Короткі виклади із прози епохи Тан

Повість про Чи красуню. У старожитні часи підростав у сім’ї знатного сановника син, юнак надзвичайних дарувань. Батько пишався ім. Прийшла настав час відправлятися на державні іспити в столицю. Юнак в’їхав у Чанъань через ворота кварталу звеселянь і негайно запримітив біля одного з будинків красуню. Схоже, і та відзначила молодця. Від людей наш герой довідався, що Чи дівиця жадібна й підступна, але все-таки звів з нею знайомство. І вона його прямо зачарувала. Оселилися вони разом. Юнак закинув друзів, заняття, знай по театральних поданнях

так по гулянках расхаживал. Спочатку висохнули гроші. Потім довелося продати коней, екіпаж, а там і слугам низок прийшов

Красуня, бачачи, що коханий зубожів, задумала підступний план. Заманила його в будинок нібито своєї тітки, а сама вшила під прийменником раптової хвороби матері. Юнак шукав її, але безуспішно. Зрозумів, що його попросту надули. Від горя він став марніти, і люди, бачачи, як близький він до смерті, звезли його в похоронне бюро

Однак турботами службовців похоронного бюро нещасний поступово отямився й прийнявся допомагати хазяїнові. Особливо превстиг він у співі похоронних плачів, став

відомий у місті. Незабаром його навіть похоронна контора, що суперничає, зманила, а коли між конкурентами влаштували змагання, саме юнак своїм співом приніс перемогу новому хазяїнові

На лихо, батько, оказавшийся по справах у столиці, довідався у виконавці похоронних пісень власного сина й у гніві побив його батогами до півсмерті. Товариші намагалися його виходжувати, але отчаялись: ледь живий юнак бродив по місту, просячи милостиню. Випадково набрів він додому своєї коханої. Жахнувшись вчиненому, красуня прийнялася його виходжувати й превстигла. Тоді задумала вона знову приохотити юнака до наук. Два роки день у день змушувала вона його займатися, перш ніж повернулися його колишні знання. Ще рік пішов на доведення їх до блиску. Іспити юнак здав так, що слава про нього прогриміла по всій країні. Але Чи красуня не заспокоїлася. Вона змусила коханого трудитися ще усерднее. Нарешті, на столичних іспитах він виявився кращим і одержав високий державний пост

Відправляючись разом із Чи красунею до нового місця служби, він зустрів власного батька, що, піднесений успіхами сина, простив йому всі гріхи. Більше того, довідавшись про те, яку роль зіграла в житті юнака його кохана, батько наполіг на якнайшвидшому їхньому одруженні. Красуня стала воістину зразковою дружиною, а серед їхніх нащадків у безлічі зустрічаємо ми достойнейших учених і державних чоловіків

Лэ Ши

Ян Гуйфэй – Новели Х – ХIII вв. Епоха Сун

Дівчинка по імені Ян рано осиротіла. Царюючий імператор Сюаньцзун ушанував її своєю прихильністю, звів у звання “гуйфэй” (“дорогоцінної наложниці”) і щедро обдарив. Дощ милостей пролився й на все сімейство Ян, сестра й брати придбали небувалу ‘владу

Поступово імператор перестав відвідувати інших палацових наложниць. Дні й ночі він проводив з Ян Гуйфэй, догоджаючи її поданнями митецьких танцюристів, музикантів, жонглерів, фокусників, канатохідців. Прихильність імператора міцніла, росло й вплив сім’ї Ян, з ними вже ніхто не міг суперничати, Подарункам не було числа

Кілька разів імператор за різні провини намагався віддалити від себе Ян Гуйфэй, але так тужив без її, що негайно повертав її в палац

