Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Іра Whisper Тінь пустоти
Іра Whisper Тінь пустоти
Іра Whisper
Тінь пустоти
Була холодна жовтнева ніч. Уже тиждень стояла жахлива погода і небо було затягнуто хмарами. Місяця на небі не було, тому ніч була темна. Навкруги було тихо, лише в далині було чути як тече річка. Лише було чути мої тихі невпевнені кроки. Якось дивно було чути цей звук. Таке враження ніби я зараз одна єдина в цілому світі. Лише я і пронизливий вітер. Десь Трохи далі від мене світив ліхтар освітлював вулицю. Світло вітрин магазині було якимось тусклим і це ще більше пригнічувало. Ця порожня вулиця і я сам на сам зі своїми
Холодний вітер подув ще сильніше, пронизивши мене наскрізь, а я… Я навіть холоду не відчула. Захотілося закричати. Де ж усе поділося? Чому нічого нема?
Пуста вулиця і лише віиер ганяє туди сюди пластикові пляшки, папери. Я пройшла єдиний засвічений ліхтар і вийшла на міст. У низу було чути шум мілкої річки. Я нагнулася
Я не пам’ятаю скільки я стояла на тому мості і про щось я думала. Мабуть я думала яка річка днем, пригадувала як вода блистіла у сонячний день і як гарно було коли заходило сонце і вона вся горіла наче розпечена лава. Я стояла і довго дивилася у чорну як тоді здавалося безодню. І в тій темряві на якусь мить я побачила своє відображення. Воно з’явилось і зникло. Я підняла голову і подивилася на небо. Як таке може бути? Мабуть примарилося. Я пішла далі по вулиці. Знову подув пронизливий вітер, мені стало холодно і я застібнула куртку.
Whisper
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Схожі твори:
- Іра Whisper Чорна квітка Чорна квітка Я проходила попри цей будинок кожного дня і ніколи не помічала нічого дивного чи незвичного. Звичайна багатоповерхівка. Але чому саме це місце? Дуже незвичне і прекрасне видовище можна було спостерігати у сонячнячний, безхмарний день: жовтувато-сірі стіни на тлі синього – синього неба. Кожного разу це зачаровувало мене ще...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Балада про тінь капітана Пролог Вітер оре Синє море. Корабель гуляє. Чорна галка Кличе палко, Близько вже земля є. Пісня 1 Як граєш у карти чи з чарки вино п’єш, о друже мій, В гарячці з туманом тяжким замороки одруженій, Бач, щоб за хвилину цю не заплатив ти задорого, Коли тебе тінь твій покине...
- Данський римлянин – Гораціо, тінь Гамлета У першій сцені першої дії трагедії з’являється персонаж, який спостерігатиме за подіями протягом всієї п’єси. Гораціо, як тінь, супроводжуватиме Гамлета. Першими словами героя на сцені буде перша частина своєрідного пароля. На оклик Франціска “Стій! Хто тут?” Гораціс відповідає: “Країни друзі.” У цих словах сформульовано життєве кредо молодої людини, котра отримала...
- Глібов Леонід Іванович Тінь і Хлопчик Раз на лужку проворний Хлопчик грався, Побачив Тінь свою і засміявся; “От зараз,- каже,- я її вловлю, На шапку наступлю, Незчується і не вгадає…” І, як метелик, Хлопчик полетів, А Тінь попереду, неначе утікає, Щоб не вловив. Женеться Хлопчик дужче, прудче, А Тінь ще лучче,- Ніяк не дожене, Бо, сказано,...
- Кожна справа, викликає тінь Чацкого В 1871 році з нагоди нової постановки в Малому театрі в Москві комедії Грибоєдова “Горі від розуму” Іван Олександрович Гончарів написав свій критичний етюд “Мильон роздирань”, присвячений не стільки сценічному втіленню комедії, скільки самому добутку. У цій статті Гончарів писав про те виняткове місце, що займає комедія в російській літературі,...
- “Блукав, мов тінь, поет забутий” (життя і творчість Тодося Осьмачки) “У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика...
- Іван Франко – Малий Мирон III А коли лiтом усi старшi з хати пiдуть у поле, Мирон лишається сам, але не в хатi. В хатi вiн боїться. Боїться “дiдiв у кутах”, тобто тiней, боїться череватого комина, чорного внутрi вiд сажi, боїться грубої деревяної клюки, вбитої в вiконце, що в повалi * (* Повала – стеля.) для...
