Ідейний і художня своєрідність “Пісень” М. Горького

В “Пісні про Сокола” і “Пісні про Буревісника” в алегоричній формі Горький передав революційні, бунтарські настрої, що охопили передову частину російського суспільства напередодні революції 1905 року. Гордий Сокіл і сміливий, мужній Буревісник звали до подолання суспільної пасивності, до свободи. Цим вони надавали “не менше революційний вплив на маси, ніж прокламації окремих революційних комітетів…”, сіяли сум’яття і страх в офіційних колах царської Росії. “Зазначені вірш, – доносили жандарми, – справило сильне

враження в літературних гуртках певного напряму, причому самого Горького стали називати не тільки” буревісником “, але і” буреглашатаем “, так як він не тільки сповіщає про прийдешню бурі, але і кличе бурю за собою “.
Активна роль у піснях відведена романтичного пейзажу – він підсилює почуття, які пробуджують у читача Сокіл і Буревісник. Розглянемо, наприклад, “Пісню про Сокола”. Блідим, неясним, приглушених фарб моря протиставлені яскраві, соковиті фарби, зламані лінії неба, гір, багаття, прибережного каменю. Море, нерухоме в дали, “облитої блакитним сяйвом місяця”, “м’яке і сріблясте”,

злилося з “синім південним небом”, відображає тканину перистих хмар, не приховують “золотих узорів зірок”. Гори “різкими помахами підняли вершини в синю пустелю”, порослі деревами, “потворно вигнутими норд-остом”. Відірвавшись від гори “сумний, похмурий” камінь одягнений тінню, поріс мохом, порізаний “мережею глибоких трешін”, хвилі накинули на нього водорості і твань. Природа в “Пісні” знаходиться в безперервному русі, вона сповнена неясними, таємничими звуками: ліниво зітхає море, щось неясне шепочуть хвилі.
Пейзаж у вступі гармонує з душевним станом Рагімов і його слухача: обидва перебувають “у тому настрої, коли все здається примарним, одухотвореним, що дозволяє проникнути в себе, коли на серці так чисто, легко і немає інших бажань, окрім бажання думати “.
Мова” Пісень “афористичний. Короткі, чіткі, з глибоким революційно-призовних сенсом афоризми звернені до читача: “Безумству хоробрих співаємо ми славу!”, “Безумство хоробрих – ось мудрість життя!”.
“Нехай ти помер! .. Та в пісні сміливих і сильних духом завжди ти будеш живим прикладом, закликом гордим до свободи, до світла! “,” Буря! Скоро гряне буря! “,” Хай сильніше гряне буря! “.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Ідейний і художня своєрідність “Пісень” М. Горького

Categories: Шкільні твори

Links