Жниварські пісні

Жниварські пісні українців, як і всіх слов’янських народів, відображають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба – збирання врожаю. Жниварські пісні Поділяються на: зажинкові, що виконуються до початку роботи,

– жнивні, виконувані під час збирання врожаю,

Обжинкові (дожинкові), що супроводжували свято закінчення жнив. Жали і співали жнивних пісень переважно жінки.

Пісні звеличували, опоетизовували хліборобську працю, величали господаря, уславлювали женців. Зжатий останній сніп, “останець” (або “дід”) перев’язували

червоною смужкою і урочисто, з піснями несли в Село. На полі залишали жмуток невижатого збіжжя, прикрашеного стрічками і квітами, що називався Волосовою, або Спасовою, “бородою”, а подекуди – “козою”, “перепілкою”. Колосся зв’язували докупи І заламували донизу на схід сонця, витрушували в зорану серпом землю зерно, клали між стеблин хлібину, дрібок солі, ставили у воду, щоб у господі не переводився хліб, приказували: “Роди, Боже, на всякого долю: бідного і багатого!”.

Закінчивши жнива, женці мали відпочити на стерні, щоб не боліла спина і легко було жати наступного року. При

цьому співали: “Ой ниво наша, ниво. Верни нам нашу силу! Ми^ на тобі жили, Силоньку положили”.

Характерні особливості жниварських пісень:

Важлива роль описів природи;

Використання прийому художнього паралелізму (картини, образи природи служать і своєрідним поетичним зачином, і засобом психологічної характеристики людини);

Зменшено-пестлива лексика;

Яскраві гіперболи, порівняння;

Загальний ласкавий емоційний тон (нагадують колядки і щедрівки);

Величання поєднується з магічним заклинанням врожаю через побажання того бе-чого неможливе життя землероба: здоров’я, добробуту, гаразду в сім’ї, гарного збіжжя (нагадують весільні).

Жниварські пісні:

“Маяло житечко, маяло”,

“Там у полі криниченька” та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Жниварські пісні

Categories: Нові твори

Links