Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Грінчак Василь Якович Білі ночі
Грінчак Василь Якович Білі ночі
Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988.
І на Вкраїні білі ночі!
Це коли ніжним білим цвітом
Черешні в селах зацвітають,
Коли в садах буяє повінь
Цвітіння щедрого. На вітах
Нема ще жодного листочка,
Який би світлим оксамитом
В промінні сонячнім бринів.
Кругом лиш цвіт. Не видно навіть
Ні хат у селищах, ні вулиць.
Ані людей. Все потопає
У білім мареві цвітіння,
І села в пору цю здаються
Поміж зеленими полями
Неначе білі острови…
Коли прокинешся у північ,
В
Надворі день. У тиші ллється
Крізь вікна сяйво мерехтливе,
І коли подих затаїти,
То чути шепіт пелюсток.
Виходиш з хати… Мати рідна!
Стрункі черешні, як мадонни,
Стоять в чарівному убранні
І ніч вибілюють кругом.
Від них біліє все подвір’я,
Паркан, і клуня, і криниця,
І журавель старий біліє,
Цямриння, й цинкове відро.
Стоїш, дивуєшся, вдихаєш
Медовий запах черешневий,
А місяць, ніби човен срібний,
Ледь-ледь у вишині пливе.
Тюї-тюї… Десь соловейко
В долині пісню починає,
А потім до струни торкнеться –
І ніч, як арфа, забринить.
Від тої музики на землю
Із гілочок, немов сніжинки,
Кружляють, сіються у тиші
Маленькі білі пелюстки…
Чарівні ночі, білі ночі
Зміняють дні погожі, тихі,
Коли у нас на Україні
Черешні всюди зацвітуть.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Схожі твори:
- Грінчак Василь Якович Арарат Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Борису Єгіазаряну Дивлюсь, мов зачарований, на диво: За Єреваном, за долинами в імлі, Над хмарами, що виснуть мерехтливо, На кревно рідній, на чужій землі, Біліє Арарат, мов пасмо сиве. Проміння над вершинами ясніє, Ковчег із Ноєм з хмари...
- Грінчак Василь Якович “Злітає спогад, ніби чайка біла…” Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Миколі Криванчикову Злітає спогад, ніби чайка біла, Крилом торкає наболіле серце, А ніч, як море, важко-неспокійно Чорніє всюди. Думи, ніби хвилі, У скроні б’ють, і голова сивіє Від спогаду, що тугою повитий, Що б’ється, ніби чайка у негоду…...
- Грінчак Василь Якович Земле моя Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. І Райдуга в полі півнеба схиля До колосків, до пшеничної ниви, І голубіє у росах земля Після дощу – благодатної зливи. Жайворон хоче у небо злетіть – Чисте, як озеро, світле і гоже. Піснею хоче у небі прожить,...
- Грінчак Василь Якович В Будинку хліба Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Тут незвичайні для музею експонати, Оригінальні і вітрини, й стелажі, Тут пахне хліб пшеничний у кімнатах, Батони пахнуть, калачі й коржі. Тут пахнуть пиріжки і марципани, Рогалики, книші, крутий малай, Біліють булки, пишні і рум’яні, Красується весільний коровай....
- Грінчак Василь Якович Балада про скіфське зерно Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані, У звичайній скіфській могилі, З того часу, як скіф-хлібороб Не почувся на силі. Поховали його у простій одежині, Поруч меч-оборонець поклали І вуздечку з коня,...
- Грінчак Василь Якович Балада про зелену неділю Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Я маленький, я русявий… А мати ласкаво: “Ходім, сину, до берега, Будем рогіз рвати Та зелене, розмаїте Гіллячко ламати. Нарвемо між осокою Татарського зілля, Бо сьогодні на Поділлі Зелена неділя”, Йдемо ми до берега Стежкою, травою, А зелене...
- Грінчак Василь Якович Балада про діда Солому Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Від хати до хати, від дому до дому Ходить балада про діда Солому. Балада серйозна, балада й весела, І знають про діда усі наші села. Коли щось серйозне, то всім це відомо, Що треба звернутись до діда Соломи....
- “Наскільки цікаві сучасному читачеві думки і почуття Достоєвського?” за романом “Білі ночі” Ф. М. Достоєвський – один з найвідоміших у світі російських мислителів і письменників. Його видатні твори полюбилися не тільки читачам ХІХ століття, вони не менше улюблені та читані і в наш час. Його творчість подолала багато десятиліть і залишилася цікавою сучасному читачеві, а проблеми, яких торкався Ф. М. Достоєвський, актуальні...
