Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Катерина Н. С. Лєскова в оповіданні “Леді Макбет Мценского повіту” і Катерина А. Н. Островського в п’єсі “Гроза”

Катерина Н. С. Лєскова в оповіданні “Леді Макбет Мценского повіту” і Катерина А. Н. Островського в п’єсі “Гроза”

1. Катерина Ізмайлова й Катерина Кабанова – купецькі дружини. 2. Образ Катерини Ізмайловій. 3. Образ Катерини Кабановой. 4. Подібність і відмінності героїнь. А. Н. Островський у своїх добутках зображував життя російського купецтва Завдяки цим добуткам ми замислюємося про те, наскільки трагичной могла бути життя жінки в атмосфері патріархального купецького середовища.

Н. С. Лєсков у своїх добутках так само звертався до купецького стану И дуже цікавим для нас є оповідання “Леді Макбет Мценского повіту”. Головну героїню цього добутку

кличуть Катерина, вона теска головної героїні п’єси Островського “Гроза”. І обидві вони купецькі дружини.

Але подібність Ізмайлової й Кабановой на цьому закінчується. Катерина з оповідання Лєскова й Катерина з п’єси Островського відрізняються друг від друга так сильно, наскільки це взагалі можливо. Лєскова по праву називають письменником-реалістом.

Він насправді зображує реальне життя, малює об’єктивно людські характери Але характери звичайних, на перший погляд, людей виявляються такими, що в читача виникає безліч питань. Яким чудовиськом може виявитися людина! Саме такі думки виникають

після прочитання оповідання, головною героїнею якого є Катерина Ізмайлова. На початку оповідання читач довідається, що Ізмайлова – звичайна купецька дружина, молода, гарна жінка Чоловік її старий і не привабливий. Катерина нудьгує, життя її бідне подіями, одноманітна.

Катерина Кабанова, героїня п’єси Островського, також нудьгує. Так само сумовита й одноманітна її життя Патріархальне купецьке суспільство не привітає розваг і забав. І, звичайно, ніхто не думає про те, як тужливо й нудно може бути молодим жінкам. Дві Катерини намагаються, як можуть, скрасити своє сіре існування. Порятунком від убогості, вульгарності й сірості стає любов.

Любов, немов яскравий спалах, висвітлює життя Катерини Кабановой. Те ж саме відбувається з Катериной Ізмайлової Молоді жінки забувають про усім на світі, повністю віддаються всепоглинаючому почуттю. Однак Катерина Ізмайлова заради свого щастя йде на лиходійства.

Вона вбиває кілька людей – свого чоловіка, свекра й навіть маленького племінника. Ізмайлова прагне до волі, готова заради її на всі Жінку не мучить совість, вона не замислюється про те, що за свої злодіяння їй прийде розплатитися або на цьому, або на тім світлі. Катерина просто не замислюється про наслідки своїх учинків.

Її імпульсивна натура здатна насамперед діяти, а не міркувати. Катерина Кабанова зовсім інша Це вразлива, легкоранимая натура. Вона згадує своє дитинство, що було щасливим, пам’ятає дрібні подробиці свого минулого. Ізмайлова про минуле не згадує, вона живе тільки сьогоденням.

Любов для Ізмайлової, насамперед пристрасть, заради якої вона здатна знищити всіх, хто тільки виявився на її шляху. Кабанова більше романтична, вона ідеалізує свого коханого, уважає його добрим, розумним, гарним. Героїня Лєскова не замислюється, наскільки гарний її коханий.

Їй досить, що він гарний і молодий Вона полюбила його саме за це, вона утомилася жити зі старим і непривабливим чоловіком. Катерина Кабанова страждає, усвідомлюючи гріховність свого почуття. Вона вірить, що непременнопоследует розплата. Катерина почуває себе нещасної, кається у своєму гріху. Катерина Ізмайлова не засуджує себе, вона спонукувана інстинктом самозбереження й бажанням одержати те, що хоче.

Катерина Ізмайлова забуває про порядність, борг, шляхетність Безумовно, вона має сильний і неординарний характер. Але вся сила її натури спрямована на зло. Коли вона вбиває чоловіка й свекра, відношення до неї з боку читача, уже не може бути гарним. Героїня оповідання не викликає симпатію й жалість на відміну від героїні п’єси Островського Катерина Кабанова – беззахисна, наївна істота. До неї неможливо не переймуться симпатією.

Вона не здатна заподіяти комусь зла, але виявляється безжалісна до себе. Катерина Кабанова нещадна до себе, проклинає себе за хвилинну слабість. Катерине Ізмайловій чужо подібне поводження.

Навіть на каторзі вона не покаялася. Показово й те, що Ізмайлова зовсім байдужа до своєї дитини, породженій від коханої людини Сам Лєсков говорить, що такі жагучі натури, як Катерина, повністю віддаються любові, але діти залишають їх байдужими. Байдужість до своєї дитини ще можна було б простити, з огляду на, що Катерина більше ніколи його не побачить. Але той факт, що вона вбила маленького племінника, думаючи винятково про збагачення, взагалі позбавляє героїню Островського права на яке-небудь співчуття. Племінник Ізмайлових жодним чином не заважав Катерине.

