Данте – видатний поет і мислитель Італії. Поема “Божественна комедія” – філософсько-художній синтез середньовічної культури

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС

II семестр

ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

УРОК № 45

Тема. Данте – видатний поет і мислитель Італії. Поема “Божественна комедія” – філософсько-художній синтез середньовічної культури

Мета: ознайомити з життям та творчістю Данте; повідомити про особливості поеми “Божественна комедія” (жанр, композиція, уявлення про світ, час створення); увести новий літературознавчий термін – терцина; розвивати уміння спілкуватися з однолітками, навчатися самому,

навчаючи інших; виховувати інтерес до творчості Данте.

Обладнання: портрет Данте; виставка книг поета; картки до прийому “Броунівський рух”.

Восхождение к Данте – нелегкий труд.

Чтобы совершить его, надо многое

Преодолеть и от многого отказаться.

Прежде всего забыть о чтении-отдыхе и чтении-забаве.

Чтение Данте – это испытание, проба духовной зрелости.

М. Андрєєв

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

Мікеланджело Буонарроті, художник і поет доби Відродження, присвятив своєму знаменитому співвітчизнику такі рядки:

Он зрел картины Божьего суда,

Он

побывал в чистилище и, зная

Дорогу в рай, достиг при жизни рая,

Чтоб молвить правду, воротясь сюда.

Зачем, зачем горит его звезда

И над моим гнездом, не угасая,

Когда на свете нет такого края,

Где злее бы к нему была вражда?

О Данте речь. Его могучей лире

Неблагодарный не внимал народ:

Издревле слава недостойных – шире.

Когда б достиг я Дантовых высот,

И я бы счастью в этом злобном мире

Его печальный предпочел исход.

– Про що свідчать останні рядки сонета Мікеланджело? (Про величезну повагу до Данте, про готовність проміняти свою долю на складне, сповнене усіляких негараздів життя італійського поета.)

– Із сонета Мікеланджело ми можемо зрозуміти, що життя Данте не було легким. Сьогодні ми дізнаємося, з якого раю повернувся назад поет, хто були його вороги, чому на батьківщині Данте не оцінили його талант.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь про життя та творчість Данте

Оповідач – Беатріче Портінарі, оспівана поетом, та Джованні Боккачо, італійський письменник та перший біограф Данте.

Беатріче. Данте – один із найталановитіших італійських поетів, життя якого припадає на перехідний період між Середньовіччям та добою Відродження.

Цікаво, що в історію увійшло саме ім’я поета – Данте, а не прізвище – Аліг’єрі (як, наприклад, Боккачо, Рабле, Достоєвський, Толстой).

Бокаччо. Народився Данте Аліг’єрі у травні 1265 року у Флоренції. Цьому місту судилося стати батьківщиною багатьох славетних італійців: Франческо Петрарки, Сандро Боттічелі, Донателло та інших. Тут була створена “Мона Ліза” Леонардо да Вінчі. Данте походив зі збіднілої дворянської сім’ї. Здобув прекрасну освіту, був добре ознайомлений із античною літературою, особливо з творчістю Вергілія, який став його улюбленим письменником.

Беатріче. У житті поета відбулася зустріч, що наклала відбиток на всю його творчість та долю. Коли Данте було 9 років, ми зустрілися уперше. Він одразу закохався у мене. Але друга зустріч – у церкві – відбулася лише через декілька років. Я зробила вигляд, що не помітила його захоплених поглядів…

Бокаччо. Саме ця історія юнацького кохання лягла в основу віршів поетичної збірки під назвою “Нове життя”. У цих поезіях Данте описує свої відчуття від зустрічей з прекрасною Беатріче, оспівує своє кохання до неї подібно до того, як провансальський трубадур опоетизовував свої почуття до Прекрасної Дами.

Беатріче. Невдовзі батьки видали мене заміж. Я не стала щасливою у цьому шлюбі, але я була слухняною дочкою. Доля була жорстокою: мені судилося померти у віці 25 років. Але залишилася одна душа на світі, яка ніколи не забувала мене, присвячуючи мені все нові й нові поезії.

Бокаччо. Так, Данте ніколи не забував Беатріче. Але життя продовжувалося. Поет одружився з Джеммою Донатті (про яку жодного разу не згадав у своїх творах), у сім’ї народилося двоє синів.

Беатріче. Доля готувала ще чимало випробувань для великого поета. Бо він був не лише митцем, а ще й політиком, громадянином, пристрасною та небайдужою людиною.

Бокаччо. У країні точилася запекла боротьба двох партій: гвель – фів – прибічників об’єднання під владою римського папи та гібеллінів – прибічників німецького імператора. За традицією своєї сім’ї, Данте належав до партії гвельфів. Але у 1300 р. вона розкололася на “чорних” та “білих” (назви за кольорами героїв двох сімейств). “Чорні” підтримували папу, “білі”, у тому числі й Данте, виступали проти повного підкорення Флоренції папою. У цій боротьбі перемогли “чорні”.

Беатріче. У 1302 р. Данте був приговорений до вигнання і більше не повернувся до свого рідного міста. Останні роки свого життя поет провів у Вероні та Равенні.

