Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Концепція миру й людини в лірику Ф. Тютчева

Концепція миру й людини в лірику Ф. Тютчева

Про що б не говорила лірика, вона завжди буде говорить про людину. Поет-Лірик вкладає у своє творчеств особисті переживання й допомагає зрозуміти й полюбити прекрасне усередині кожного з нас. Пошук гармонічного співіснування людини й навколишньої действительности є однієї з найбільших тем у росіянці классической поезії й провідною темою у творчості такий яркого письменника як Федір Тютчев. Особливо коштовною якістю поета є розуміння зв’язку людини з нескінченністю.

Глибокі особисті періживания знаходять втілення у віршах на разние

теми, але у творчості Тютчева вони сконцентрировалисій в особливу філософську катеГорею Концепція миру й людини – особливий світогляд, що спрямований на те, щоб зрозуміти місце людської істоти в Усіленної й знайти ті ідеали поводження, які допоможуть досягти гармонії, золотої середини в житті людини. Тютчев присвятив не одну годину роздумів пошуку відповіді на питання, яким повинне бути відношення людини й миру, природи. Прагнення зрозуміти природу й Всесвіт Тютчев підносить як важливу, важку, хоча й до кінця не здійсненне завдання кожної особистості, якщо вона хоче зватися людиною.

Федір Тютчев

призивав відкрити завісу над таємницею мирозданья для тих, хто знаходить час прислухатися до голосу природи, що звучить у листі дерев, у шепоті хвиль і в сяйві зоряного неба Поет усвідомлює, що чолостоліття роздираємо внутрішнім протиріччям: з однієї сторона, він почуває себе слабким і незахищеним у цьому величезному світі, але з іншого боку, людина звертається до миру як до своєї бажаної спадщини, почуваючи єдність із природою. Такі мудрі судження знаходимо, наприклад, у рядках: И людина, як сирота бездомний, Коштує тепер, і немічний, і гол, Віч-на-віч перед пропастию темної На самого себе покинуть він… І в далекому, нерозгаданому, нічному Він довідається наследье родове. (“Свята ніч на небокрай зійшла”) Ліричний герой Тютчева усвідомлює природу як источник свого життя, воно вірить у те, що в глибині душі завжди найдеться часточка, що связует людське существо з усім сущим на землі.

Потрібно лише очистити свій зв’язок із природою, перебороти розлад з нею, сподіваючись знайти гармонію відносин з миром: Лише жити в самому собі вмій – Є цілий мир у душі твоєї… ( “Silentium!” ) Адже мир і людина єдині, і це поет провозглашает урочистими словами “Усе в мені, і я у всім!.. ” (“Тіні сизі змішали”). Таїнства природи й мирозданья хвилюють воображение Тютчева сильніше, ніж суспільні процеси.

В епоху повороту до реалізму в літературі ( 60-е рр. XIX ст. ) Тютчев залишається вірний собі й своїй тязі до філософського осмислення життя.

Злободенні питання не мають сил відірвати поета від рішення вічної проблеми змісту существования людини в цьому світі. Не нав’язуючи никому своїх висновків, Тютчев усвідомлює трагічність розладу душі людини й душі природи. На заході творчості смуток переважає в його віршах, але це природне почуття вгасання на останньому цяпе життя. І все-таки поет розуміє, що замість одержує духовну просвітленість.

Проблема людини й миру встає тепер у Тютчева у формі стислих філософських суджень-мініатюр. Людина відповідальна перед міром за свої слова й справи, тому повинен у житті руководствоваться принципом “не нашкодь”. Причетність до навколишнього світу, уміння поставити себе на місце іншого, відчути разом з ним бачиться поетом як благо: “Нам співчуття дається, як нам дається благодать” (“Нам не дане вгадати…

“). Вірші Федора Тютчева завжди направляють нас до самому джерела знання людини про світ і пр самому себе. І пускай у них немає готових відповідей, рядка його поезії наскрізь пронизані бажанням дійти до істини своїм шляхом. Шлях Тютчева – це граничне відсторонення від дрібних безладь життя й максимальне єднання із природой, із Всесвіту. Більш ніж півтора сторіччя назад Тютчев писав про гармонію світобудови. Тепер питання про місце людини у світі повинен задати собі кожний і, пам’ятаючи про думки великого поета, знайти свою відповідь


