Історичний план написання “Капітанської дочки”
Характерна риса цього плану – перенесення подій у провінцію, у краї, близькі до місця повстання. Це дозволяло описати зустріч молодого Шванвича з повсталими: “Шванвичь зустрічає розбійника вожатого – вступає до Пугачова”. Мотивується й перехід – протест Шванвича проти сваволі воєводи, що хоче насильно видати заміж дочка за нелюбиму людину. Шванвич, перейшовши до Пугачова, “передує зграєю, є до Марье Ал. – рятує сімейство й всіх”.
Але й за новим планом робота над романом не була почата – цьому перешкодили несподівані
Але до роботи Пушкін не приступав; він розумів, що достатнього фактичного матеріалу про повстання в нього не було: він не знав, як і чому історичний Шванович перейшов на сторону Пугачова, чим був обумовлений цей найвищою мірою знаменний факт. Виникла необхідність ретельного вивчення документів повстання.
У перших числах лютого 1833 року Пушкін звертається із проханням до військового міністра А. И. Чернишову дозволити йому познайомитися в архівах військового міністерства з документами другої половини XVIII століття. Перші матеріали з канцелярії Чернишова Пушкін одержав наприкінці лютого. Вивчення їх дозволило внести істотні зміни в задум роману про дворянина-пугачовця.
Пугачову було тимчасовим, а присяги – вивертом: з першою нагодою вони верталися в урядові війська. Дана обставина рішучим образом спростовувало первісний план Пушкіна зобразити Шванвича як дворянина-пугачовця, що перейшов на сторону повсталих по ідейних міркуваннях (здає міцність Пугачову, стає його “спільником”). Згодом зібрані матеріали остаточно прояснили, хто в дійсності був Шванвич: офіцер, “, щоперебував у команді Чернишова, мав малодушність пристати до Пугачова, і нерозумно йому служити”.
У нових матеріалах увага Пушкіна залучило прізвище Башарина – армійського офіцера, що потрапив у полон і помилуваного Пугачовим по клопотанню солдатів, що заявили, що “він був до них добрий і в солдатських потребах їх не залишав”. Башарин служив Пугачову. Але, вірний фактам, Пушкін залишає думку написати історію дворянина-пугачовця. У березні 1833 року він пише новий план, у якому місце Шванвича займає Башарин. Його біографія змінюється – він, як і інші офіцери, тільки в эеменно буде перебувати в Пугачова й при зручному випадку повернеться “до своїм”.
Ет батька Михель-
От як виглядав новий план: “Башарин батьком своїм привезений у Петербург і записаний у гвардію. За витівку засланий у гарнізон. Пощажен Пугачовим при узятті міцності, зроблений їм у капітани й відряджений з окремою партією в Синбирск під начальством одного з полковників Пугачова. Він спаса свого, котрий його не довідається. Є до сону, що приймає його до себе; відрізняється про тив Пугачова. Прийнятий знову у гвардію. Є до батька в Москву – іде з ним до Пугачова”.Знайомство з безпосередніми документами повстання привело не тільки до зміни головного конфлікту майбутнього історичного роману, але й викликало в автора бажання досліджувати всі обставини, пов’язані із цією великою подією російської історії. | Потрібно було зрозуміти причини повстання, положення кріпаків і козаків, політичну й соціальну програму заколотників, характер їхніх воєнних дій і перетворень, що здійснювалися на великі ними зайнятих територіях. Новий план вимагав з’ясування багатьох питань, безпосередньо пов’язаних з повстанням Пугачова, Пушкіну невідомих. Тому план роману довелося знову відкласти – Пушкін з незвичайною швидкістю прийнявся писати “Історію Пугачова”.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)