Об’єднання язичеської віри й християнства в календарно-обрядовій пісні

Серед жанрів усної народної Творчості популярнейший і любимейший є пісня, що завжди звучить – у свято, у будні, у годину роботи… Українська душа невіддільна від пісні. Багато хто своє зачарування українською піснею перетворив впрофессию.

У пісні відбита не тільки висока духовність народу, його лексичне багатство, а й хронікальний розвиток цього жанру. З давніх часів до нас дійшли різні народні свята, які супроводжуються різноманітними обрядами й піснями. Окрему групу народних пісень становлять календарно^-обрядові, і їх уважають

найдавнішими по походженню

Своїм виникненням вони досягають ще язичеських часів. Залишки віри давніх слов’ян можемо знайти в текстах цих пісень. Як ми знаємо, наші предки вірили в мир, населений багатьма парфумами й божествами, поклонялися не одному Богу, а великому пантеону богів: молилися сонцю, місяцю, хмарам, зіркам, обожнювали й ріки, землю – усе, що було важливим у життєдіяльності людини, піддобрювали жертвоприносинами (часто приносили в жертву не тільки тварин, а навіть і людини).

Одним з яскравих прикладів об’єднання язичеської й християнської вір уважають колядки й щедривки. Сучасні

колядки виконуються під час Різдва 7 січня й прославляють Рятівника, сповіщаючи про Його народження. Насправді ж колядки з’явилися ще в язичеські часи. Ці величальні пісні співалися на честь народження нового сонця в день зимового сонцестояння 25 грудня, або 7 січня. От як співається в давньоукраїнських колядках: “Ясен мир засвітився…”, “З того каменів те буде сонце…”. Майже в кожній давній колядці згадується сонце. Величальні пісні супроводжувалися носінням зірки, що символізувала небесне світило. Цей елемент обряду зберігся й сьогодні (як ми знаємо, невід’ємним атрибутом обряду колядування є носіння зірки). Отже, стародавній язичеський обряд наложился на одне з найбільших християнських свят – Різдво Христово. Відносно щедривок, те читаючи дуже давні тексти, наприклад “Щедрик, щедрик, щедривочка, прилетіла ластівка”, можна помітити, що Мова йде зовсім не про зимовий період

Отож, календарно-обрядові пісні ведуть свій початок у далекому, на жаль, ще мало відомому минулому наших предків і несуть на собі беззастережне відбиття їхніх вірувань, подань, світосприймання


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Об’єднання язичеської віри й християнства в календарно-обрядовій пісні