Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Карло Каладзе Пісні з-над Дніпра
Карло Каладзе Пісні з-над Дніпра
Карло Каладзе
Пісні з-над Дніпра
Перекладач: Микола Бажан
Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975
Хіба далеко дніпрові береги?
Неначе й далеко Дніпра береги,
Ген-ген за степами, горами, полями,-
Неначе й далеко Дніпра береги,
Та швидко майнули узгір’я під нами,
Вершин моїх рідних сліпучі сніги.
Над степом старим, над новими садами
Лечу я,- і сяє земля навкруги.
Неначе й далеко Дніпра береги…
Та ось уже світяться хвилі Дніпрові
Рожевим світінням ясної
Я бачу Дніпро в його славі військовій,
Товариша вірного Волги й Кури.
Пливу пароплавом у далі ранкові
До Канівської пам’ятної гори.
Дорожній знайомець наш, боцман смуглявий,
Всміхаючись дружньо, підходить сюди.
Блищать і шумлять за бортом пароплава,
Як лезом розсічені, шрами води,
Мов шляху воєнного блиск величавий,
Мов бесіди нашої світлі сліди…
І раптом проказує боцман смуглявий,
Замислено дивлячись в даль, як завжди:
– Могли десь героя ви нашого бачить…
Щоб нам пояснити неточні слова,
Точнішого виразу він ужива:
– Я вас про Бакрадзе розпитую,
І думка у мене відразу сплива:
– Я знаю, де з ним ви здружились, моряче,-
Навік поріднила вас путь бойова.
Дніпра береги і далекі неначе…
Ми в полі зустрілись, як давні знайомі.
Схвильовано й радо нам руку потряс
Старий хлібороб, всій країні відомий.
Він згадував спільників дальніх не раз:
– Як друг мій з прополкою впорався в “Шромі”?
Як в нього ростуть евкаліпти при домі?..
Питанням одним я проймався ввесь час:
– Чи берег Дніпра так далеко від нас?
Кобзар награє на бринливій бандурі
Минувшини думи, гучні й запальні;
У відповідь їм звучно дзвонить пандурі1,
Лунають співців незабутніх пісні,-
Вони, непоборні, крізь хмари та бурі
Уже провіщали світанки ясні.
Прикуті до скелі Кавказу герої
Могутнє натхнення дали кобзарю;
Грузинський пандурі в час пітьми лихої
Прославив над зубівським шляхом зорю.
Ось так двох народів співці два чудові
Знайшли у минулому спільні шляхи.
Тепер наша спільність – ключ слави й снаги
Геройських боїв і трудів на будові.
Неначе й далеко Дніпра береги,-
Хіба не близькі береги ці Дніпрові?
Квіти на руїнах
В Києві на руїнах Хрещатика
Посаджено квіти.
То не очі, сльозами обтяжені,
Задивились на нас звідусіль,
То не іскри пожарів незгашені
Закрутили вогненну метіль,
То не кров тут струмками розлитими
Червоніє й горить,- то не кров,
То червоними, пишними квітами
Застелились руїни будов.
Вітерцем бистрокрилим схвильовані,
Посміхаються квіти мені,
Хоч над ними будинки зруйновані
Ще мовчазно стримлять в вишині.
Знаю я: ці руїни відродяться,
Пережитого зникне і слід.
Над Дніпром горде місто підводиться
В риштуванні великих робіт.
Ні, не довго ще зяяти ранами
Почорнілим, згорілим домам!
Пелюстками, устами духмяними
Квітники вже всміхаються нам.
Так поранений воїн всміхається,
Переможець в тяжкому бою,-
Він бадьоро в майбутність вдивляється,
В світлосяйну майбутність свою.
Пісня будівників
Будівникам Києва і Тбілісі
Під небом Тбілісі доми гордовиті
Зростають, грузинським узором укриті,-
І в Києві теж, після бур, після битв,
Новітні будівлі сягають блакиті.
Над містом гримить трудове гуркотіння,
І зводяться стіни, й лягає склепіння,
І, вгору піднісшись, сталева рука
Кладе на підмурки гранчасте каміння.
– О дівчино, полтавко смугловида!
Ви – справжній образ радості Давида.
Я вас, як сяйво, в серці збережу!
Ні, я не гнаний горем мандрівник,
Що з батьківщини рідної утік,-
Ми з вами маєм батьківщину спільну,
Могутню й світлу, радісну і вільну,
Де людське щастя стверджено навік.
