Й. В. ГЕТЕ – ПОЕТ, МИСЛИТЕЛЬ, УЧЕНИЙ (ГРАНІ ОСОБИСТОСТІ)
Дитинство і навчання. Заможному бюргеру Йоганну Кас-пару Гете, доктору права, було 39 років, коли його 18-річна дружина Катарина Елізабет Текстор-28 серпня 1749 року народила йому сина Йоганна Вольфганга (так звали діда з боку матері).
Батько майбутнього поета купив собі почесне звання дійсного радника у імператора Карла VII за триста тринадцять гульденів і аж ніяк не міг похвалитися знатністю роду, Дід поета, Фрідріх Георг Гете, прибув до Франкфурте з Ліона (Людовік XIV вигнав за межі свого королівства всіх некатоликів) з ножицями за поясом і праскою
Мати поета також не належала до аристократичного роду. Прізвище Текстор (або Вебер, яке носила сім’я раніше) перекладається з латини як ткач, так само, як Вебер з німецької. Але Текстори “вийшли в люди” ще в XVI ст., і вже дід
Така коротка хроніка двох родин, які дали життя Іоганну
Вольфгангу Гете.
Навчатися Вольфганг почав у три роки. Це були уроки читання. А вже у сім років він вивчав “мертві” мови – латину і давньогрецьку. І потім аж др вступу в університет майбутній поет майже щороку опановував якусь галузь знань: у дев’ять років – французьку мову і малювання, в 11 – італійську мову, у 13 – англійську й давньоєврейську, у 14 – основи юриспруденції та гри на фортеп’яно і флейті, у 15 – античну філософію, у 16 тт фехтування, їзду верхи та латинську літературу. Крім цього, Гете залюбки грав у домашніх лялькових виставах і займався садівництвом. Середовище, у якому ріс Гете, сприяло формуванню його як. універсальної особистості: батько Гете був власником великої бібліотеки (2000 томів) та картинної галереї, а бабуся влаштовувала різдвяні лялькові вистави для дітей.
У 16. років (1765) Гете став студентом, вступивши до юридичного факультету Лейпцизького університету. Правознавство не дуже зацікавило хлопця, і він дав волю своєму захопленні природничими науками та малюванням. Гете не став великим художником, але його пейзажі, просякнуті тонким імпресивним ліризмом, значно цікавіші за декоративно-умовні полотна багатьох сучасників, художників-класицистів.
Хвороба змусила юнака повернутися до батьківського дому. Це була перша криза духовного зростання, яка закінчилася серйозним захворюванням. Одужавши (1770), юний Гете вирушив для завершення навчання до Страсбурга. Водночас із заняттями на факультеті права він слухав лекції з фізики, хімії, анатомії, захоплювався електрикою, відвідував клініку та акушерські курси.
Зустріч із Гердером – ідеологом літературного напряму “Буря й натиск”, філософом, письменником-просвітителем, пастором – сприяла захопленню юнака Шекспіром та німецьким фольклором. У ньому прокинулося гостре відчуття своєї особистості, стихійний протест проти дійсності. “…Гете став з’являтися у товаристві у потертому капелюсі, неголений. В екстравагантному костюмі, який було зшито за його власним ескізом”, згадує один із його сучасників.
Проте дисертацію “Про законодавців” Гете написав вчасно, до того ж латиною. У цій праці він висловив власну думку щодо того, хто має право встановлювати закони в державі, причому звів нанівець роль у цій справі духівництва. Декан факультету визнав працю Гете досить небезпечною і запропонував не публікувати її як академічну дисертацію, тому Гете захищав дисертацію в усній формі.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)