Перевірене пробуй, а неперевіреного остережися

Якось візир звернувся до падишаха! - Не чи сходити нам у лазню? - Чому б і ні, у п'ятницю й сходимо. А візир задумав злу справу — розв'язав убити падишаха. Велів він натерти гостру бритву отрутою — проведуть по особі падишаха цією бритвою, він і звалиться бездиханним. Тим часом падишах ще до лазні, переодягшись, вийшов прогулятися по місту. Бачить — у дороги сидить обшарпанець а кричить: — Ради продаю, ради продаю! Падишах підійшов до нього, запитує! - А скільки береш за раду? - Один золотий. Дав йому падишах золотий. Обшарпанець сказав! - Перевірене пробуй, неперевіреного остережися. Повернувся падишах у палац, записала рада на папір і повісив папір на стіну: нехай усе читають. Настала п'ятниця. Візир із бритвою у кишені прийшов у лазню. Прийшов і падишах і привів свого цирюльника. Отут візир витягся бритву, простягнув цирюльнику: мол, голи падишаха цією бритвою. Згадав цирюльник напис на стіні: перевірене пробуй, неперевіреного остережися. - Я до цієї бритви ще не звик, не дай боже, пораню падишаха, тоді не зносити мені голови. Поголив він падишаха своєю бритвою. Запитав падишах: — Чому ти не став голити мене тою бритвою? - Будь у здоров'ї, падишах. Твоя голова дорожче моєї. Якщо я у чому винний, вели відрубати мені голову. Настала черга голити візира. цирюльник звернувся до нього: — Ось тепер давай свою бритву, я тебе й поголю нею. Що залишалося робити візиру? Та не відмовишся, адже тільки що пропонував нею голити падишаха. Тільки цирюльник провів бритвою по особі візира, як той упав намертво. Падишах здивувався: — Що усе це значить? - Про падишах, і твоє й моє життя врятував напис у тебе на стіні у палаці: перевірене пробуй, неперевіреного остережися. Бритву візира я бачив уперше, ось і не став на тобі пробувати. Падишах мовчачи вийшов у свої Спокої.