Короткий виклад сюжету – П’ядь землі Повість
Останнє літо другої світової. Уже вирішений її результат. Розпачливий опір роблять фашисти радянським військам на стратегічно важливому напрямку – правом бережу Дністра. Плацдарм у півтора квадратних кілометра над рікою, утримуваний піхотою, що обкопалася, денно й нощно обстреливается німецькою мінометною батареєю із закритих позицій на пануючій висоті
Завдання номер один для нашої артилерійської розвідки, що зміцнилася буквально в щілині укосу на відкритому просторі, – установити місце розташування цієї самої батареї
За
Що від їх разведданних залежить багато чого. Недарма німці за літо двічі намагалися форсувати плацдарм
Уночі Мотовилова зненацька поміняють. Переправившись у розташування Яценко, він довідається про підвищення – був взводним, став командиром
Військовий рік. Відразу зі шкільної лави – на фронт, потім – Ленінградське артилерійське училище, по закінченні – фронт, поранення під Запоріжжям, госпіталь і знову фронт
Коротка відпустка повна сюрпризів. Наказано побудову для вручення нагород декільком підлеглим. Знайомство із санінструктором Ритой Тимашовой вселяє в недосвідченого командира впевненість у подальший розвиток нестатутних відносин сней.
Із плацдарму доноситься злитий гуркіт. Враження таке, начебто німці пішли в настання. Зв’язок з іншим берегом перервана, артилерія б’є “у біле світло”. Мотовилов, передчуваючи лихо, сам викликається налагодити зв’язок, хоча Яценко пропонує послати іншого. Зв’язківцем він бере рядового Мезенцева. Лейтенант усвідомлює тім, що харчує до підлеглого непереборну ненависть і хоче змусити його пройти весь “курс наук” на передовий. Справа в тому, що Мезенцев, незважаючи на призовний вік і можливість евакуюватися, залишився при німцях у Дніпропетровську, грав в оркестрі на валторні. Окупація не перешкодила йому женитися й завести двох дітей. А звільнили його вже в Одесі. Він з тої породи людей, уважає Мотовилов, за яких все важке й небезпечне в житті роблять інші. І воювали за нього дотепер інші, і вмирали за нього інші, і він навіть упевнений у цьому своєму праві
На плацдармі всі ознаки відступу. Кілька спасшихся поранених піхотинців розповідають про потужний ворожий напір. У Мезенцева виникає боягузливе бажання повернутися, поки ціло переправу… Військовий досвід підказує Мотовилову, що це всього лише паніка після взаємних перестрілок
НП теж кинутий. Змінник Мотовилова вбитий, а двоє солдатів утекли. Мотовилов поновлює зв’язок. У нього починається приступ малярії, який тут страждає більшість через вогкість і комарів. Зненацька, що з’явилася Рита, лікує його вокопе.
Наступні троє доби на плацдармі тиша. З’ясовується, що піхотний комбат Бабін з передовий, “спокійний, завзятий мужик”, пов’язаний з Ритой давніми міцними узами. Мотовилову доводиться придушувати в собі почуття ревнощів: “Адже є ж у ньому щось, чого немає в мені”.
Далекий артилерійський гул вище за течією передвіщає можливий бій. Найближчий стокілометровий плацдарм уже зайнятий німецькими танками. Іде передислокація з’єднань. Мотовилов посилає Мезенцева прокласти зв’язок по болоту з метою більшої безпеки
Перед танковою й піхотною атакою німці проводять масовану артпідготовку. При перевірці зв’язку гине Шумилін, удівець із трьома дітьми, устигаючи лише повідомити, що Мезенцев зв’язок не проклав. Обстановка значно ускладнюється
Наша оборона встояла проти першої танкової атаки. Мотовилову вдалося влаштувати НП у підбитому німецькому танку. Звідси ж лейтенант із напарником стріляють по танках супротивника. Горить весь плацдарм. Уже в сутінках наші вживають контратаку. Зав’язується рукопашна
Від удару позаду Мотовилов непритомніє. Придя в себе, бачить відступаючих однополчан. Наступну ніч він проводить у поле, де німці дострілюють поранених. На щастя, Мотовилова відшукує ординарець і вони переходять ксвоим.
Ситуація критична. Від двох наших полків залишилося так мало людей, що все містяться під обривом на березі, у норах в укосі. Переправи немає.
Командування останнім боєм приймає на себе Бабін. Вихід один – вирватися з-під вогню, змішатися з німцями, гнати не відриваючись і взяти висоти!
Мотовилову доручене командування ротою. Ціною неймовірних втрат наші здобувають перемогу. Надходить інформація, що настання велося на декількох фронтах, Війна рушила на захід і перекинулася Вруминию.
Серед загальної радості на відвойованих висотах очманілий снаряд убиває Бабіна на очах у Рити. Мотовилов гостро переживає й загибель Бабіна, і горі Рити.
А дорога знову веде до фронту. Отримано нове бойове завдання. Між іншим, у шляху зустрічається полковий сурмач Мезенцев, що гордо сидить на коні. Якщо Мотовилов доживе до перемоги, йому буде що розповісти синові, про яке він уже мріє
М. В. Чудова
(2 votes, average: 4.00 out of 5)