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Тема гармонії й стихії в лірику Ф. Тютчева Лірика російського поета Федора Івановича Тютчева відкривает для читача несподіваний погляд на оточующий мир. По-перше, він був поетом-філософом і вкладав у вірші свій світогляд, його осяяння щодо зв’язку людини з навколишнім світом вражають точностью й позачасовим звучанням. По-друге, крім поезии він займався дипломатичною роботою, служив за кордоном на благо батьківщини...
  2. Людина й природа в лірику Тютчева Тема природи – одна з головних і улюблених тем у творчості російського поета XIX століття Федора Тютчева. Ця людина була тонким ліриком, що вмів підглянути за лаштунками природи саме таємне дійство й описать його жваво й з почуттям. Коли Тютчев торкається теми природи, він ділиться з нами своїм переконанням, що...
  3. Тема любові в лірику Ф. Тютчева Федір Іванович Тютчев – російський поет XIX століття, сучасник Пушкіна, Лермонтова, Некрасова. Відрізнительной рисою його поетичного світосприймання виявляєся філософське осмислення тих художніх завдань, які ставив перед собою поет. Його по праву вважають тонким ліриком, а його творча спадщина повинне рассматриваться завжди у зв’язку з його філософським мировоззором. Тема любові у...
  4. Як я розумію лірику Ф. І. Тютчева Мене завжди захоплював надзвичайний світ поезії, що зачаровував своєю таємничістю, загадковістю, хвилював душу, наповнював її коханням до всього: до людини, до природи, до батьківщини… Ще з малих років пам’ятаю улюблені рядки: “Лазур небесна сміється, Нічною обмита грозою, И між гір росисто в’ється Доліна світлою смугою…”. Це уривок із чудового вірша...
  5. Філософська лірика Тютчева Тютчев відомий насамперед своєю філософською лірикою. Саме філософська спрямованість виокремлює його твори з-поміж творінь інших відомих поетів того часу. Філософським підгрунтям для творчості Тютчева стали роботи Шеллінга. На думку філософа, основа історії Всесвіту і життя людської душі – боротьба світла з темрявою, з “хаотичним рухом первісної природи”, з “несвідомою, темною...
  6. Філософська лірика Федора Тютчева Тютчев відомий насамперед своєю філософською лірикою. Саме філософська спрямованість виокремлює його твори з-поміж творінь інших відомих поетів того часу. Філософським підгрунтям для творчості Тютчева стали роботи Шеллінга. На думку філософа, основа історії Всесвіту і життя людської душі – боротьба світла з темрявою, з “хаотичним рухом первісної природи”, з “несвідомою, темною...
  7. Людина і природа в поезії Тютчева З поезією Федора Івановича Тютчева у кожного покоління читачів пов’язані свої спогади. Але я не знаю людини, якій була б не знайома ця лірика. В дитинстві ми читаємо вірш: Зима не даром злиться, Прошла ее пора – Весна в окно стучится И гонит со двора… А згодом нас ваблять інші...
  8. Біографія Тютчева Федора Івановича Тютчев, Федір Іванович (1803 – 1873 р. г.) Поет Біографія Народився 5 грудня 1803 року в Орловській губернії. Батько Тютчева, Іван Миколайович, був поміщиком середнього статку. Дитинство майбутній поет провів в Орловській губернії, а потім у Москві й Підмосков’ї. Із чотирьох років Тютчева виховує його дядько Н. Хлопов, що був...
  9. Яскравість і сила поетичних образів Ф. Тютчева Нам розповіли, що Федір Іванович Тютчев був професійним дипломатом. А в дипломатії кожне слово чи словосполучення дуже важливе. Через те він і навчився точно добирати слова до віршів. У всякому разі, я так гадаю. А влучно дібране слово завжди яскраве і сильне. І тому Пушкін надрукував вірші Тютчева у своєму...
  10. Поезія Тютчева Поезія Тютчева – одне із драгоціних надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева повна думки, але він був насамперед художником. Він жагуче любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я пам’ятаю час золоте”, “Ні, мого до тебе пристрасть я”, “Ще землі сумний вид…”, “Весна”, “Весняні води”, “Весняна гроза”. І в той...