Безтурботно текли роки великої любові, поки один з імператорських полководців, Ань Лушань, не підняв заколот. Те^-те-отут^-те й з’ясувалося, як ненавидів народ сімейство Ян, що зрівнявся по могутності И багатству із самим государем. У військах зріло невдоволення. Вірні імператорові солдати спочатку розправилися з міністром із сім’ї Ян, убивши заодно і його сина й інших родичей. Потім від імператора зажадали й життя Ян Гуйфэй. Тільки коли бунтівники побачили мертве тіло ненависної наложниці, вони втихомирилися

Залишок днів імператор безутішно тужив за коханою. Усе в палаці нагадувало про неї. По його велінню даос-чародей відправився в загробний мир, де зустрів з Ян Гуйфэй. Він пообіцяв їй швидке побачення з імператором. І справді, незабаром государ помер і в новому житті назавжди з’єднався з дорогоцінною подругою

П’ятнадцять тисяч люнет – Новели Х – ХIII вв. Епоха Сун

Ще в стародавності помітили люди, що життя повне превратностей і кожний учинок може спричинити самі несподівані наслідки. Так, якийсь учений, що превстиг на столичних іспитах, сповіщаючи про це в листі до дружини, нерозважно пожартував, що, мол, занудився на самоті й взяв наложницю. Дружина пожартувала у відповідь: занудилася й вийшла заміж. Їхнього листа потрапили в чужі руки, усе було зрозуміле всерйоз, дійшло до імператора – і вчений втратився високого поста. От вам і жарт! Але наша Історія одругом.

Якомусь Лю не благоприятствовала доля. З кожним днем справи його йшли усе гірше: він зовсім зубожів. Від першої дружини, пані Ван, дітей у нього не було. Ще перше ніж зовсім розоритися, взяв він у будинок другу дружину. Всі троє жили в любові й згоді й сподівалися на кращі часи

Раз на дні народження тестя, батька першої дружини, заговорили про тяжке становище сім’ї. Тесть позичив зятеві п’ятнадцять зв’язок монет, для того щоб той відкрив торгівлю, а дочки велів залишатися в рідному домі, покуда в чоловіка справи не налагодять. Взяв Лю гроші й відправився до другої дружини, що будинок сторожила

По дорозі загорнув до знайомого порадитися, як краще грішми розпорядитися, і випив зайвого. З’явився додому напідпитку, а на питання другої дружини візьми та й брякни: мол, продав тебе одній людині, от і задаток одержала. Сказав і заснув. А друга дружина вирішила відправитися до своїх батьків, щоб там покупця чекати. Але вночі однієї йти боязно, от вона й переночувала в сусіда-старого, а ранком пустилася впуть.

Тим часом у будинок сплячого чоловіка заблукав якийсь гравець, що програвся в порох. Він мріяв що-небудь украсти, а отут така купа грошей. Але чоловік прокинувся, хотів лемент підняти, тільки злодій схопив сокиру та й вирішив нещасного

Тіло знайшли. В убивстві запідозрили другу дружину, що схопили по дорозі до батьків. На лихо, у її випадкового попутника, що шовк продав, у торбинці виявили рівно п’ятнадцять зв’язок монет. Суддя не захотів вникнути в справу, усе свідчило проти підозрюваних. Їх стратили

Тим часом перша дружина рік носила жалобу, а потім вирішила переселитися в рідну домівку. По дорозі вона потрапила в лабети розбійників і, щоб уникнути розправи, погодилася стати дружиною їхнього проводиря. Жили вони щасливо, дружина вмовила чоловіка кинути жахливе ремесло й зайнятися торгівлею. Той погодився. А один раз зізнався дружині в душогубстві. З його оповідання жінка зрозуміла, що саме він убивця її першого чоловіка. Поспішила вона в місто до судді й всі йому відкрила. Розбійника схопили. Він у всьому зізнався. Коли на лобовому місці голова його скотилася із плечей, удова принесла її в жертву своєму першому чоловікові, його другій дружині і її безвинному попутникові

От які нещастя спричинив випадковий жарт!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Короткі виклади із прози епохи Тан