Розвивайся ти, високий дубе – ІВАН ФРАНКО Скорочено

Розвивайся ти, високий дубе.
Весна красна буде!
Розпадуться пута віковії,
Прокинуться люди.

Розпадуться пута віковії,
Тяжкії кайдани,
Непобіджена злими ворогами
Україна встане.

Встане славна мати Україна,
Щаслива і вільна.
Від Кубані аж до Сяну-річки
Одна, нероздільна.

Щезнуть межі, що помежували
Чужі між собою,
Горне мати до себе всі діти
Теплою рукою.

“Діти ж мої, діти нещасливі,
Брудні сиротята.
Годі ж бо вам в сусід на услузі
Свій вік коротати!

Піднімайтесь на святеє діло.

/> На щирую дружбу,
Та щоби ви чесно послужили
Для матері службу.

Чи ще ж то ви мало наслужились
Москві і ляхові?
Чи ще ж то ви мало наточились
Братерської крові?

Пора, діти, добра поглядіти
Для власної хати.
Щоб газдою, не слугою
Перед світом стати!”

Розвивайся ти, високий дубе.
Весна красна буде!
Гей уставаймо, єднаймося.
Українські люди!

Єднаймося, братаймося
В товариство чесне.
Най братерством, щирими трудами
Вкраїна воскресне!

Коментар
Вірш І. Франка написаний у дусі народної пісні, з використанням прийому поетичного паралелізму. “Дуб

– символ сили, духовної міці, весна – пора оновлення. Автор висловлює надію, що Україна скине кайдани несвободи, стане єдиною, зникне ворожнеча, яку підтримували “добрі сусідоньки”:
Пора, діти, добра поглядіти
Для власної хати,
Щоб газдою, не слугою
Перед світом стати!
І закликає єднатися, щирою працею відродити матір-вітчизну.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Розвивайся ти, високий дубе – ІВАН ФРАНКО Скорочено