської літератури – це час правління імператора Октавіана Августа (кінець І ст. до н. е. – поч. І ст. н. е.), коли розцвіли таланти ліриків Вергілія, Горація, Овідія. Цю добу ще називають “добою Августа” і “золотою...
  5. Квінт Горацій Флакк До Манлія Торквата (IV, 7) Квінт Горацій Флакк До Манлія Торквата (IV, 7) Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія для 8 кл./Упорядник Скрипник В. М.-Донецьк: ВКФ “БАО”, 2000. – 668 с. Збігли струмками сніги… Уже зеленіють долини, Закучерявився гай: В свіжім вбранні земля, і ріки, що в повідь гриміли, В ложе вертаються...
  6. Квінт Горацій Флакк – один із найвидатніших поетів римської літератури. Ода “До Мельпомени” як початок традиції підбиття поетом підсумку свого творчого шляху УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС І семестр ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ УРОК № 26 Тема. Квінт Горацій Флакк – один із найвидатніших поетів римської літератури. Ода “До Мельпомени” як початок традиції підбиття поетом підсумку свого творчого шляху Мета: ознайомити з біографічними відомостями про Горація; продовжити роботу...
  7. ДО МАНЛІЯ ТОРКВАТА – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК (IV, 7) Збігли струмками сніги… Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім вбранні земля, і ріки, що в повідь гриміли, В ложе вертаються знов. Грації 1 й німфи 2, одкинувши шати й серпанки прозорі, Йдуть у веснянім танку… Все на землі перемінне – так кажуть нам роки текучі Й сутінь...
  8. ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР З усього надбання еллінів трагедія найпіднесеніша і найсміливіша. А. Боннар, французький дослідник Театральні вистави в Елладі були пов’язані зі святами на честь “умираючого й воскресаючого” бога родючості та виноградарства Діоніса – Діонісіями. Ці свята складалися з двох протилежних за настроєм частин: похмурої і радісної. “Смерть/зникнення” бога пов’язували з...
  9. ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР Якщо Вергілій і Горацій неначе втілили ідею співпраці поета і влади, то Овідій є символом їхнього конфлікту. Тоді, коли Август зміцнював підмурки Римської держави й відроджував римські чесноти – благочестивість, суворість, стриманість, – Овідій політикою не переймався зовсім. Улюбленець долі й багатої молоді, він оспівував кохання. Та ще й іронізував:...
  10. СОФОКЛ – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР СОФОКЛ Дитинство та юність Софокла, який народився в заможній родині торговця зброєю в Колоні – передмісті Афін, минали в ті часи, коли грецьке суспільство перебувало під враженням від блискучої перемоги у війнах із Персією. Коли юнакові було 16 років, він у хорі ефебів співав гімни на честь перемоги...
  11. ЕСХІЛ – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕСХІЛ Протягом тисячоліть свого існування людство прагнуло дізнатися: що найкращого зроблено ним у цьому світі, чим можна пишатися. Одним із найвищих проявів людського духу вважається давньогрецька трагедія. Театр в Елладі був надзвичайно важливим засобом виховання найширших мас народу, тому ним опікувалися правителі Греції, а драматурги надзвичайно шанувалися. Коли...
  12. ПУБЛІЙ ВЕРГІЛІЙ МАРОН – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ПУБЛІЙ ВЕРГІЛІЙ МАРОН Звеличив кий, і плуг, і мідяний шолом, І знявся до вершин нечуваної слави. М. Зеров. “Вергілій” Вергілііі жив у важкі для Риму часи. Тривала нескінченна громадянська війна, палали лани та села, лилася кров, брат ішов на брата… Та чим міг допомогти своїй державі фізично слабкий...
  13. ГОРАЦІЙ (65 p. до н. е. – 8 р. до н. е.) ГОРАЦІЙ (повне ім’я: Квінт Горацій Флакк – Quintus Horatius Flaccus – 65 p. до н. е., м. Венузія – 8 р. до н. е., Рим) – давньоримський поет. Батько його був вільновідпущеником, мав невеликий маєток. Він дав своєму синові...
  14. ПЛАН – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ПЛАН Найдавніші пам’ятки літератури I. Ведична література. (Веди – із санскр. букв. – священне знання, або Ведична література – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, створювані упродовж II-І тис. до н. е. У точному значенні слова Веди – це чотири збірки: Рігведа (Книга...
  15. Ті, хто виїздить за море, міняють небо, а не душу (Горацій) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Ті, хто виїздить за море, міняють небо, а не душу (Горацій) “У кожного своя доля і свій шлях широкий”, – писав геній нашого народу Тарас Григорович Шевченко. Що ж таке доля? Може, це те, що народжується разом із людиною і веде її по життю? Чи, може,...
  16. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Гомер “Іліада”, “Одіссея”” 1. До кого звертається співець? Співець звертається до Музи, що було традиційним для давньогрецьких поем. Нона мала надихнути поета на написання поеми. З дев’яти муз богинею епічної поеми вважали Каліопу. 2....
  17. Володин: Театр! Чи любите ви театр “Театр!.. Чи любите ви театр, як я люблю його, тобто всіма силами душі вашої, з усім ентузіазмом, з усім несамовитістю, до якого тільки здатна палка молодість, жадібна й жагуча до вражень витонченого? Або, краще сказати, чи можете ви не любити театр найбільше на світі, крім блага й істини?!” – уперше...
  18. Життєвий і творчий шлях П. Корнеля. Особливості драматургії (“Сід”, “Горацій”, Драматургічні принципи) – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН 2. Життєвий і творчий шлях П. Корнеля. Особливості драматургії (“Сід”, “Горацій”, Драматургічні принципи) Процес формування класицизму дав відчутні результати вже наприкінці 30-х років XVII століття. Основним жанром нового стилю стала класична трагедія, що зображувала ідеалізовані пристрасті та піднесених героїв. Найвизначнішим представником класичної...
  19. “Театр абсурду” Ежена Йонеско Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909-1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик “театру абсурду”. Сам Йонеско завжди говорив, що “театр абсурду” почався саме з його перших п’єс, з “Голомозої співачки”, “Стільців”, “Жертв обов’язку”. Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонеско вважав прихід...
  20. Західна драматургія “Театр абсурду” Західна драматургія “Театр абсурду” “Театр абсурду” – найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. З усіх літературних течій і шкіл “театр абсурду” є найумовнішим літературним угрупованням. Річ у тім, що представники його не лише не створювали жодних маніфестів чи програмних творів, а й узагалі не спілкувалися один з...
КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР
«
»