“…І собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми” (за ліричною поезією Стуса)
Наприкінці 50-х – на початку 60-х років у часи гак званої “хрущовської відлиги”, здавалося, відкрилися широкі перспективи розвитку нашої культури. Тоді в українську літературу прийшло багато талановитих письменників, поетів, які повірили, що до часів сталінського терору вже ніколи не буде вороття. Саме до того покоління “шістдесятників” і належав Василь Стус. Молодий, розумний, повний сил і творчих задумів, він мріяв працювати для свого народу, для України.
Але оновлення, в яке так вірив поет, тоді не здійснилося: настали брежнєвські
Упродовж усього свого тернистого життя Василь Стус любив свою Батьківщину палко, пристрасно, а на тій “чужинецькій” землі все йому нагадувало про Україну. Він мріяв побачити рідну землю:
О земле втрачена, явися
Бодай у зболеному сні,
І лазурова простелися, і душу порятуй мені.
Поетові невимовно тяжко. Іноді здається, що вже несила терпіти знущання,
Господи, гніву пречистого
Благаю – не май за зле.
Де не стоятиму – вистою.
Кожний рядок поезії В. Стуса, кожне його слово вміщує в собі бурю думок, почуттів, асоціацій.
Поезії Стуса притаманне також використання символіки: калина – символ України:
На колимськім морозі калина
Зацвітає рудими слізьми.
Неосяжна осонцена днина,
І собором дзвінким Україна
Написалась на мурах тюрми.
А чому саме “собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми”? Чи не тому, що Василь хотів бачити і бачив свою Україну вільною, соборною (тобто об’єднаною, неподільною), незважаючи на всі тюремні мури? А от сосна у поета асоціюється з неволею:
І куди не йду, куди не прагну –
Смерк сосновий меркне угорі.
Пройшовши крізь усі тортури концтабірного пекла, Василь залишився Людиною. Він страждав, мучився, карався, але не озлився. Поет живе надією, що про нього пам’ятатимуть і чекатимуть:
Це ти,
О пресвята моя зигзице-мати!
До тебе вже шляхів не напитати
І в ніч твою безсонну не зайти.
Та жди мене. Чекай мене. Чекай…
Головне, в чому впевнений Василь, – він живе, бореться і страждає за свою Україну. Хоч вона й не така, якою б хотів її бачити поет, але рідна й мила. Для неї він готовий на всі випробування, які приготувала йому доля.
Схожі твори:
- За показаннями свідка… (За поезією В. Стуса) Ким усе-таки він був: учасником подій, жертвою подій чи свідком подій? Швидше учасником і свідком, але ж ніяк не жертвою. Просто не хочеться називати геніального поета жертвою бодай наймогутнішого з тоталітарних режимів. У Василя Стуса багато облич: Стус-учитель, Стус-правозахисник, Стус-учений, Стус-в’язень, Стус – легенда української сучасності. Але завжди, кожної миті...
- Народе мій, до тебе я ще верну (за поезією В. Стуса) О, моя недоладна країно, в якій іще країні Спершу мордують у Мордовіях та по Колимах до смерті, а вже потім визнають героями і пророками! Василь Стус жив і загинув за те, що Богом дано кожному народу – право на рідну мову, на історичну пам”ять, на самобутню культуру, на незалежну державність…...
- “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні” (за творчістю Стуса) Перша половина шістдесятих років була позначена помітним, хоч і нетривалим розквітом духовного життя в Україні. Після довгих років сталінського терору, що глушив найменші паростки всього свіжого, демократичного, пролунали перші сміливі голоси молодих письменників: В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського, В. Коротича, В. Стуса. Вони прагнули по-новому відтворити світ, поглянути на...
- Стійкість і незалежність поетичних переконань В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він широко відомий в Україні та за її межами. Поет вражає своєю відвагою і самозреченням, стійкістю і незламністю, з якими він виступав за високі ідеали добра і справедливості. Навіть у неволі він свято вірив у національне відродження свого...
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену...
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса ВАСИЛЬ СТУС Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену...
- Творчість Стуса: Біль та туга за Батьківщиною Скований, незнаний та забутий, далеко від рідної України, він творив, він чекав слушного часу повернутися до розп’ятої Вітчизни. Батьківщина кликала його до себе, з’являлася йому у снах. Він тужив за нею, скучав за рідною домівкою. Хто – він? Він – Василь Стус, людина-поет, людина-патріот, яка більшу частину свого життя провела...
- Головна тема поезії Василя Стуса Наша Україна має трагічну і незвичайну історію. Прикладів тому можна навести безліч. Один із них: найкращі люди часто сидять за гратами. Одна із таких трагічних доль – доля Василя Стуса. Багато хто порівнює В. Стуса з Т. Шевченком. “Якби було краще життя, я б віршів не писав, а – робив...
