Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Конфлікт поколінь у драмі А. Н. Островського “Гроза”

Конфлікт поколінь у драмі А. Н. Островського “Гроза”

1. Життя російського патріархального купецтва. 2. “Темне царство” і його представники. 3. Молоде покоління в драмі. 4. Протиріччя між старшим і молодшим поколінням А. Н. Островський показав життя російського купецтва. У драмі “Гроза” на повсякденному тлі розгортається трагедія, що погубило життя молодої жінки. У чому причина загибелі Катерини?

Чи можна сказати, що саме конфлікт поколінь привів до драми? Спробуємо зануритися в патріархальну атмосферу, що так майстерно показує письменник. Неможливо не погодитися з одним з жителів

міста, Кулигиним, що говорять: “Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі!” За маскою святенництва й лицемірства діються дивні справи.

Усі бояться відкрито висловлювати власну думку. Закони, які панують у суспільстві, нормальними назвати не можна. Про честь, совість і шляхетність ніхто й не думає. Якими цінностями живе патріархальне купецьке суспільство?

У них не в пошані утворення, витонченість, інтелігентність. Прагнення до наживи, безумовно, грає не останню роль, досить згадати купця Дикого. Кабанихе також не далеке прагнення до збагачення, адже вона відправляє покірного Тихона по справах.

Виходить,

передбачається, що йде торгівля, і у звороті крутится капітал Але в загальному й цілому це все відходить на задній план. Для характеристики патріархального суспільства цілком можна підібрати цілком точне визначення – “темне царство”. Так, це “темне царство” сильно й агресивно. Ніхто не вирішується йому противитися. У драмі представниками “темного царства” є купчиха Кабанова й купець Дикої Ці люди мають владу, тому вважають за можливе диктувати навколишні власні правила.

Звичайно, у кожної людини є вибір. І навколишні цілком могли б цим правилам не підкорятися. Але відбувається зовсім інакше. Чоловік Катерини покірний своєї матюкай Він не намагається не тільки з нею сперечатися, але навіть не робить спроб захистити свою дружину. Якщо сприймати драму “Гроза” винятково як конфлікт старшого й молодшого поколінь, то тут можна буде виявити кілька особливостей.

Не можна не визнати, що Кабаниха надзвичайно жорстоко й безсердечна. Про цю жінку говориться, що вона – ханжа, “жебраків обділяє, а домашніх заїла зовсім”. Марфа Ігнатіївна Кабанова вимагає до себе поваги Але явно цього не заслуговує. Однак всі вміло причиняються, так що в баби немає приводу для тривоги.

Особливість драми “Гроза” у тім, що старше покоління заслуговує різкої критики. Ні в Кабановой, ні в Дикому немає нічого світлого, гарного. Конфлікт батьків і дітей – це одна з найпоширеніших проблем суспільства У драмі “Гроза” цей конфлікт проявляє себе у всій своїй страхаючій гостроті. Але складність ще й у тім, що молодше покоління не має яку-небудь силу.

На жаль, але всі представники молодшого покоління здаються слабкими й безпомічними. Вони або вміло причиняються, як Варвара й Тихін, або взагалі не роблять спроб противитися волі старших, як Борис. Із загальної маси, безумовно, виділяється Катерина. Це сильна і яскрава особистість Вона не витримує настільки тяжкої атмосфери, розстається з життям. Жінку не можна не пошкодувати.

Але разом з тим не можна не визнати, що своїм учинком Катерина кинула виклик патріархальному суспільству. Вона показала, до яких трагедій може привести задушлива атмосфера “темного царства”. Після смерті Катерини всі, хто вміло причинявся, поневоле повинні задуматися над тим, що відбувається в суспільстві. Стає дуже важко, що тільки загибель молодої жінки змогла сколихнути “темне царство”. Адже було очевидно, наскільки неправе батьки.

Кабаниха відкрито третирувала Катерину, і ніхто не робив спроби заступитися за дівчину. Життя Катерини перетворилася в кошмар. І як це ні дивно, але дівчина була самотня, незважаючи на те що її оточували люди Не меншого презирства заслуговує купець Дикої, яскравий представник патріархального купецтва. Його всі ненавидять, але разом з тим ніхто не вирішується хоч якось йому заперечити. Життя домочадців Дикого перетворилася в пекло.

Купцеві все сходить із рук, навіть нечесні й непорядні вчинки, у тому числі й відверте злодійство. Зокрема, він привласнює гроші племінника Дикої охоче принижує всіх навколо. Він нікого й нічого не боїться.

Чому ж немає на нього управи? А може бути, тому що занадто слабким виявляється той самий племінник, гроші якого неправомірним шляхом привласнив собі Дикої. Борис не здатний простягнути руку допомоги навіть своєї улюбленої. Дикої наказує племінникові їхати Катерина благає Бориса, щоб той взяв її із собою.

