“Людина нiбито не лiтає… А крила має. А крила має!”

Людина сприймає птахів як в дійсності вищих істот. І в такому сприйнятті вкрай мало дивного. Птах може робити те, що людині непідвладне. Він може ось так запросто літати в небі, швидко переміщатися в просторі і добиратися з місця на місце. І зовсім не видно ще тих часів, коли людина зможе ось так з легкістю літати, як це роблять птахи. Звичайно, подорожі на літаку мають вкрай мало спільного з польотом птахів. Я думаю, що великий інтерес і частково заздрість до пернатим і служить ключовою причиною того, що люди порівнюють себе з птахами настільки

часто.

Ліні Костенко вдалося написати поезію, яка запам’яталася і запала в душу багатьом читачам. Вона написала, що людина нібито не літає, але має крила. Що ж за крила малися на увазі великою українською поетеси? Відповісти на це питання зовсім не складно, якщо уважно прочитати її дивовижне поетичне творіння. У ньому вона передбачала духовні крила людини, які можуть підняти його над сірістю буднів і в переносному сенсі наблизитися до птаха. Своєрідними людськими крилами є щирість, вірність, чесність, щедрість, працьовитість і навіть поетичність, яка, безумовно, була притаманна й самій поетесі.

Якщо

всерйоз задуматися про те, що писала Ліна Костенко, спробувати відшукати в цій частині її творчості особливий сенс, то можна зробити відразу кілька досить цікавих висновків. Я в повній мірі можу погодитися, що людина може піднестися над натовпом, отримати невидимі крила лише в тому випадку, якщо її життя наповнене сенсом. Не так важливо, яким саме є цей сенс. Буває так, що в житті людини багато любові, але є люди, які ніколи не були любимі. Серед нас напевно є ті, хто добре справляється зі своєю роботою і здатний знайти в ній віддушину, щоб сховатися від одноманітного і не дуже цікавого побуту. Є й такі, хто просто вміє отримувати радість від спілкування з людьми, і їм не потрібно більше нічого, крім хорошого співрозмовника. Випадків буває дуже багато, іноді такі випадки дуже рідкісні. Як би там не було, людина дійсно може знайти невидимі крила і відчути себе так само, як птах у польоті.

Людина дійсно не літає, але має крила. Це твердження було з легкістю доведене Ліною Костенко у своїй поезії. Завдяки прочитанню її творіння кожна людина може надихнутися на рух уперед, на покращення свого життя і пошук у ньому правильного місця. Саме це і може зробити кожну людину по-справжньому щасливою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

“Людина нiбито не лiтає… А крила має. А крила має!”