Календарно-обрядові пісні
6-9 класи
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Календарно-обрядові пісні
НОВА РАДІСТЬ СТАЛА
Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився.
Ангели співають, славу й честь звіщають,
На небесі і на землі мир проповідають.
Давид виграває, в гуслі ударяє,
Чудно, дивно і предивно Бога вихваляє.
І ми теж співаймо, Христа прославляймо,
Із Марії рожденного смиренно благаймо:
– Просим тебе, Царю, небесний Владарю,
Даруй
Даруй господарю, даруй господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.
ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРІВОЧКА
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару.
Там овечки покотились,
А баранці народились.
А ягнички – клаповушкі,
Скачуть собі кругом грушки.
А баранці – круторіжки,
Скачуть собі край доріжки.
ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА
– Ой весна, весна – днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
– Принесла
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
І усякая пашниця.
– Ой весна, весна, ти красна,
Що ти, весно красна, нам принесла?
– Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Ще й зеленую травицю,
І холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко,
Ще й маленькеє телятко.
ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА
Ой кувала зозуленька,
Сівши на лелії,
Співай, співай, товаришко,
Минає неділя.
Ой кувала зозуленька,
Сівши на барвінок,
Співай, співай, товаришко,
Минув понеділок.
Ой кувала зозуленька
Та й кувала сорок,
Співай, співай, товаришко,
Минає вівторок.
Ой кувала зозуленька,
Сіла на віконце,
Співай, співай, товаришко,
Бо заходить сонце.
Співай, співай, товаришко,
Бо вже не будемо,
Та не знаєм, товаришко,
Чи на рік діждемо
У РЖІ НА МЕЖІ
У ржі на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка у дівочок сорочки:
– Ви, дівочки-подружки,
Да дайте мні сорочки,
Хоча худенькую, да аби біленькую,
Хоч не біленькую, да тоненькую
ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК
Заплету віночок.
Заплету шовковий,
На щастя, на долю,
На чорні брови.
Ой пущу віночок
На биструю воду.
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Ой поплинь, віночку,
Прудко за водою,
На щастя, на долю
Милому зо мною.
МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО
Маяло житечко, маяло,
Як у полі стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі лежати.
До межі, женчики до межі,
Бо мої пиріжечки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечка покраю.
Котився віночок по полю,
Просився у женчиків додому:
– Возьміте мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистім полі набувся,
Буйного вітречку начувся,
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився;
Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.