“Книга про бійця” – це поетичне утвердження народної єдності
Олександр Трифонович Твардовський – видатний російський поет XX сторіччя. Заявивши про себе ще в другій половині 20-х років, він мпііже півстоліття активно працював у літературі.
Дитинство майбутнього поета минуло у великій, багатодітній родині і’їміянина-коваля, що годувалася з убогого земельного наділу, придбаного на виплат. Пізніше, у 30-ті роки, родина Твардовських зазнала трагічної долі: під час колективізації її було “розкуркулено” й заслано на Північ.
Уже в ранньому дитинстві хлопчик пройнявся любов’ю і повагою до
Учився О. Твардовський у сільській школі в Ляхові, поблизу Загір’я. Уже тоді він дуже цікавився всім, що відбувається навколо і прагнув розповісти про свої враження іншим людям. З чотирнадцяти років почав посилати невеликі замітки до редакцій смоленських газет. Писав про неполагоджені мости, про комсомольські суботники, про зловживан-іін місцевої влади… Це були перші, ще учнівські спроби майбутнього письменника.
Коли Твардовському минуло вісімнадцять років, стався серйозний ічінфлікт з батьком, що призвів до розриву їхніх стосунків. Юнак покинув Загір’я і переїхав до Смоленська, де довго не міг улаштуватися на рокоту і перебивався копійчаним літературним заробітком.
Пізніше він вступив до Смоленського педагогічного інституту. На-мчшіня поєднував із роботою кореспондента: їздив до колгоспів, писав у місцеві газети статті і замітки про зміни в сільському житті.
У 1936 році Твардовський вступив на філологічний факультет Московського інституту історії, філософії і літератури (МІФЛІ), який закінчив з відзнакою. Того ж року він був призваний до армії і як кореспон-/И’ит військової газети брав участь у війні з Фінляндією.
З перших і до останніх днів Великої Вітчизняної війни Твардовський був її активним учасником. Разом з діючою армією, почавши війну Південно-Західному фронті спеціальним кореспондентом фронтової Ьеси, він пройшов її дорогами від Москви до Кенігсберга. У роки війни Тнврдовський робив усе, що було потрібно для фронту, часто виступав н ирмійських і фронтових газетах: писав нариси, вірші, фейлетони, пісні, статті, замітки. Але головний його твір воєнних років – видатна лірико-епічна поема “Василь Тьоркін” (1941-1945).
Ця, як назвав її сам поет, “Книга про бійця” відтворює достовірну картину фронтової дійсності, розкриває думки, почуття, переживання людини на війні. Вона вирізняється серед інших поем особливою повнотою і глибиною реалістичного зображення народно-визвольної боротьби, нещасть і страждань, подвигів і військового побуту.
Василь Тьоркін – це втілення російського національного характеру, він невіддільний від народу – солдатської маси і багатьох епізодичних персонажів (дід-солдат і бабка, танкісти в бою і на марші, дівчин-ка-медсестра в госпіталі, солдатська матір, яка повертається з ворожого полону тощо), він невіддільний і від матері-батьківщини. вся “Книга про бійця” – це поетичне утвердження народної єдності.
Після війни, крім основної літературної роботи, власне поетичної творчості, Олександр Твардовський тривалий час був головним редактором журналу “Новий мир”, послідовно відстоюючи на цій посаді принципи істинно художнього реалістичного мистецтва. Очолюючи журнал, він сприяв входженню в літературу цілого ряду талановитих художників прозаїків і поетів: Ф. Абрамова, Г. Вакланова, В. Овечкіна, В. Тендрякова, А. Солженіцина, Ю. Трифонова та ін. У 1970 році. Твардовський змушений був скласти із себе керівництво журналом: приводом послужила публікація творів Б. Можаєва, В. Сьоміна. Через рік Олександр Твардовський пішов з життя.
Схожі твори:
- Народна основа “Книга про бійця” О. Твардовського “Василій Тьоркін” И читатель вероятный Скажет с книгою в руке – Вот стихи, а все понятно, Все на русском языке. О. Твардовський Чи може бути незрозумілою ця “Книга про бійця”, якщо вона пов’язана з народним життям так, що інколи здається, ніби немає ніякої можливості відокремити її від народної творчості? Л народ завжди...
- Добуток Твардовского “Книга про бійця” З перших розділів полюбив читач “Книгу про бійця”, книгу про “правду сущої, правді прямо в душу бьющей”. Красномовне підтвердження тому – листа читачів, читачів усяких і різних, від так вимогливого й причепливого, якої був улюблений письменник Твардовского І. Бунін, до рядового бійця. Бунін познайомився з поемою лише в 1947 році...
- Дослідження поеми Твардовского “Книга про бійця” В 1946 році майже одне за іншим з’явилося три повних видання “Книги про бійця”, і герой її прийшов до читача “цивільному”, як давній і улюблений друг: про нього знали по радіопередачах і тому чекали з нетерпінням. А за три місяці до підписання до друку першого видання “Книги про бійця” у...
