Історія народу у творчості Маркіяна Шашкевича – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ
Видатна постать Маркіяна Шашкевича зайняла місце в українській літературі за часів панування Австрії над Галичиною. Австрійський уряд провадив політику експлуатації і денаціоналізації українців.
Маркіян Шашкевич був справжньою людиною дії. Як ніхто він умів об’єднувати людей навколо себе. Та не тільки об’єднувати – згуртовувати, переконувати. Також Шашкевич як ніхто інший розумів, що українцям – підданим Австрії – більше не можна мовчати ічекати. Це був дух тодішньої доби, сповненої пам’яті про недавнє бурхливе минуле.
У 1833 році Маркіян Шашкевич організував гурток під назвою “Руська трійця”. До цього гуртка також увійшли однодумці Шашкевича – І. Вагилевич та Я. Головацький. Члени “Руської трійці” упорядкували альманах “Русалка Дністровая”, до якого ввійшли їхні власні віршовані твори, а також дуже цікаві фольклорні матеріали. “Русалка Дністровая” вийшла окремою книжкою у 1837 році і зразу ж зробилася визначною подією в культурному житті Галичини. Критики звернули увагу на якість поданих у збірці матеріалів, а також на їхню жанрову різноманітність.
Різнобічна
Одним з найкращих творів Шашкевича вважається поезія “Хмельницького обступлення Львова”. У цьому творі розповідається про облогу міста Львова військами Богдана Хмельницького. Історичним фактом є й те, що польська шляхта зібрала викуп золотом і сріблом для гетьмана-переможця. Шашкевич вибрав цікаву поетичну форму – народну думу. Зорові образи поезії викреслені вельми чітко, епітети дають повне означення зображуваних предметів та осіб. Поет майстерно скористався й розміром вірша народних дум:
Як будемо битися,
Мечами рознесу мури високії,
А кіньми розорю двори “біленькі”.
Поезії “Хмельницького обступлення Львова” властива також типова для романтичного художнього методу гіперболізація, тобто перебільшення можливостей головного героя. Цю пісню перемоги завершує мажорний акорд. Історична слава вже вкотре щедра до Богдана Хмельницького:
А у Львові рано всі дзвони заграли,
А високі ворота остіжком упали…
Інший вірш Маркіяна Шашкевича – “О Наливайку” теж оспівує історичну подію. Під Білою Церквою війська легендарного ватажка Северина Наливай
Ка зійшлися в жорстокій битві з військами польського гетьмана Станіслава Жолковського. На цей раз повстанців було розбито, але поляки не наважилися навіть переслідувати Наливайка, зазнавши значних втрат у живій силі. Вражає оптимістичний настрій поезії “О Наливайку”. Шашкевич змальовує битву під Білою Церквою як тріумф козацького війська. Темними барвами описано військо Жолковського:
Не мрячка то осідає, не туман лягає,
Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає…
Але яким лагідним стає тон описання цієї події, коли Шашкевич веде мову про повстанців!
Поезія “О Наливайку” своїм внутрішнім, глибинним змістом нагадує пісенну творчість українського народу:
Гей, на степу густа трава, степом вітер віє,
Не по однім козаченьку стара неня мліє.
Гей, на степу сивий туман, кургани курились,
Не по однім козаченьку вдовиці лишились.
У слушний час, нагадуючи про славні сторінки нашої історії, М. Шашкевич пробуджував в українців почуття національної гідності. Це була значна підтримка для пригнобленого експлуатованого народу. І українська нація завжди буде згадувати з подякою Маркіяна Шашкевича – співця історії народу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)