Історія двох листів і двох побачень у романі “Євгеній Онєгін”
Роман Олександра Сергійовича Пушкіна називають енциклопедією російського життя. Дійсно, у цьому добутку дивно повно відбита російська дійсність. Це роман і соціальний, і психологічний, і історичний…І, безсумнівно, це роман про любов. “Євгеній Онєгін” залучає в тому числі й захоплюючої, а головне, нестандартним любовним сюжетом.
Композиція роману зеркальна. На початку роману – лист Тетяни до Онєгіни, потім побачення героїв і одповідь Онєгіна. Наприкінці роману – лист Онєгіна до Тетяни, потім друге побачення.
Простежимо
Не можна затверджувати, що Євгеній байдужний до Тетяни. Він, на відміну від Ленского, зумів оцінити її поетичність, її індивідуальність. Згадаємо, як він говорить другові : “Я вибрав би іншу,/ Коли, як ти, я був поет”. Лист Тетяни встрепенуло в Євгенію “давно, що умолкнули почуття,”. Його вразила щирості дівчини, та щирість, що не зустрінеш у світлі. Але нудьгуюча душа Євгенія біжить від сильних почуттів. Євгеній не готовий до любові. У цьому головна його трагедія на той момент.
Далі події розвиваються закономірно: Тетяна, охоплена сильним почуттям, пише Євгенію лист, Євгеній, прочитавши лист, вирішує порозумітися з Тетяною. Під час побачення героїв Онєгін повчає Тетяну, говорячи, що потрібно вміти стримувати свої почуття. На цьому перше побачення героїв закінчується.
Перенесемося в кінець історії. Остання глава. У Петербурзі, у блискучої залі, у вихрі балу, ми бачимо старого знайомого, Євгенія. Він приїхав у Росію після довгих подорожей. І от Євгеній бачить блискучу даму, “законодавицю зал”. Він зачарований, полонений нею. Він закохується як дитина, спочатку не усвідомлюючи цього…
Ця дама, дружина генерала – Тетяна. Вона запам’ятала раду Євгенія й тепер при зустрічі з ним поводиться стримано. Холодність Тетяни вводить Онєгіна в отчаянье. У пориві почуття він пише їй лист, у якому говорить про любов. Порівнюючи два листи, неважко помітити, що вони дуже схожі, у тому числі й по композиції. “Коли б ви знали, як жахливо/Нудитися жаждою любові…” пише Євгеній Тетяні, що колись сама це все випробувала. Але під час другого побачення вже Євгеній одержує одповідь Тетяни. Події зеркальны.
ЧиБуло можливо щастя Євгенія й Тетяни? Складно відповісти на це питання. Але ризикну припустити: їхнє щастя неможливо. Євгеній на початку добутку не здатний полюбити, як і Тетяна наприкінці добутку не здатна на зраду чоловікові. Це закладено в характерах героїв. За цими законами побудований весь добуток.
Тетяна і Євгеній – це два береги, які, хоч і поруч, але не стикнуться ніколи.