Скорочено ДО МАНЛІЯ ТОРКВАТА (4, 7) – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК

КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК

ДО МАНЛІЯ ТОРКВАТА (4, 7)

Збігли струмками сніги…

Уже зеленіють долини,

Закучерявився гай.

В свіжім убранні земля, і ріки, що в повідь гриміли,

В ложе вертаються знов.

Грації й німфи, одкинувши шати й серпанки прозорі,

Йдуть у веснянім танку…

Все на землі перемінне – так кажуть нам роки текучі

Й сутінь померклого дня.

Тільки повіє весною, і літо уже на порозі;

Літо перейде – і глянь:

Осінь розсипала овочі стиглі; за осінню слідом

Мертва ступає зима.

1 Головний жрець

– Понтіфекс Максімум – щороку сходив на Капітолій із старшою весталкою молитись Юпітерові Капітолійському про благоденство Римської держави.

2 Авфід або Ауфід – ріка в Апулії, поблизу якої народився Горацій.

3 Давн – міфічний цар Апулії.

4 В оригіналі “еолійський твір”, тобто поезія, бо мова йде про еолійських поетів Алкея й Сапфо, метри яких Горацій справді перший розробив у римській літературі.

5 Переможців на Дельфійських іграх нагороджували лавровим вінком.

Місяця круг защербиться і знову пливе, повновидий, –

Смертним віднови нема.

В темнім житлі, де владика Еней, де

Анк і Гостілій!,

Будем ми – порох і тінь.

Хто тобі скаже – докинуть до інших могутні безсмертні

Ще один, завтрашній, день?

Тож потішай свою душу! не хочеш, то візьме нащадок

Спадки незбуті твої.

А як умер ти, і Мінос-суддя проказав урочисто

Праведний присуд тобі,

Вже не воскреснеш, Торквате! безсила побожність і рід твій.

І красномовство твоє!

Бо від підземної тьми не звільнила свого Іполита

Навіть Діана сама.

Навіть могутній Тесей не подужав зірвать з Піріфоя

Вічних Аїдових пут.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено ДО МАНЛІЯ ТОРКВАТА (4, 7) – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК

Categories: Скорочені твори

Links