Микола Тихонов Балада про синій пакет

Микола Тихонов
Балада про синій пакет
Перекладач: Микола Бажан
Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975
Лікті різали вітер, майнув переліг.
Чоловік ледь добіг, почорнів, ліг.
Ліг до вогню, прохрипів: “Коня!”
Для відпочинку немає дня.
А кінь ударив, закусив мундштук.
Чотири копита і пара рук.
Озеро – в озеро, шляху стяга.
Небо зігнулося, як дуга.
Мов телеграма, летить земля.
Дзвонять дзвоном лунким поля.
Не птах і не маятник – серце коня,
За кілька

годин воно хід зупиня.
Два кроки – стрибок, і кінь поник.
Один прийшов на вокзал чоловік.
Він дихав, як міх, раз у раз.
Вокзал сказав йому: “Гаразд”.
“Гаразд”,- прошумів йому паротяг
І синій пакет повіз по путях.
На північ він пакет, хитаючись, віз.
Тільки цокіт коліс, тільки цокіт коліс.
Верст сімдесят вже проїхав лист,
На сімдесят третій – над річкою міст.
Динаміт і бікфордів шнур – це брати,
І вагон за вагоном летять з висоти.
Капуста і соняшник, будка й штахет,
Комендант простий, і простий пакет.
А льотчик упертий, ще й випив юнак,
І зеленою кров’ю впивсь

літак.
Ударило в небо чотири крила.
Імла захиталась, імла попливла.
Ні прожектора, ні зірок,
Ні шелесту поля, ні шуму річок.
З плечей уже звалюється голова.
Тула майнула – пливе Москва.
Але заснуло кермо на льоту,
Проспало кермо висоти висоту.
Назустріч порвисто мчить земля.
Біжать, мов спутані, люди здаля.
Сказав – набилась в рот пилюга:
“Спочатку пакет, тоді нога”.
Пустка в Москві, кругом тишина,
Місто прокидатися почина,
І Кремль іще спить в ранковій млі,
Та люди ніколи не сплять в Кремлі.
Грязюка і кров на пакеті лежить.
І чоловік розірвав його вмить.
Глянув і руку обтер об мундир,
Зім’яв і відкинув набік папір:
“На тридцять хвилин запізнився лист.
Не треба – вже знаю його я зміст”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Микола Тихонов Балада про синій пакет

Categories: Твори з української літератури

Links