Вона вирішує його вбити винятково заради збагачення, адже хлопчик був прямим спадкоємцем її чоловіка. Катерина Кабанова взагалі ніколи не думала про збагачення. Протягом усього твору Катерина Кабанова навіть не подумала про гроші.

Цього не скажеш про Катерине Ізмайловій Катерина Кабанова дуже релігійна, Катерина Ізмайлова взагалі позбавлена віри в Бога. І відсутність морального початку багато в чому пов’язане із цим. Ізмайлова живе, керуючись винятково своїми бажаннями. А вони, тобто бажання, лякають своєю звіриною простотою. Катерина Ізмайлова сильна й рішуча У її образі немає нічого світлого, це докорінно відрізняє її від поетичної натури Катерини Кабановой.

Катерина Ізмайлова закінчує життя самогубством, при цьому вона губить ще одне життя – несе із собою у хвилі ту, на яку звернув увагу її коханий. І перед смертю вона “хоче пригадати молитву й ворушить губами”. Але їй пригадується не молитва, а вульгарна й страшна пісня. Дві Катерини були представницями купецького стану Але в одній з’єдналися винятково темні сторони людської натури, інша ж, навпаки, світла й поетична.

Настільки різні люди виховувалися в одній і тім же середовищі. Про вдачі патріархального купецтва ми знаємо завдяки творам Островського. І можемо із упевненістю сказати, що в купецькому середовищі не було прийнято ставитися з повагою й увагою друг до друга.

Виходить, в атмосфері жорстокості, лицемірства й святенництва можуть з’являтися такі люди, як Катерина Ізмайлова Жорстокість породжує жорстокість. Катерина Кабанова була скоріше виключенням. До того ж ми знаємо, що дитинство Катерини Кабановой було світлим і радісним.

Яким було дитинство Ізмайлової, нам невідомо. Можливо, вона не бачила нічого гарного в житті, тому темні сторони натури й взяли над нею верх Безумовно, Катерину Кабанову й Катерину Ізмайлову не можна назвати типовими представницями російського купецтва. Вони скоріше виключення, рідке й разюче. І саме тому добутку, головними героїнями яких вони є, продовжують цікавити читачів


