Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Графічна структура вірша

Графічна структура вірша

Графічна структура вірша ще майже не вивчена. Якщо ці види графічної виразності в певнім відношенні представляють лише графічні адеквати неграфічних структурних рівнів, то в ряді випадків графіка в поезії становить самостійний структурний рівень, що не може бути переданий нічим, крім її самої. Таке, наприклад, у поемі Маяковського “150 000 000″ відтворення не тільки тексту, але й зовнішнього вигляду афіші на початку тексту. Таку ж роль грає включення в ліричну поему “Про це” технічних прийомів газетно-репортажної верстки в розташуванні

заголовків

Характер газетного стилю в розташуванні смуг грає тут не меншу роль, чим відверто альбомне й тому іронічне цитування графічного евфемізму:

Ім’я

Цієї

Темі:

….! 3

Майже не вивчені ті форми нового синтезу тексту й графіки, які створювалися в плакатах Маяковського – Родченко, фотомонтажах С. Третьякова і які істотно вплинули на використання словесного тексту в монтажній системі С. ейзенштейна.

Подібні проблеми виникають при вивченні сполучення віршованого тексту й малюнка, наприклад, у поезії для дітей

У поезії XIX в. міцно завоювала собі місце неточна рима. Саме

під її впливом було виявлено, що рима – явище не графічне, а звукове. Одночасно в мовознавстві почав усе більше проявлятися інтерес до звукової сторони мови, фонетика відокремилася в самостійну дисципліну й швидко висунулася вперед: її досвідчений, пов’язаний з акустикою й характер, що піддається вимірам, імпонував загальному духу наукового позитивізму. У цій обстановці зложилася “слуховая школа” вфилологии.

Поезія символізму, що бачила у віршах “музику насамперед”, закріпила її торжество4. Думка про те, що поезія – це звучний текст, що вірші розраховані на слуховое сприйняття, стала загальної. Істина ця здається настільки очевидної, що перевірка її представляється многим зовсім зайвої

Ми вже переконалися, що звукова Природа вірша має не фонетичний, а фонологічний характер, тобто зв’язаний зі смислоразличением. А якщо це так, то навряд чи графіка – один з різновидів організації язикового тексту – може бути байдужна для його структури. Звичайно, значення графічної організації тексту менш істотно, чим фонологічної, у силу підпорядкованої ролі графічної форми мови. Але чи можна її не враховувати взагалі? Тим часом спроби простежити буквену організацію тексту часто зустрічають опір з боку фахівців, що вважають, що тільки фонематична структура відбиває реальність вірша

Так, з погляду фонології російської мови “ю” не існує – це йотований голосний “в”, і при підрахунку голосних у тім або іншому рядку “ю” варто приплюсовувати до “в”. Однак поетична свідомість, наприклад, Лермонтова формувалося під впливом не тільки вимови, але й (як у всякої людини книжкової культури) графіки. Коли Лермонтов писав:

Я без розуму від потрійних співзвуч

И вологих рим – як наприклад на ю…5 –

“ю” для нього мало виразне власне значення, хоча це – тільки графема. Злитися з “в” у його свідомості “ю” не могло, незважаючи на чисто графічний характер розходження між ними. Більше того, мабуть, що між “е” і? у російській літературній мові кінця XIX – початку XX в. різниця була лише графічна. Однак можна було б показати, що уніфікація цих знаків у ряді випадків міняє вигляд організації тексту. Нерозрізнення “е” і? було знаком неписьменної свідомості, і в язиковому мисленні культурної людини вони не зрівнювалися. Показова наполегливість, з якої Блок вимагав, щоб його зібрання творів, почате видаватися до реформи орфографії 1918 р., було додруковано по старій системі. Переклад тексту на нову графіку для нього міняв текст значимим, але не передбаченим поетом образом

Все це необхідно нагадати, оскільки саме в графіку, під впливом переконання, що текст – це звучання, допускається найбільша редакторська сваволя. Тим часом модернізація графіки – явище не настільки вуж необразливе й безболісне для авторського тексту, як це прийнято думати

Особливо варто зупинитися на випадках незвичайних авторських написань. Відомо, що В’яземський відстоював своє право на орфографічні помилки як на вираження своєї особистості в тексті. Блок наполягав на написанні “жолтий”, відрізняючи його від “жовтий”. Приклади ці можна було б помножити

У всіх випадках, коли ми вловлюємо в графіку навмисну організацію, можна говорити про поетичне значення графіки, оскільки все організоване в поезії робиться значимим. Але графіка вже організована в загальній системі мови. Чи значима ця організація? Можна припустити, що у всіх випадках, коли графічна система збігається з фонологічної й вони з’являються у свідомості носія мови як єдина система, графіка (*81) рідше стає носителькою поетичних значень. Але там, де автоматизм їхнього зв’язку руйнується й оголюється конфлікт між цими системами, виникає потенційна можливість насичення графіки поетичним змістом