Але він відповідає: “Не можна мені Катя. Не зі своєї волі їду: “дядько посилає””. Не будь Борис настільки слабохарактерним, можливо, усе зложилося б зовсім інакше. Те ж саме можна сказати й про інших героїв Островського.

Якби Тихін не був таке слабке й безвладним, то життя сім’ї було б іншою. По-моєму, фраза А. де Кюстина: “Росія – країна фасадів” як не можна краще підходить до драмі Островського. На перший погляд у містечку все благополучно. Але якщо придивитися, що відбувається за закритими дверима, стає страшно. У людей немає по відношенню друг до друга ні поваги, ні любові, ні доброти.

Невже все старше покоління в патріархальному містечку – це жорстокі, обмежені й безсердечні люди? Цього просто не може бути. До того ж Катерина розповідає про своє дитинство И ми розуміємо, що її власні батьки були людьми зовсім іншого складу. Катерина говорить: “Я жила, ні про чому не тужила, точно пташка на волі. Маменька в мені душі не сподівалася, наряджала мене, як ляльку, працювати не примушувала…

“. Батьки Катерини також належали до патріархального купецтва. Але вони до власної дочки ставилися інакше, ніж Кабаниха й Дикої. Виходить, представники старшого покоління “темного царства” можуть бути різними И не всі були схожі на Кабаниху, що зі злістю говорить Катерине, що прощається із чоловіком: “Що на шию-те виснеш, безстидниця? Не з коханцем прощаєшся”. Конфлікт поколінь у драмі “Гроза” трагичен ще й тому, що “темне царство” не може не усвідомлювати свою приреченість.

І Кабаниха, і Дикої лютуют саме тому, що в глибині душі розуміють – їхній час пройшло. А після загибелі Катерини все зміниться відразу й назавжди. Принаймні хочеться на це сподіватися