  11. Лірика кохання у творчості Ф. І. Тютчева І. Закоханість Тютчева в життя (неможливість для поета жити без кохання; закоханість з ранньої молодості до глибокої старості у блискуче товариство молодих, прекрасних жінок). ІІ. Любовна лірика Ф. І. Тютчева. 1. Секрет чарівності Тютчева (велика популярність некрасивого зовні, маленького на зріст, лисуватого, сухорлявого Тютчева серед дам вищого світу Москви, Петербурга,...
  12. Думки й почуття ліричного героя в поезії Ф. И. Тютчева ДУМКИ Й ПОЧУТТЯ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ В ПОЕЗІЇ Ф. И. ТЮТЧЕВА Федір Іванович Тютчев – разюче тонкий лірик і яскравий стиліст, йому даний дарунок хвилювати серця людей, змушувати їх битися в унісон із внутрішнім ритмом природи, так майстерно переданим поетом. Коли проб’є остання година природи, Склад частин порушиться земних: Все зриме...
  13. Романтизм у пейзажній ліриці Ф. Тютчева Поетична творчість Федора Івановича Тютчева ставиться до 60-м років XIX сторіччя й традиційно зараховується до романтичного напрямку в літературі. В одному ряді коштують імена Тютчева, раннього Пушкина, Лермонтова, Баратинського. Прекрасними зразками для нас є вірші Тютчева, у яких розвертається образ природи, ліричні пейзажі й переживання причетності людини до стихійних силам...
  14. День і ніч у поезії Ф. І. Тютчева У кожному його вірші відчувається не тільки погляд художника, але і розум мислителя. В. Брюсов Серед поетів XIX століття Ф. І. Тютчев виділяється своїм прагненням осмислити таємниці світобудови, розгадати мову природи, зрозуміти значення і можливості людини у світі природи. Як філософ Тютчев розділяє пантеїстичні погляди. Людина – частина великого світу...
  15. Людина і природа в поезії Федора Тютчева Із поезією Федора Івановича Тютчева у кожного покоління читачів пов’язані свої згадки. Я не знаю людини, якій не була б знайома ця лірика. У дитинстві ми читаємо вірш на дитячих ранках: Зима недаром злится, Прошла ее пора – Весна в окно стучится И гонит со двора… А згодом нас починають...
  16. Основні теми та ідеї лірики Ф. І. Тютчева Видатний російський лірик Федір Іванович Тютчев був у всіх відносинах протилежністю своєму сучасникові і майже ровесникові Пушкіну. Якщо Пушкін одержав дуже глибоке й справедливе значення “сонця російської поезії”, то Тютчев – “нічний поет”. Хоча Пушкін і надрукував у своєму “Сучаснику” в останній рік життя велику добірку віршів тоді нікому не...
  17. Життя й творчість Ф. И. Тютчева 1. Коротка біографічна довідка. 2. Філософський світогляд поета. 3. Любов і природа в поезії Тютчева. Ф. І. Тютчев народився в 1803 році в родовитій дворянській сім’ї. Хлопчик одержав гарне утворення. Інтерес до поезії в Тютчева виявився досить рано – уже в 12 років він успішно перекладав давньоримського поета Горация. Першим...
  18. Основні теми лірики Ф. И. Тютчева Видатний росіянин лірик Федір Вербанович Тютчев був у всіх відносинах протилежністю своєму современнику й майже ровесникові Пушкіну. Якщо Пушкіна справедливо називають “сонцем російської поезії”, то Тютчев – “нічний” поет. Хоча Пушкін і надрукував у своєму “Сучаснику” в останній рік життя більшу добірку віршів тоді нікому не відомого, що находились на...
  19. Життєвий і творчий шлях Ф. І. Тютчева Ф. І. Тютчев поряд з Пушкіним є одним із самих цитуємих російських поетів. Його вірши “Розумом Росію не зрозуміти…” і “Люблю грозу на початку травня…” відомі, мабуть, усім. Близькі вірші Федора Івановича Тютчева й серцям наших сучасників. Не одержавши загального визнання при житті, у наш час поет займає важливе місце...
  20. Аналіз вірша Тютчева “Не те, що мнете ви, природа…” Аналіз вірша Тютчева “Не те, що мнете ви, Природа…” Для Тютчева характерне подання про загальну натхненність природи, про тотожність явищ зовнішнього миру й станів людської душі. Це подання багато в чому визначило не тільки філософський зміст, але й художні особливості тютчевской лірики. “Не те, що мнете ви, природа…” написано не...
Концепція миру й людини в лірику Ф. Тютчева
«
»