Нам розповіли, що Федір Іванович Тютчев був професійним дипломатом. А в дипломатії кожне слово чи словосполучення дуже важливе.
Через те він і навчився точно добирати слова до віршів. У всякому разі, я так гадаю.
А влучно дібране слово завжди яскраве і сильне. І тому Пушкін надрукував вірші Тютчева у своєму журналі.
Мені дуже подобається вірш Ф. Тютчева “Весняні води”. У ньому поет розповідає про прихід весни. Спочатку ще серед зими (“іще в полях біліє сніг…”) з’являються малі й швидкі її вісники. Це струмки, розталі
снігові води. Вони як хлопці на перерві: бігають і галасують. І в тому веселому лементі усі чують: “Весна іде!!!” Уквітчаної красуні ше нема, але струмочки всім хваляться, що не прості собі пустуни Вони гінці своєї прекрасної покровительки.
Апе не варто боятися галасу. Малеча швидко пробіжить, мине барвистий квітень. а за ним настануть травневі дні. Вони захоплюють кожну людину у свій хоровод. І буде приємно на душі, бо прийшла весна!
Ось таку картину намалював Тютчев. Він дивно поєднав багато дієслів в одній строфі. Дивіться: спочатку майже жодного прикметника. Один у першій строфі, а другий у другій. І справді, тут ідеться тільки про дії. А далі в описі весни поет використовує багато прикметників. їх аж п’ять. Через це весна змальована дуже красиво.
От що означає потрібне слово, сказане у потрібний час.
Яскравість і сила поетичних образів Ф. Тютчева
Categories: Шкільні твори