У 1315 р. уряд Флоренції оголосив амністію: ті, хто хотів отримати помилування, повинні були пройти через все місто в полотняних сорочках та паперових ковпаках. Так водили на вогнище єретиків. Але такий шлях був неможливим для Данте.

Бокаччо. “Ні,- писав своєму другові поет,- це не шлях повернення на Батьківщину. Якщо немає більш гідного шляху, то у Флоренцію я не увійду ніколи. Що робити? Хіба я не зможу в іншому місці насолоджуватися спогляданням сонця та зірок? Хіба я не зможу під іншим небом розмірковувати над вічними істинами, якщо не повернуся до Флоренції, принижений, більш того – збезчещений в очах моїх земляків?

Беатріче. Так умовляв самого себе великий поет і страждалець. На свою батьківщину він так і не повернувся, і до останніх своїх днів вважав себе “безвинним вигнанцем”.

У вересні 1321 року, повертаючись із Венеції, Данте захворів болотяною лихоманкою та помер у ніч з 13 на 14 вересня. Правитель Равенни поклав на чоло поета лавровий вінок.

Бокаччо. Цією почестю автор “Божественної комедії”, поет і громадянин за життя вшанований не був.

Похований Данте у Равенні, хоча влада Флоренції неодноразово прагнула перенести прах поета на його батьківщину, там навіть установили усипальницю для тіла митця, яка і досі залишається порожньою.

Данте

2. “Броунівський рух”

Особливості “Божественної комедії”

Картка № 1

Час створення поеми

“Божественну комедію” було написано в 1307-1321 рр. Це був час, який в історії культури отримав назву Передвідродження. Зростає інтерес до людської особистості, до її земних радощів і сподівань. Поступово починає формуватися новий гуманістичний тип мислення, остаточне становлення якого буде пов’язане з добою Відродження. Зростає інтерес до людської особистості, до її земних радощів і сподівань. Віра в необмежені можливості людської природи, в неповторність людської індивідуальності зароджується саме у цей час. Цей процес і відтворює поема Данте, що є одночасно синтезом середньовічної культури і прологом до культури Відродження.

Картка № 2

Жанр “Божественної комедії”

Данте назвав свою поему “комедією” за усталеними середньовічними канонами: так називали тоді твори, які починалися сумно (пекло), а закінчувалися щасливо (рай). Епітетом “божественна” поему наділив перший біограф Данте, автор знаменитого “Декамерона” Дж. Боккачо.

Картка № 3

Композиція поеми

Поема складається з 3-х частин: “Пекло”, “Чистилище”, “Рай”. У кожній із частин – 33 пісні (у “Пеклі” ще одна пісня, що є вступною до всієї поеми).

Усього – 100 пісень.

Картка № 4

Уявлення про світ у “Божественній комедії”

Дантівська земля має форму кулі і розташовується, згідно з середньовічними переконаннями, у центрі Всесвіту.

Північна півкуля населена людьми, південна – безлюдна і вкрита океаном, лише посередині Всесвіту підноситься велика гора, де Данте розташовує чистилище – царство, у якому душі померлих, що грішили, але розкаялися за життя, отримують муки, щоб позбавитися своєї вини, вознестися у рай.

Картка № 5

Уявлення про світ у “Божественній комедії”

Прірва пекла, куди призводить смертельний гріх і звідки порятунок є неможливим, має вигляд воронки, яка утворилася внаслідок падіння Люцифера-ангела, що був вигнаний із раю. Земля оточена дев’ятьма небесними сферами: сімома сферами планет, зірковим та кристалічним небом. За ним, у просторі, де вже не діють фізичні закони, розташований Емпірей, царство ангелів та блаженних душ.

3. Робота з літературознавчими термінами

“Божественна комедія” Данте написана терцинами. Терцина (від tеrrа rіmа – третя рима) – форма строфи з 3-х рядків п’ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайніми – першим і третім – у наступній строфі, завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи.

Наприклад:

Земную жизнь пройдя до половины,

Я очутился в сумрачном лесу,

Утратив правый путь во тьме долины.

Каков он был, о, как произнесу,

Тот дикий лес, дремучий и грозящий,

Чей давний ужас в памяти несу

Терцина вперше була використана в поемі Данте і мала наслідувачів майже в усіх європейських літературах.

III. Узагальнення та систематизація знань

“Продовжте речення”

1. Найвідоміші твори Данте – … .

2. Життя поета було нелегким, тому що… .

3. “Божественна комедія” має таку назву, тому що… .

4. Особливості композиції поеми Данте полягають у… .

Складання сенкану на тему “Данте”

Данте.

Пристрасний, геніальний.

Діє, хвилює, викриває.

Проводить із Пекла до Раю.

Сміливець.

IV. Підсумки уроку

Робота з епіграфом

М. Андрєєв, російський літературознавець висловив свою думку щодо читання головного твору Данте. (Читання епіграфа.)

– Як ви розумієте ці слова?

– Навіщо потрібно читати книги, які вимагають від нас емоційного, інтелектуального напруження? Чим це збагачує читача?

(Відповіді учнів.)

V. Домашнє завдання

Прочитати I частину “Божественної комедії” “Пекло”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Данте – видатний поет і мислитель Італії. Поема “Божественна комедія” – філософсько-художній синтез середньовічної культури