Дивлюсь з любов’ю в далеч степову,-
Єдиним серцем з вами я живу,
Єдину маєм і мету, і вдачу,
Хоча і тут очима серця бачу
Я рідних гір корону снігову.
Ходім, красуне, аж до хмар злетім,
Уклонимось узгір’ям золотим
І там на їхнім пишнобарвнім лоні,
Оселимось укупі над Ріоні,
І щастя увійде у наш просторий дім!
Свою святиню – цих степів брокат,
І променисті очі білих хат,
І синій сад над пругом небосхила,
І вітряка тонкі, мигтливі крила,
І зубівських пісень високий лад,-
В своєму серці ви збережете
Отак, як я узгір’я золоте
Тут згадую й до нього серцем лину.
Ми з вами спільну маєм батьківщину
І славимо ім’я її святе!
–
1 Пандурі – грузинський народний
Струнний інструмент.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Схожі твори:
- Твір на тему річка Дніпро, опис Дніпра “Реве та стогне Дніпр широкий..” – саме ці рядки класика української літератури Тараса Шевченко одразу спадають на думку при згадці про Дніпро. Ця річка стала своєрідним символом усієї країни, природним багатством та історичною пам’яткою. Географічно розділивши сучасну Україну майже навпіл, Дніпро в той самий час є об’єднувальною ланкою між двома...
- Кащенко Адріан Феофанович З Дніпра за Дунай Кащенко А. Ф. Зруйноване гніздо, Бібліотека історичної прози. – К.: Дніпро, 1991. I У козаків-запорожців був дуже гарний звичай, щоб біля всякого статечного козака, не кажучи вже про військову старшину, був один або й більше хлопців-недолітків. Ті хлопці в давні часи звалися джурами, а пізніше – молодиками. Джура доглядав коня...
- ГОЛЬДОНІ, Карло (1707 – 1793) ГОЛЬДОНІ, Карло (Goldoni, Carlo – 25.02.1707, Венеція – 06.02.1793, Париж) – італійський драматург, реформатор італійської комедії. Народився у багатій купецькій сім’ї. Змалку грав у домашніх спектаклях, пробував писати п’єси. Коли сім’я розорилася, юнакові довелося зазнати багато поневірянь, змінити чимало міст і професій. У 1731 р. він здобув...
- ГОЦЦІ, Карло (1720 – 1806) ГОЦЦІ, Карло (Gozzi, Carlo -13.12.1720, Венеція – 04.04. 1806, там само) – італійський, драматург і поет. Народився у Венеції, належав до одного з найдавніших дворянських родів, чим надзвичайно пишався. Після розорення сім’ї пішов в армію, був направлений у Далмацію, де служив з 1741 по 1744 pp., ці...
- Драматичне подання Карло Гоцци “Любов до трьох Апельсинів” Сильвио, король Треф, надзвичайно схвильований і надзвичайно пригноблений хворобою свого єдиного сина, принца Тартальи. Кращі лікарі визначили недугу наследного принца як результат найглибшої іпохондрії й дружно відступилися від нещасного. Залишався лише один останній засіб не дати Тарталье в кольорі років зійти в труну – змусити його розсміятися Відданий слуга й...
- ПІСНІ ЧАСУ ЗЕЛЕНИХ СВЯТ: МАЇВКИ, РУСАЛЬНІ ТА ЦАРИННІ ПІСНІ Маївки (майські пісні) – твори календарної обрядовості початку літа, назва яких, можливо, походить від “май” (травень) чи “маяти” (прикрашати зеленню) або “мавки” (духи лісу та поля). Ними супроводжувались описані обряди Зеленої (Клечальної) неділі та пов’язані з нею ігрища молоді. Ці твори менш збережені і досліджені, ніж веснянки і гаївки. Найпоширенішим...
- Твір-оповідання за картиною Михайла Дерегуса “Народження пісні” Струни мої золотії, Грайте ж мені стиха; Нехай козак-нетяжище Позабуде лихо. Лунають над степом чарівні звуки кобзи. Співає козак і пильно вдивляється вдалечінь, туди, звідки котить свої сивії хвилі Дніпро-Славута. Такі перші почуття викликає картина Михайла Дерегуса “Народження пісні”. Козацька тематика завжди привертала увагу художника, і вона була втілена у...
- Історичні пісні. Пісні-хроніки Поширеним жанром героїчного поетичного епосу українського народу є історичні пісні – ліро-епічні Твори про конкретні чи типові історичні події та процеси, відомих історичних осіб та безіменних героїв, чиє життя і вчинки пов´язані з подіями суспільно-політичного життя, в яких відтворено дух певної історичної епохи. Історична пісня, з одного боку, є продуктом...