- Скорочено “Шаланда в морі” Яновського Віє степом вітер – трамонтан. От і зараз “Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були гарні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки…” Насувався шторм. А на березі...
- Розповідь про вітер Мало хто з нас може сказати, що любить вітер. В думках одразу зринають картини холодної та вогкої днини. Вітер здуває з дерев останнє пожовкле листя, а дощ барабанить по стріхах та карнизах. Або навіть гірше, коли взимку люта хурделиця замітає дома и дороги. Небо стає сіро-білим і ледь-ледь проступають в...
- Глібов Леонід Іванович Диковина Ішли у город дечого купити Два чоловіка із селян – Гордій та Севастян. Гордій умів на світі жити, Куток свій щиро поважав, Далеко щастя не шукав,- Шукають щастя нещасливі,- Воно само його знайшло, В своїм добрі, на рідній ниві І виросло, і розцвіло. От Севастян – се друге діло; Тому...
- Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше. Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим...
- Скорочено ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Твір він присвятив дружині і сину. Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар. Шукаю твій вогненний слід… Ні, не знайти. Ніхто не знає, Ніхто...
- Хліб і слово (за однойменним віршем Білоуса) Пошана до хліба передається із покоління до покоління. Тому так багато звичаїв і обрядів пов’язано з хлібом, який завжди символізував гостинність, доброзичливість, щирість нашого народу. З такою ж святістю люди ставляться і до рідного слова. Бо ним можна передати і гнів, і любов. Рідне слово зберігає почуття, традиції, духовні цінності...
- Кравченко Павло Відлуння війни Павло Кравченко. “Відлуння війни” Кордон близько. Подекуди я чую постріли гармат. Все спокійно. Чути як регочуть коні. Я піднімаюсь, ледве встаю і знову падаю в багнюку. Руки й ноги в мене оніміли, я майже нічого не бачу… Пішов дощ. Я відчуваю, як великі краплі падають на моє лице, омивають його....
- Освілення природних сил і стихій у ліриці Федеріко Гарсіа Лорки При згадці імені поета Федеріко Гарсіа Лорки в уяві постає так любовно змальована ним Іспанія з її оливовими гаями, садами, що золотяться достиглими помаранчами, то залита гарячим південним сонцем, то оповита таємничим серпанком місячного сяйва. Світ, змальований Норкою, вражає сміливістю метафоричного перетворення. Їм поет стверджував: “Я щиро дивуюсь, коли стверджують,...
- Вінграновський Микола Степанович Голубі сестри людей I На Псло, на Ворсклу, на Сулу, На юні води непочаті Ліг золотий осінній сум, Поліг багрець у тихім святі На Псло, на Ворсклу, на Сулу. Притихли далі охололі, І висвист птичого крила Затих над хвилею і в полі, І небо падає поволі В холодній краплі із весла. Я хочу...
- Чаплі Річка перед нами лелшть велетенським люстром у зеленій різьбленій рамі берегів. У ньому відбиваються густо-синє небо й бузково-білі хмари. Небо в річці синіше, ніж насправді, а хмари рельєфніші, кучерявіші. їм так подобається дивитися на себе, так віриться, що вони і справді такі повнотілі й урочисті, що вся їхня, бузково-біла флотилія...
- Під чужим небом – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено 1 Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар, Шукаю твій вогненний слід… Ні, не знайти. Ніхто не знає. Ніхто не чув твоїх планів. Біля...
- Весняні мотиви у ліриці Лесі Українки У кожного поста є улюблена пора року, яку він оспівує, яка надихає його. У творчості Лесі Українки, здається, найчастіше зустрічається мотив весни. Весна постає у багатьох символічних значеннях. Часом це протиставлення осіннім настроям і суму. Згадаймо: Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Так починається один із...
- “На річці” або опис річки Один з кращих способів відпочити влітку – це поїхати або піти на річку. Тут, біля води, прохолодно навіть у спеку. Як добре піти купатися, освіжитися у воді! А потім відпочивати на сонячному березі! Річка несе свої води від витоку до гирла, а життя вирує у воді та на березі. Хлюпає...