Проблематика казки “Премудрий піскар”

У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осудовище малодушність тієї частини інтелігенції, яка в роки політичної реакції піддалася настрою ганебної паніки.

Автор зобразив жалюгідну долю героя, який збожеволів від страху, на все життя замурував себе у темну нору, Сатирик з презирством ставився до тих, хто, підкорившись інстинкту самозбереження, занурився у вузький світ власних потреб замість активної суспільної боротьби.

Батьки піскаря жили тихо і мирно, не втручалися у життя суспільства, тому і вмерли своєю смертю, і заказали

вони синові дивитись пильно, захищаючи себе. Синок їхній був розумний і сприйняв слова батьків буквально. Він оберігав себе не тільки від великих риб, а й від раків та водяних бліх. Від страху він навіть боявся завести дружину та дітей.

Висміяв Щедрін і роздуми піскаря про людину. Скільки він різних засобів вигадав, щоб піскарів, тобто народ, погубити, а вони, знаючи усі ці дурні засоби, все одно їх ковтають. “Хоча це й найдурніше знаряддя, але з нами, піскарями, чим дурніше, тим вірніше”, – так міркує старий піскар про життя народу, який ніяк не хоче навчатися навіть на своїх помилках.

Не жив той піскар,

а тільки тремтів і радів, що живий. Навіть щуки почали його хвалити, сподіваючись, що він вийде з нори. Більше ста років просидів там піскар і думав, що найрозумнішнй. Але Салтиков-Щедрін висміяв такий спосіб життя. Бо суспільству від таких піскарів – ніякої користі.

Своєрідність художньої майстерності Щедріна виявилася у великій могутності його сміху, у мистецтві використання гумору, гіперболи, гротеску, фантастики для реалістичного зображення дійсності та оцінення її з прогресивних суспільних позицій.

У його казках гинуть ті, хто намагається сховатися від ворога, уникнути суспільної боротьби, жити власними потребами. Таких людей сатирик вважав нерозумними.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Проблематика казки “Премудрий піскар”

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links