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Жертви “темного царства” (По драмі А. Н. Островського “Гроза”) 1. Сюжетна лінія драми “Гроза”. 2. Представники “темного царства” – Кабаниха й Дикої. 3. Протест проти підвалин святенницької моралі Уявите, що це саме анархічне суспільство розділилося на дві частини: одна залишила за собою право пустувати й не знати ніякого закону, а інша примушена визнавати законом усяку претензію першої й безмовно...
  2. Образи самодурів у драмі А. Н. Островського “Гроза” Уж такого-те ругателя, як у нас Савел Прокофъич, пошукати ще!.. Гарна теж і Кабаниха. А. Островський. Гроза У своїй драмі “Гроза” А. Н. Островський яскраво й жваво зобразив “темне царство” російської провінції, що придушує кращі людські почуття й прагнення. Автор не тільки першим увів у літературу слово “самодур”, але й...
  3. Образ молодого покоління в драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Тихін Кабанів і Борис, племінник Дикого. 2. Іван Кудряш. 3. Катерина й Варвара У драмі А. Н. Островського “Гроза” дія розвертається на тлі напружених взаємин між представниками старшого й молодшого поколінь. Тиранічний гніт Кабанихи й Дикого на близькі не слабшає побачивши зовнішніх проявів покірності Як же поводяться представники молодого...
  4. Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” А. Н. Островського по праву вважають співаком купецького середовища, батьком російської побутової драми, російського театру. Його перу належать близько 60 п’єс, з яких найбільш відомі такі, як “Безприданниця”, “Пізня любов”, “Ліс”, “На всякого мудреця досить простоти”, “Свої люди сочтемся”, “Гроза” і багато хто...
  5. Сила характеру Катерини у драмі О. М. Островського “Гроза” П’єса Островського написана в середині XІX століття, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість піднімалася на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку М. О. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ньому показаний складний трагічний процес розкріпачення душі, яка оживає. У п’єсі темрява бореться зі...
  6. Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”,...
  7. МАЙСТЕРНІСТЬ МОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У ДРАМІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА” В 1845 році Островський працював у Московському комерційному суді канцелярським чиновником стола “для справ словесної розправи”. Перед ним розкривався цілий мир драматичних конфліктів, звучало все різноголосе багатство живої великоросійської мови. Доводилося вгадувати характер людини по його мовному складі, по особливостях інтонації. Виховувався й вигострювався талант майбутнього майстра мовної характеристики персонажів...
  8. ДРУГОРЯДНІ ПЕРСОНАЖІ В ДРАМІ ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА” ДРУГОРЯДНІ ПЕРСОНАЖІ В ДРАМІ ОСТРОВСЬКОГО А. Н. Островського, автора численних п’єс про купецтво, по праву вважають “співаком купецького побуту” і батьком російського національного театру. Він створив близько 60 п’єс, найвідомішими з яких є “Безприданниця”, “Ліс”, “Свої люди сочтемся”, “Гроза” і багато хто інші. Самим яскравим і рішучим, за словами А....
  9. Образ Катерины, його ідейний зміст у драмі А. Н. Островського “Гроза” Існує версія, що Островський створював ” Гро-Зу”, будучи закоханий у замужню акторку Малого теат-ра Любу Косицкую. Саме для неї він писав свою Ка-Терину, саме вона її й зіграла. Однак акторка не відповіла на полум’яну любов письменника – вона любила іншого, котрий пізніше довів неї до вбогості й ранньої смерті. Але...
  10. Зіткнення старого й нового (по драмі А. Н. Островського “Гроза”) Відкривається завіса. Погляду глядача представляється високий берег Волги, міський сад, що гуляють жителі чарівного містечка Калинова. Краса пейзажу вызы-вает поетичний захват Кулигина й дивно гар-монирует із привільною російською народною піснею. Не-Спішно тече розмова міських обивателів, у кото-ром уже злегка відкривається схована від посторон-його погляду життя Калинова. Талановитий механік-самоучка Кулигин називає...
  11. Побут і вдачі купецтва в драмі А. Н. Островського “Гроза” Гроза – явище в природі що очищає й необхідне. Вона приносить із собою свіжість і прохолодь після виснажливої жари, живлющу вологу після суши. Вона несе що очищає, оновлююча дія. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса А. Н. Островського “Гроза”. Велика російська...
  12. Трагічна доля Катерини в п’єсі А. И. Островського “Гроза” 1. Жорстокі вдачі міста Калинова. 2. Кабаниха й Дикої. 3. Життя й смерть Катерини. П’єси А. Н. Островського дозволяють нам, сучасним читачам, зануритися в життя російського купецтва. Письменник настільки вірогідно показує будь-які, навіть незначні деталі купецького побуту, що в нас немає приводу сумніватися в його правдивості. Після прочитання драми “Гроза”...
  13. Проблема взаємин між миром і особистістю в драмі А. Н. Островського “Гроза” “Гроза” – одна з тих п’єс А. Н. Островського, які й у наші дні користуються незмінною популярністю. У центрі авторської уваги перебуває криза патріархального миру й патріархальної свідомості. Але разом з тим п’єса виявляється гімном живій душі, що наважилася на сміливий протест, на протистояння скам’янілому миру. А ця проблема буде...
  14. Символіка в п’єсі О. М. Островського “Гроза” Для творів реалістичного напряму характерне наділення предметів або явищ символічним сенсом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Лихо з розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. О. М. Островський продовжує традицію Грибоєдова і начає важливим для героїв глуздом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в...
  15. Ідея приреченості “темного царства” у драмі “Гроза” Найвищим художнім досягненням A. H. Островського в перед реформені роки стала драма “Гроза”. Автор переносить нас у провінційне купецьке містечко Розжарюйновий, жителі якого завзято тримаються за веками сформований спосіб життя. Але вже в началі п’єси стає ясно, що ті общечеловеческие цінності, за які ратує домострой, давно вже втратили свій зміст...
  16. Катерина в драмі “Гроза” Катерина в драмі “Гроза” Твір по драмі А. Н. Островського “Гроза” Катерина головний персонаж драми Островського “Гроза”. Основна ідея добутку конфлікт цієї дівчини з “темним царством”, царством самодурів, деспотів і невігласів. Довідатися, чому виник цей конфлікт і чому кінець драми такий трагичный, можна, заглянувши в душу Катерины, зрозумівши її подання...
  17. Значення символів у п’єсі Островського “Гроза” Для добутків реалістичного напрямку характерне наділення предметів або явищ символічним змістом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Горі від розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. А. Н. Островський продовжує традицію Грибоєдова й наділяє важливим для героїв змістом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в...
  18. На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”) П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із...
  19. Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза” З появою А. М. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися у драматургії: письменник відкрив новий конфлікт на нашому грунті, нове середовище – купецтво, яка принесла своїх героїв і новий сенс п’єс, отже, принципово нові назви творів. Ці зміни добре помітні у п’єсі О. М. Островського...
  20. Скорочено драми Гроза Островського А. Н ГРОЗА Драма в п’яти діях Дія перше Суспільний сад на березі Волги. Сидячи на ослоні, міщанин Кулигин захоплюється Волгою. Що прогулюються Кудряш і Шапкин, почувши, як купець Дикої лає свого племінника, обговорюють це. Кудряш співчуває Борисові Григоровичу, уважає, що Дикого потрібно як варто налякати, щоб не знущався з людей. Шапкин...
Конфлікт поколінь у драмі А. Н. Островського “Гроза”
«
»