- Павло Антокольський Ньютон Павло Антокольський Ньютон Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Гроза пройшла. Розжарились жоржини Під райдужними відсвітами злив. Він вийшов в сад і по намиву глини Те яблуко ногою покотив. В його очах, немов якесь видіння, Не падав, а палав...
- Клуб народної пісні (репортаж) Не на те на світло народилися, Щоб горі горювати, А на те на світло народилися, Щоб співати й танцювати. (Частівка) Я дуже люблю російську народну пісню. У ній відчувається душа нашого народу: ніжна, смутне й весела, завжди оптимістично настроєна на Майбутнє. Якщо в мене поганий настрій, я слухаю записи з...
- “Я родом із пісні” (поетична творчість Миколи Сингаївського) Українська пісня! Коштовні й невичерпні скарби нашого народу. Щастя й горе, смуток, печаль, радість, натхнення, любов і страждання дзвенять у піснях. І недарма, бо українці – співучий народ, і лісні їх линуть по світу, зачаровуючи душу. “Я родом із пісні”, – сказав якось відомий український поет Микола Федорович Сингаївський. З...
- Микола Тихонов Балада про синій пакет Микола Тихонов Балада про синій пакет Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Лікті різали вітер, майнув переліг. Чоловік ледь добіг, почорнів, ліг. Ліг до вогню, прохрипів: “Коня!” Для відпочинку немає дня. А кінь ударив, закусив мундштук. Чотири копита і...
- Володимир Маяковський Додому! Володимир Маяковський Додому! Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Утікайте, мислі, в даль помчавши! Обіймись, душі і моря плин. Той, кому все ясно завше,- Чи не просто дурень він? Я в каюті найгіршій з усіх – Всю ніч наді...
- Володимир Маяковський Бруклінський міст Володимир Маяковський Бруклінський міст Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Гукни, Кулідж, радісний клич! Для доброго слово і я знайшов. Червоній з похвали, мов стяга нашого матерійка, Хоч вн й роз’юнайтед стейтс оф Америка. Як до церкви іде божевільний...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Особливості суспільно-побутових пісень” 1.Коли були створені козацькі пісні? 2.Хто був героєм козацьких пісень? У цих піснях не згадувалися конкретні історичні особи, а лише рядові козаки, запорожці-січовики, хорунжі, сотники. 3.Яка тематика чумацьких пісень? 4.Про що йдеться у солдатських...
- ПІСНІ СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА – ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ ЛЮДСТВА ПІСНІ Це народна історія, яскрава, сповнена барвистості й істини.” Вони с пам’ятником минулому. Микола Гоголь Особливе місце у фольклорі народів світу посідають пісні, у яких поєдналися особливості словесного та музичного мистецтва. Це твори, призначені для співу, у них знайшли відтворення думки, мрії та почуття...
- Генрі Лонгфелло Люлька згоди. Із “Пісні про Гайявату” Генрі Лонгфелло Люлька згоди. Із “Пісні про Гайявату” Перекладач: О. Олесь Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. На верхів’ї Скель Червоних, Скель Великої Площини, Там стояв Життя Владика, Гітчі-Маніто могучий, І з верхів’я Скель Червоних Він...
- Звідки течеш, річко-невеличка? (Складання гідронімічної легенди) Все на світі має свій початок і кінець. Якось я подумав: а звідки бере свій початок річка, що протікає через наше місто? Я живу в Києві, дуже люблю рідне місто і досить добре знаю його. Через Київ тече третя за розмірами річка Європи – Дніпро. Мабуть, у кожного мешканця столиці...
- Переказ – КВІТИ І ПІСНІ Іду полем, а квітів безліч. Квітів яскравих, радісних, буйних. Вітерець їх коливає, вони хитають голівками і ваблять до себе. Зелень свіжа та чиста. Уже озимина зросла мало не по коліна. Ярові хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима. А трави густі, пахучі шелестять під ногами. Травень – незабутній місяць...
- “Родинно-побутові пісні” Ідейний та тематичний зміст українських народних родинно-побутових пісень досить різноманітний. Ці пісні охоплюють найважливіші події в родинному житті селян, з яскравою повнотою відображають їхні погляди, психологію і мораль. В них відсутні ярко виражені трудові сюжети, розповіді про важку долю українського народу, але, все одно, зображення більшості подій відбувається на фоні...