- “І дальше смерті – рідна Україна” (за твором В. Стуса “Весь обшир мій – чотири на чотири”) Вірш “Весь обшир мій – чотири на чотири” датований 1965 роком. Ще попереду арешти, тюрми, заслання, але Василь Стус ніби передчуває свою долю. І цьому були причини. Коли знайомишся із життєвим шляхом поета, на перший погляд здається, що все для нього складалося вдало. Закінчивши школу, вчився у педагогічному інституті; недовге...
- Життєвий подвиг В. Стуса ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС Життєвий подвиг В. Стуса Є в нашого народу улюбленці, яких він носить у серці, до яких звертається в скруті. Здебільшого це не воїни, не герої. Ім’я їм – легіон. Професія – мученики. Люди не забувають тих, хто життя віддав за други своя. Може, тому ім’я Василя Стуса повернулося...
- Особливості індивідуального стилю Василя Стуса І. Василь Стус – оригінальний поет-імажиніст (своєрідне світосприймання, багатство тематики, глибина філософських міркувань, різноманітність лексики і фразеології). ІІ. Особливості індивідуального стилю поета. 1. Найкращі здобутки поета (виникнення найкращих віршів поета на гребені зіткнення, з’єднання протилежностей: з одного боку – несамовита пристрасність (“Ярій, душе”), з другого – філософська заглибленість, розважливість (“ваговита...
- Давайте спробуємо написати твір за творчістю В. Стуса Слово Василя Стуса, довго замовчуване, знищуване, але все ж таки слово, що вижило, нарешті повертається до свого читача. Поет-патріот завжди вірив в це, тому що він жив на Україні, дихав нею, мріяв про неї, чекав кращих для неї часів. Василь Стус не дочекався цього, але дочекалося його слово, що зараз...
- Життя Василя Стуса – це дорога через терни до зірок Давайте доторкнемося серцем до великої людської трагедії. Творчість В. Стуса справедливо вважається помітним явищем не тільки української й світової літератури, а й всього нашого громадського життя. Кожний його стих – суперечка снеправдой. Але найбільше вражає його відвага в боротьбі за справедливість, національне достоїнство й незалежність українського народу. Особливо болісно Стус...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії Василя Стуса “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але...
- Афоризми з поезій В. Стуса І. Зміст та форма. (Поетична мова Василя Стуса запам’ятовується читачеві своєю лаконічністю та динамічністю. Вживаючи короткі, здебільшого прості речення, поет ніби складає мозаїку, а на загальній картині ми вже бачимо усе, що хотів написати поет. Проте саме через авторський мовний стиль “загальна картина” не втрачає такої емоційної напруженості, що дивуєшся,...
- Життєвий подвиг В. Стуса Є в нашого народу улюбленці, яких він носить у серці, до яких звертається в скруті. Здебільшого це не воїни, не герої. Ім’я їм – легіон. Професія – мученики. Люди не забувають тих, хто життя віддав за други своя. Може, тому ім’я Василя Стуса повернулося до українців не тільки як ім’я...
- “Вплив творчості Шевченка на Василя Стуса” Україна для Стуса – це й Шевченко. Він – більше, ніж поет, більше ніж пророк. Він – повітря. Поезія Стуса дихає Шевченком. Та це не наслідування і не вплив: без Шевченка Стусові вірші не можливі, як не можлива без Шевченка Україна. Парафрази, цитати, спільні теми й образи – то густо...
- Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся у життя… (за творчістю Стуса) Українська поезія тісно пов’язана з багатостраждальним життям нашого народу. Сьогодні повергаються імена тих, хто пройшов довгий час від забуття до безсмертя. Непересічний талант, трагічна доля, відчайдушна боротьба в тоталітарній державі “розвиненого соціалізму” за національну незалежність українського народу, відродження духовності. Це – Василь Стус. В атмосфері постійної тривоги жив він і...
- Образ України в поезії Стуса Василь Стус завжди жив Україною. Навіть тоді, коли відбував жорстоке і несправедливе покарання у мордовських таборах. Ця любов була сенсом його життя. Навіть у похмурих північних пейзажах Василеві бачилася Україна. Невеличкий вірш: “На колимськім морозі калина…” є тому переконливим доказом. Качина зацвіла і на чужій землі, але рудими слізьми. Чи...
- Громадянський подвиг Стуса Життя Василя Стуса схоже на спалах – короткий і яскравий. Воно сповнене пекучого болю і трагізму. Тривалий час поезія Василя Стуса була недоступною читачеві. Сьогодні її повернули народові, задля якого він боровся і віддав своє життя, Перша збірка поета з передмовою Андрія Малишка побачила світ у 1959 році. Його вірші...