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Героїня повести Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту” Ніяких відомостей про можливі реальні прототипи Катерини Ізмайловій не збереглося. Швидше за все Лєсков, якийсь час работавший у судовій карній палаті, створив цей образ, скориставшись матеріалами кримінальних справ. Віддаючи до друку свій “нарис”, Лєсков представив його як “1-й № серії нарисів винятково одних типових жіночих характерів нашої (окской і частию...
  2. Сюжет повести Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту” Катерина Львівна, “по зовнішності жінка дуже приємна”, живе в заможному будинку купця Ізмайлова із вдовим свекром Борисом Тимофійовичем і літнім чоловіком Зіновієм Борисовичем. Дітей у Катерини Львівни ні, і “при всьому достатку” життя її “за неласкавим чоловіком” саме нудне. На шостий рік заміжжя Зіновій Борисович їде на мірошницьку греблю, залишивши...
  3. Твір по повісті Н. С. Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту” Заголовок повести Н. С. Лєскова – “Леді Макбет Мценского повіту” (1865)1 – запрошує до порівняльного аналізу добутку із трагедією У. Шекспіра “Макбет” (1606). До даного типу заголовків – “з ускладненою семантикою” – А. В. Ламзина відносить ” заголовка-символи, алюзії, метафори, цитати”2 . Заголовок повести – пряма ремінісценція із трагедії Шекспіра....
  4. Життя людини в повісті Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту” Варто відзначити, що для російської літератури взагалі не характерні чіткі, концентричні сюжети, доцентровість і напруженість дії (згадаємо “п’єси життя” Островського, “підводний плин” у Чехова). Лісочків особливо тяжів до хронікального, екстенсивного принципу сюжетосложения. Багато хто його добутки написані в жанрі хроніки, і слова оповідача в “Дитячих роках (Зі спогадів Меркула Праотцева)”...
  5. Леді Макбет Мценского повіту – історія любові й злочинів Катерини Ізмайловій Дочка простолюду, що успадкувала й народний розмах страстей, дівчина з бідної сім’ї стає бранкою купецького будинку, де немає ні звуку живого, ні голосу людського, а є тільки коротке стьобання від самовара в опочивальню. Перетворення знемагаючої від нудьги й надміру сил мещаночки відбувається тоді, коли на неї звертає увагу повітовий серцеїд...
  6. Н. С. Лєсков, Леді Макбет Мценского повіту – Глава чотирнадцята З перших же днів вместного проходження з’єднаної партії від Нижнього до Казані Сергій став видимим образом підлещуватися розташування солдатки Фиони й не постраждав безуспішно. Млосна красуня Фиона не стомила Сергія, як не млоїла вона по своїй доброті нікого. На третьому або четвертому етапі Катерина Львівна з ранніх сутінків улаштувала собі,...
  7. Що означає для сучасного читача словосполучення “Леді Макбет Мценского повіту”? Якась претензія на світову значимість. Любов і кров. Шекспірівські страсті російської глибинки: гори трупів і фонтани крові. Можна знайти в цьому нарисі тонку іронію, пародійний мотив переглядає в його словесній тканині. У Шекспіра все відбувається у фіналі його трагедій, де герої трощать один одного в капусту, труять, проколюють один одного...
  8. Твір “Леді Макбет Мценського повіту” Що означає для сучасного російського читача словосполучення “Леді Макбет Мценского повіту”? Якась претензія на світову значимість. Любов і кров. Шекспірівські страсті російської глибинки: гори трупів і фонтани крові. Можна знайти в цьому нарисі тонку іронію, пародійний мотив переглядає в його словесній тканині. У Шекспіра все відбувається у фіналі його трагедій,...
  9. На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”) П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із...
  10. Трагічна доля Катерини в п’єсі А. И. Островського “Гроза” 1. Жорстокі вдачі міста Калинова. 2. Кабаниха й Дикої. 3. Життя й смерть Катерини. П’єси А. Н. Островського дозволяють нам, сучасним читачам, зануритися в життя російського купецтва. Письменник настільки вірогідно показує будь-які, навіть незначні деталі купецького побуту, що в нас немає приводу сумніватися в його правдивості. Після прочитання драми “Гроза”...
  11. Чому Катерина – “промінь світла в темному царстві”? (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”.) П’єса “Гроза” стала переломним моментом у Творчості А. Н. Островського. У ній письменник проаналізував реальний стан того патріархального миру, що він з такою любов’ю й надією оспівував у попередніх п’єсах. Передові сучасники Н. А. Островського, і насамперед Н. А. Добролюбов, побачили в ній всю народну Росію на переломі, на порозі...
  12. Образ Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Задум “Грози” виник під час поїздки Островського по Волзі ( 1856-1857), але написана драма лише в 1859 році. “Гроза”, – писав Добролюбов, – без сумніву, саме вирішительное твір Островського”. Ця оценка не втратила своєї сили й дотепер. Серед усього написаного Островським “Гроза” є, безсумнівно, кращим произведенням, вершиною його творчості. Це...
  13. Конфлікт поколінь у драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя російського патріархального купецтва. 2. “Темне царство” і його представники. 3. Молоде покоління в драмі. 4. Протиріччя між старшим і молодшим поколінням А. Н. Островський показав життя російського купецтва. У драмі “Гроза” на повсякденному тлі розгортається трагедія, що погубило життя молодої жінки. У чому причина загибелі Катерини? Чи можна...
  14. Катерина в драмі “Гроза” Катерина в драмі “Гроза” Твір по драмі А. Н. Островського “Гроза” Катерина головний персонаж драми Островського “Гроза”. Основна ідея добутку конфлікт цієї дівчини з “темним царством”, царством самодурів, деспотів і невігласів. Довідатися, чому виник цей конфлікт і чому кінець драми такий трагичный, можна, заглянувши в душу Катерины, зрозумівши її подання...
  15. Жіночі долі й характери в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Особливості творчості Островського. 2. Образ Кабанихи в п’єсі “Гроза”. 3. Варвара, дочка Кабанихи. 4. Катерина, невістка Кабанихи. Кілька десятків п’єс написав А. Н. Островський за своє життя, і у всіх цих добутках, як у дзеркалі, відбилися ті або інші сторони життя, сучасної авторові. Але тільки чи про свій час...
  16. Переказ фінальної сцени драми А. Н. Островського “Гроза” Така собитийная канва добутку, за допомогою якої автор розкриває перед нами целую галерею людських типів. Тут і купці – самодури, И почесні матері сімейств – охоронниці місцевих вдач, і мандрівниці – прочанки, що розповідають небилиці, користуючись темрявою й неосвіченістю народу, і доморослі вчені – прожектери. Однак при всій розмаїтості типів...
  17. Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”,...
  18. Сила характеру Катерини у драмі О. М. Островського “Гроза” П’єса Островського написана в середині XІX століття, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість піднімалася на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку М. О. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ньому показаний складний трагічний процес розкріпачення душі, яка оживає. У п’єсі темрява бореться зі...
  19. Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність...
  20. Жертви “темного царства” (По драмі А. Н. Островського “Гроза”) 1. Сюжетна лінія драми “Гроза”. 2. Представники “темного царства” – Кабаниха й Дикої. 3. Протест проти підвалин святенницької моралі Уявите, що це саме анархічне суспільство розділилося на дві частини: одна залишила за собою право пустувати й не знати ніякого закону, а інша примушена визнавати законом усяку претензію першої й безмовно...
Катерина Н. С. Лєскова в оповіданні “Леді Макбет Мценского повіту” і Катерина А. Н. Островського в п’єсі “Гроза”
«
»