Оскільки усне життя художнього тексту регулюється виконавством (декламацією), письмовий текст повинен мати відповідні знаки організації. Цю роль виконує графіка

Текст публікуємо по книзі Лотман Ю. М. Про поетів і поезію: Аналіз поет. Тексту Мистецтво-Спб, 1996.-846c.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Структура – “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ОНОРЕ де БАЛЬЗАК (1799-1850) “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Структура “Людська комедія” складається з трьох частин, кожну з яких Бальзак не випадково назвав етюдами, адже французьке слово “etude”дослівно означає “вивчення”. Така назва підрозділів цього грандіозного літературного витвору може розцінюватися як ще одне нагадування про прагнення автора до...
  2. Структура текста и культурний контекст Про мету, яка ставиться згаданими теоріями, дають уявлення підсумкові висновки дослідників про взаємодію тексту з різними змістоформуючими силами, серед яких важливу роль відіграють асоціації. Розглядаючи текст як частку “непрерывно движуще-гося пртока человеческого опыта”, Б. М. Гаспаров констатує, що кожне “змістове середовище” “просочує” текст і він перебуває у процесі постійних змін:...
  3. Жанрова структура роману у віршах “Євгеній Онєгін” Пушкін, як відомо, довго коливався в позначенні жанру “Євгенія Онєгіна”, називаючи його те “романом у віршах”, те “поемою. Воля й широта творчого мислення поета ніколи не виключали його напруженої уваги до жанрових характеристик своїх добутків. Досить згадати Теми жанрових назв в “Борисі Годунове” або невирішену проблему заголовка “маленьких трагедій”. Раціональна...
  4. Художня структура поеми “Цыганы” Пушкін, майже із самого початку своєї літературної діяльності, що жваво цікавився народною творчістю, і у свої попередні південні поеми вводив як атрибут романтичного “місцевого колориту” національні пісні: “Черкеська пісня” в “Кавказькому бранці”; “Татарська пісня” в “Бахчисарайському фонтані”. Але обидві ці пісні й дуже віддалено пов’язані з фабулою даних поем, і...
  5. Структура біогеоценозу Жива речовина розподілена на планеті нерівномірно. Однорідні ділянки території, заселені живими організмами, називають біотопами (ділянка лісу, степ, озера). Історично сформовані співтовариства організмів, що населяють біотоп – біоценоз. У нього входять тисячі видів, але тільки трохи відіграють роль основного регулюючого фактора. Компоненти біоценозу й навколишня їхня нежива Природа тісно зв’язані обміном...
  6. Конфесіональний склад і соціальна структура Бангладеш По оцінці на 1998, приблизно 88,8% жителів Бангладеш становили мусульмани. Більшість із них суннити, але частина ставиться до шиїтів. У країні не ведеться облік чисельності мусульман, що належать до тих або інших напрямків ісламу. Хоча іслам не визнає офіційних церковних інститутів, у сільських районах звичайно прислухаються до думки глав місцевих...
  7. Проблематика і структура “Людської комедії” Я вирішив обрати саме цю нуднувату, на перший погляд, тему саме тому, що мене здивувала та вразила актуальність тем і проблем, які прописані ще в XIX столітті у творах Оноре де Бальзака, Л все почалося з того, що мама підійшла до мого письмового столу, підкрила підручник і прочитала першу фразу,...
  8. Структура соціології. Теоретична і прикладна соціологія Складність суспільства, різноманітність процесів, явищ, що зумовлюють його життєдіяльність, потребують багаторівневої системи соціологічного пізнання соціальної реальності. Відповідно до цього формується багаторівнева структура соціологічної науки. Структура соціології – це певний спосіб упорядкування системи знань про суспільство як динамічно функціонуючий соціальний організм. Є велика кількість способів класифікувати за різними критеріями соціологічні знання,...
  9. БУКВА Щщ (“ща”), ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ ЗВУКОСПОЛУЧЕННЯ. ОПРАЦЮВАННЯ УРИВКА ВІРША В. СИМОНЕНКА І ТЕКСТУ “НАША БАТЬКІВЩИНА” Мета: вчити учнів правильно, злито вимовляти два звуки, та позначати їх однією буквою Щщ; формувати навички виразного вдумливого читання; розвивати увагу, мислення, мовлення; виховувати у дітей любов до своєї Батьківщини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Розучування лічилки. Зайчик весело стрибає,...
  10. Структура “трилогии вочеловечения” О. Блока Олександр Олександрович Блок – російський поет-символіст, ще за життя став класиком літератури і значною мірою визначив шлях її подальшого розвитку. Поезію ХХ століття неможливо уявити без Блока – з його вільним, сміливим даром, світлим і одночасно трагічним світовідчуттям людини на межі двох століть, з його причетності до долі Росії і...
