Крила (Новорічна баляда) скорочено – Іван Драч
Через ліс-переліс,
Через море навкіс
Новий рік для людей подарунки ніс:
Кому – шапку смушеву,
Кому – люльку дешеву,
Кому – модерні кастети,
Кому – фотонні ракети,
Кому солі до бараболі,
Кому три снопу вітру в полі,
Кому пушок на рило,
А дядькові Кирилові – крила.
Був день як день, і раптом – непорядок,
Куфайку з-під лопаток як ножем прошило.
Пробивши вату, заряхтіли радо,
На сонці закипіли сині крила.
А в дядька у серці туга і тіні.
(Кому – долю багряну,
Кому – сонце
Кому – перса дівочі,
Кому – смерть серед ночі,
Щоб тебе доля побила,
А Кирилові, прости господі, – крила).
Жінка голосила: “Люди, як люди.
Їм доля маслом губи змастила.
Кому – валянки,
Кому – мед од простуди,
Кому – жом у господу,
А цьому гаспиду,
Прости господи, – крила?!”
Так Кирило сокиру бруском задобрив і крила обтяв об колоду.
Та коли захлинались сичі,
Насміхалися зорі з Кирила,
І пробивши сорочку вночі,
Знов кипіли пружинисті крила.
Та Кирило з сокирою жив,
На крилах навіть розжився –
Крилами хату вшив, Крилами
А ті крила розкрали поети,
Щоб їх муза була небезкрила,
На ті крила молились естети,
І снилося небо порубаним крилам.
(Кому – нові ворота,
Кому – ширшого рота,
Кому сонце в кишеню,
Кому – дулю дешеву.
Щоб тебе доля побила,
А Кирилові – не пощастить же
Отак чоловікові! – крила).
(2 votes, average: 3.00 out of 5)