Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні

Серед жанрів усної народної Творчості найпопулярнішим і найулюбленішим є пісня. Завжди лунає – в свята, в будні, в години праці… Українська душа невіддільна від пісні. Багато хто своє зачарування Українською піснею перетворив на професію. У пісні відбита не лише висока духовність народу, його лексичне багатство, а й хронікальний розвиток цього жанру. З давніх часів до нас дійшли різні народні свята, які супроводжуються різноманітними Обрядами і піснями. Окрему групу народних пісень складають Календарно-обрядові, і їх вважають найдавнішими

за походженням. Своїм виникненням вони сягають ще язичницьких часів. Залишки Віри давніх слов’ян можемо знайти у текстах цих пісень. Як ми знаємо, наші предки вірили у світ, населений багатьма духами і божествами, поклонялися не одному Богові, а Великому пантеону богів: молилися сонцю, місяцю, хмарам, зіркам, обожнювали і річки, землю – все, що було важливим у життєдіяльності людини, задобрювали жертвоприношеннями (часто приносили у жертву не тільки тварину, а навіть і людину). Одним з яскравих прикладів поєднання Язичницької та християнської вір вважають колядки і щедрівки. Сучасні Колядки виконуються під

час Різдва 7 січня і прославляють Спасителя, сповіщаючи про Його народження. Насправді ж Колядки з’явилися ще у язичницькі часи. Ці величальні пісні співалися на честь народження нового сонця у день зимового сонцестояння 25 грудня (за ст. ст.), або 7 січня (за н. ст.). Ось як співається у Давньоукраїнських колядках: “Ясен світ засвітився…”, “З того каміння то буде сонце…”. Майже у кожній давній колядці згадується сонце. Величальні пісні супроводжувалися Носінням зірки, що символізувало небесне світило. Цей елемент обряду зберігся і до сьогодні (як ми знаємо, невід’ємним атрибутом обряду колядування є носіння зірки). Отже, стародавній Язичницький обряд наклався на одне з найбільших християнських свят – Різдво Христове. Щодо щедрівок, то читаючи дуже давні тексти, наприклад “Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка”, можна помітити, що йдеться зовсім не про зимовий період. Отож, Календарно-обрядові пісні беруть свій початок у далекому, на жаль, ще мало відомому минулому наших пращурів і несуть на собі беззаперечний відбиток їх вірувань, уявлень, світосприйняття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні

Categories: Нові твори

Links