- Переказ роману Білі ночі Достоєвського Ф. М План переказу 1. Знайомство із мрійником. 2. Зустріч мрійника з незнайомкою (зав’язка). 3. Настенька розповідає йому історію своєї любові. 4. Мрійник закохується в неї. Настенька запевняє, що теж його любить (кульмінація). 5. Вертається парубок, у який дівчина була закохана Вона йде зі своїм улюбленим, залишивши оповідача (розв’язка). Переказ Ніч перша...
- Симоненко Василь Андрійович Білі привиди Білі привиди заходили до вестибюля, гупотіли незграбними ногами, ляскали долонями, і молочні хітони осипалися з них на підлогу. – Оце так зима! – вигукували одні, бо фантазії на більше в них не вистачало. – Привіт від Прадіда Мороза! – намагалися жартувати інші, кидаючи вологі пальта через бильце гардероба. Ліна автоматично...
- Василь Якович Струве Василь Якович Струве – росіянин астроном, один з основоположників зоряної астрономії, член Петербурзької академії наук (з 1832 р.). Він народився в місті Альтона (Німеччина) у сім’ї директора місцевої гімназії, одержав філологічне утворення в Дерптском (нині Тарутском, Естонія) університеті, але покликання знайшов у природознавстві. В 1818-1839 м м. Струве – директор...
- Рецензія на роман В. Д. Дудинцева “Білі одяги” ЧиЛюбите ви читати? Якщо вас цікавлять не тільки детективи, кримінальні історії, любовні романи, що так часто зустрічаються сьогодні на книжкових развалах, якщо для вас читання – не просто спосіб убити час, якщо ви любите разом з автором і героями поразмышлять об хвилююче людство проблемах, вам, напевно, буде цікаво познайомитися з...
- Фарби ночі (Алкман “Сплять усі верховини гірські…”, Й. В. Гете “Нічна пісня мандрівника”, М. Лєрмонтов “Із Гете”) Фарби ночі (Алкман “Сплять усі верховини гірські…”, Й. В. Гете “Нічна пісня мандрівника”, М. Лєрмонтов “Із Гете”) Ніч – найзагадковіший час доби. У середньовіччі вважали, що саме вночі прокидаються привиди, перевертні, темні духи, чорні феї. Вночі люди боялись виходити надвір, тому що на небі немає давнього їх захисника – Сонця....
- Проблема активного протистояння злу у романі Володимира Дудінцева “Білі одяги” Роман Володимира Дудінцева “Білі одяги” є спробою заглянути в нескінченність людської душі, дати критерії для розпізнання добра й зла. Сам автор так пише про свою книгу: “У романі “Білі одяги” я хочу зірвати маски, під якими ховається зло. Уразити його в саме чутливе місце. Мені хотілося б озброїти гарної людини...
- Переказ сюжету роману Дудинцева “Білі одяги” Роман Володимира Дудинцева “Білі одяги” є спробою заглянути в нескінченність людської душі, дати критерії для розпізнання добра й зла. Сам автор так пише про свою книгу: “У романі “Білі одяги” я хочу зірвати маски, під якими ховається зло. Уразити його в саме чутливе місце. Мені хотілося б озброїти гарної людини...
- Барка Василь Костянтинович Судна дорога I Дві неділі, дві вінечні долі, Над гризню гармат рідніли. Хоч від гілки віолет медовий Близько брався до одвірків. Грішник, де з навал незваних танків Близять розблиски в розбої, – Став: стріляйте! а не згоден знати Тьми з неправди гробової. І калікою з обжинків крови, Дотерпівши смерть, як прірву, Звівся...
- ЧАРИ НОЧІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ ЧАРИ НОЧІ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам...
- Персоніфікація образів у романі Дудинцева “Білі одяги” Ти можеш прожити довге життя, так і не довідавшись, хто ти – негідник або герой. І всі тому, що твоє життя не складається – не посилає вона випробувань, які загнали б тебе в залізну трубу, де є тільки два виходи – уперед або назад. В. Дудищев Двадцяте сторіччя, сорокові –...
- Олесь Олександр Чари ночі Бібліотека школяра. Поезія. – К.: Наукова думка, 1998. Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій...
- Хто, вбраний у білі шати, боявся забруднитись? Щоб відповісти на ці питання, згадаймо, як писала Леся Українка 1898 року у вірші “На столітній ювілей української літератури” про звичайну долю поетів-співців: За пишнії хрії, величнії оди Король сам співцям роздавав нагороди. Він долю їх мав у руці; За ввічливі станси, гучні мадригали Вродливиці теж нагороду давали,- Не знали...