- Поетичне осмислення єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині (зараз територія Польщі) в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок...
- Патріотичні мотиви й утвердження народної моралі в “Енеїді” Котляревського Іван Котляревський… Чим зачарувала нас, українців, ця людина? Яку роль відіграла у становленні нової української літератури? На ці запитання зможемо дати відповідь лише після прочитання поеми “Енеїда”. Автор засуджував негативні явища та оспівував патріотичні почуття народу, шанував історичне минуле України, його вражали подвиги простих людей, усе це і знайшло відображення...
- Поетичне осмислення гармонійної єдності людини й природи в поезії Б.-І. Антонича У добу високого технічного прогресу ми все частіше зустрічаємося з фактами жорстокого і свавільного втручання людини в навколишнє середовище. Тому вкрай важливо кожному усвідомити, що ставлення суспільства до природи визначає життя майбутніх поколінь. Написані понад півстоліття тому, поезії Б.-І. Антонича й сьогодні змушують задуматися над філософськими проблемами співіснування людини і...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини у п’єсі “Наталка-Полтавка” Щаслива доля судилась великому творові І. П. Котляревського – п’єсі “Наталка-Полтавка”. Вона була написана у 1813 році. Ця п’єса не втратила популярності і в наші дні. Сюжет її досить простий. Закохані Наталка і Петро не можуть одружитися спочатку через бідність парубка, а згодом через те, що на шляху їхнього щастя...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Іван Котляревський… Ім’я це викликав у кожного яскраві асоціації: і безсмертній Еней, і невмируща Наталка – героїня п’єси, що стала праматір’ю нового українського театру. Що забезпечило “Наталці Полтавці” безсмертя у віках? Найкраще можна відповісти словами О. Гончара: “Два століття живе на світі безсмертний автор “Енеїди” й “Наталки Полтавки” поет, веселий...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки адекватно він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського. Виявляючи глибокий інтерес до російської і світової драматургії і театру, Котляревський і Щепкін...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі “Наталка Полтавка” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки адекватно він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського. Виявляючи глибокий інтерес до російської і світової драматургії і театру, Котляревський і Щепкін...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” “Наталка Полтавка” І. Котляревського – одне з тих явищ літератури минулого, часова віддаленість якого неспроможна затьмарити його свіжості й принади. П’єса донесла в наше сьогодення правду почуттів, настроїв і переживань народу, завдяки чому і стала невід’ємною частиною духовної культури нашого сучасника. У творі відображено життя і побут українського селянства, особливості...
- Поема “Василь Тьоркін” – про бійця Поема О. Т. Твардовського “Василь Тьоркін” – народна, вірніше солдатська поема. Її головна ідея полягає в зображенні боротьби людей заради миру, заради життя. Вона являє собою цілу енциклопедію життя бійця. Та й за словами самого письменника, “ця книга про бійця, без початку і кінця”. Головний герой – втілений в образі...
- Утвердження загальнолюдської моралі в повісті “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки-Основ’яненка “Сердешна Оксана”. Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської...
- Поетичне слово В. Сосюри в часи Великої Вітчизняної війни Під час Великої Вітчизняної війни Володимир Сосюра – військовий кореспондент. Його зброєю було слово. Він був бійцем і на фронті, й тоді, коли жив у засніженій Уфі. У перші ж дні війни з’являються його полум’яні патріотичні вірші, в яких висловлені почуття й думки всього нашого народу: Мій край клекоче у...
- Ознака етнічної єдності народу Як прислів’я чудове. Йде від роду до роду, Що народ – зодчий мови, Мова – зодчий народу. Д. Білоус Мова – це найважливіший і найміцніший зв’язок, що з’єднує минулі, сучасні та майбутні покоління народу в одне велике живе ціле. Коли зникає народна мова, народу нема більше! Навіть нову Батьківщину може...
- Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури...
- Книга в житті людини (Твір-роздум) Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: “Хто багато читає, той багато й знає”. Кожен – інтелігент, бізнесмен, робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку. Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами....
- Твір Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність...
- ОЛЕКСАНДР ТРИФОНОВИЧ ТВАРДОВСЬКИЙ (1910-1971) ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ ОЛЕКСАНДР ТРИФОНОВИЧ ТВАРДОВСЬКИЙ (1910-1971) Олександр Трифонович Твардовський народився в глибинці Росії. Його дитинство і юність пройшли у селі Смоленської області. З двадцяти років Твардовський пише вірші й поеми. Його поезія дуже швидко стає відомою і популярною. Герої творів – звичайні сільські трудівники – розмовляють не прикрашеною літературною...
- Проблема всесвітнього єдності. Антропологічна юкола Споглядаючи розвитком науки про казці, бачимо, що з основних проблем, займали її достатньо протягом низки десятиліть, була проблема подібності. Вирішення проблеми зрештою зводиться до двох: подібність оголошується результатом колись що відбувся єдності народів чи її пояснюється запозиченням. Перша школа дала одночасно вчення про генезисі, друга цієї в основному не вирішувала....