Інтимна лірика Т. Шевченка
Під час заслання Тарас Григорович, як і в перший період Творчості, написав чимало віршів на інтимну тематику.
“Не тополю високую… (1848) У поезії показані глибокі драматичні переживання самотньої молодої дівчини, яка не знайшла свого щастя. Автор намагається дати змогу читачеві самому встановити причину цього факту.
“І широкую долину (1848). Поезія побудована у формі спогадів молодої розлученої долею пари, сповнена сумним настроєм, бо доля мала для молодих три сходинки: “снилось-говорилось” “не побрались” “помарніли
“Зацвіла в долині…” (1849). Розквітле перше Кохання юної пари підкреслює образ квітучої калини, чистоту стосунків біла свитина і біла хата, красу їхнього кохання – виконувана обома пісня.
“Ликері” (1860). У поезії Шевченко звертається до своєї коханої Ликери Полусмако-вої, з якою він сподівався створити сім’ю. Звертаючись до своєї обраниці, поет вживає най-ніжніші слова, але в той же час обурюється, гнівно протестує проти своїх
Вірш “Л.” (1860) Поезія присвячена Ликері Полусмаковій. Написана після розриву з нею. Поет виражає глибокі розчарування, важкі роздуми над своїм життям. Втративши надії на сім’ю, Тарас Григорович згодний побачити її хоча б уві сні, але без Ликери. Значення творчості Т. Г. Шевченка
Тарас Шевченко поет, чия творчість майже повністю присвячена визвольній боротьбі. Основоположник нової української літератури (новаторство – у прогресивному спрямуванні творів, розширенні тематики й кола образів-персонажів, утвердженні методу критичного реалізму, поглибленні принципу народності мистецтва, створенні оригінальних віршових форм, збагаченні української літературної мови, уведенні нових жанрів);
Поет проголосив загальнолюдські ідеали добра, свободи, справедливості, милосердя, рівності й дружби між людьми та народами