Володимир Маяковський Бруклінський міст

Володимир Маяковський
Бруклінський міст
Перекладач: Микола Бажан
Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975
Гукни, Кулідж,
радісний клич!
Для доброго
слово і я знайшов.
Червоній
з похвали,
мов стяга нашого матерійка,
Хоч вн
й роз’юнайтед стейтс
оф
Америка.
Як до церкви
іде
божевільний прочанин,
Ввіходить до скиту,
на прощу
і піст,-
Так я
крізь вечірні
сіренькі тумани
Ступаю,
смиренний, на Бруклінський міст.
Як пре

/> переможець
у місто у зламане
На дулах гармати –
жирафам на зріст –
Так жить в апетиті,
так славою п’яний
Видряпуюсь,
гордий,
на Бруклінський міст.
Як око закохане
в мадонну музею
Встромляє
безглуздий художник-артист.-
Так я,
весь осяяний
з неба зорею,
Дивлюсь
на Нью-Йорк
крізь Бруклінський міст.
Нью-Йорк
аж до смерку
задушливий дуже,
Його ПОПід хмари
підніс
чоловік он,
А зараз самі лиш
будинячі душі
Встають
у прозорім світінні вікон.
Тут
ледве дзижчить
елевейтерів дзиск.
І, тільки
прислухавшись
/> в дзенькіт
навколо,
Збагнеш,-
з деренчанням повзуть
поїзди,
Неначе
хтось посуд збирає зі столу.
Коли ж видається,
немовби це тільки
Крамар
везе з фабрики
цукор куплений,-
То щогли,
заввишки не більше за шпильку,
Пливуть під мостом
небосяжного Брукліна.
Пишаюсь
з цієї
сталевої милі,
Живцем в ній
мрії мої повстали –
Боротьба за конструкції
замість стилів,
Розрахунок
заліза
й болтів
досконалий.
Якщо
надійде
кінець світу –
Планету
сплюндрує
комети хвіст,
І тільки буде
один
стриміти
Над пилом загибелі зведений міст,-
То,
як з кісточок,
що подібні до голок,
У тіло
вбирається
ящур в музеї,-
Так і
з цього моста
століть геолог
Дізнався б
про вигляд
доби моєї.
Він скаже:
– Ця ось
лапа крицева
Сполучала
моря і прерії,
Тяглась до Америки
лапою цею
Європа,
зірвавші
індійські пера її.
Нагадує
машину
ребро це сплетене –
На моста подивіться,-
які має руки він,
Що, ставиш
стальною погою
в Мангеттені,
За губу
притягає
до себе Бруклін!
З проводів
електричного прядива
Дізнаюсь,-
доба
після пари.-
Тут
люди
вже
горлали по радіо,
Тут
люди
вже
літали на аеро.
Для одних
тут
життя, було –
радощі ситні,
Для інших –
було воно
зойком,
бідою.
Звідсіля
безробітні
В Гудзон
кидались
вниз головою.
Моя картина
далі
котиться сковзько
По струнах – по линвах,
до зір принада.
Я бачу –
тут
стояв Маяковський,
Стояв
і вірші складав по складах.
Дивлюсь,
мов ескімос на електрику міст,
Вп’явшись поглядом в сяйво і ніч.
Бруклінський міст –
Так…
Це справді річ!
1925
.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Володимир Маяковський Бруклінський міст