  11. ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА НЕАБИЯКА! – Алегоричні образи. Структура казки Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 66 ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА НЕАБИЯКА! Тема: Алегоричні образи. Структура казки. Так і в людей буває, коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обстави. Езоп Мета: з’ясувати сенс подорожі маленького принца на Землю, закріпити поняття “алегорія”, уявлення про структуру казки, узагальнити ідейно тематичний зміст твору;...
  12. Аналіз вірша Пушкіна “Я помню чудное мгновенье”. Форма і зміст У часи, коли монографічне опис ліричного тексту було ще не в моді, послання Пушкіна до А. П. Керн незмінно привертало увагу дослідників. Будучи загальновизнаним еталоном поетичного досконалості, воно служило і служить свого роду подразником, що викликає читачів на вчене ристалищі. Висока оцінка вірші довго залежала від біографічного коментаря, і лише...
  13. Аналіз вірша О. Блоку “Осіння воля” (коментар до вірша) Олександр Блок “знайшов” себе в літературі, створивши цілий ряд чудових добутків про батьківщину. Інтерес до даної теми символізує розквіт, творчу зрілість письменникО. У віршах, присвячених Росії – її складної історії й долі, – виражається те непідроблене почуття вдячності й любові, побожного замилування й захвату, що поет харчує до чого по-справжньому...
  14. Тимчасова й просторово-значеннєва структура роману “Майстер і Маргарита” Від “Білої гвардії” до “Майстра й Маргарити” Булгаков зображував свій час як час апока-липтичное, як “час світових катастроф”. Говорять, що в такі часи “мовчать” не тільки закони, але й музи. І час дійсно намагався сховати від сучасників і своє беззаконня, і свій трагізм: на поверхні офіційно визнаної поезії гриміли “звучні...
  15. Засоби забезпечення зв”язності, тематика, жанрові особливості – “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ОНОРЕ де БАЛЬЗАК (1799-1850) “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Засоби забезпечення зв”язності, тематика, жанрові особливості У “Людській комедії” понад дві тисячі персонажів! І читач знає про кожного з них усе в тематика, жанрові деталях: іхнє походження, батьків (а іноді особливості навіть і далеких предків), родичів, друзів і...
  16. ЗІСТАВЛЕННЯ ЗВУКІВ – . ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ “ПОСПІШАЙ, СИНИЧКО!” (за Г. Демченко) І ВІРША П. ВОРОНЬКА “КОЖУШОК”. СКОРОМОВКА Мета: продовжити роботу над засвоєнням учнями знань про букву Шш, звук ; формувати навички виразного і свідомого читання; виховувати дбайливе ставлення до тварин. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Вибіг Гришка на доріжку. На доріжці сидить кішка. Взяв з доріжки...
  17. Консультація до семінару: Аналіз вірша Пушкіна Що таке “семінар”? – Звичайне навчальне заняття під керівництвом вчителя з метою оволодіння новими знаннями або поглиблення вже наявних. Головна особливість семінарського заняття – у її змісті: учні виступають з підсумками самостійної роботи. Перша консультація – знайомство з темою майбутнього семінарського заняття, розподіл завдань для доповідей і повідомлень, їх сама...
  18. ВІЗУАЛЬНА (ЗОРОВА) ПОЕЗІЯ СЬОГОДНІ. М. САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ “ДЗВІН ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ” Тема. ВІЗУАЛЬНА (ЗОРОВА) ПОЕЗІЯ СЬОГОДНІ. М. САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ “ДЗВІН ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ” 1. Характеризуючи дзвін колокола, М. Сарма-Соколовський зазна­чив, що він… А Велетенський. Б Історично правдивий. В Актуальний для сучасників. Г Невимовно гучний. 2. Поет у творі критично поставився… А До тих, хто не поважає історичне минуле рідного краю. Б Зневажає...
  19. Аналіз вірша Тютчева “Весь день вона лежала в забутті” Прочитаємо текст, розставляючи значеннєві акценти. У вступі головною метою є створення якогось настрою й виклад ситуації на момент початку подій. Для цього ми вибираємо неспішний ритм оповідання “від третьої особи”, позначаємо трохи логічних наголосів У зав’язці картина дії міняється, ритм стає усе чіткіше, отривистее, потім поступово наростає, прискорюється з кожним...
  20. Життя і творчість Вольтера (1694 – 1778). Ідейний зміст і художня структура філософської повісті “Простак”, сенс її назви Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК №14 Тема. Життя і творчість Вольтера (1694 – 1778). Ідейний зміст і художня структура філософської повісті “Простак”, сенс її назви. Мета: Ознайомити з біографією Вольтера; розкрити значення терміну “філософська повість”; розвивати творчі здібності учнів; учити їх засвоювати навчальний матеріал під час лекції. Обладнання: Портрет...
Графічна структура вірша
«
»