“Горі від розуму” А. С. Грибоєдова – комедія на століття
Олександр Сергійович Грибоєдов говорив, що готово “голову покласти за співвітчизників”, і із чудовою енергією служив на цьому поприщі, мужньо відстоюючи інтереси Росії. “Повага до Росії – от що мені потрібно”, – сказав він напередодні своєї загибелі в Персії. Поваги до свого народу, його мові, історії, традиціям бажає й домагається й Чацкий – герой безсмертної грибоедовской комедії “Горі від розуму”. Після закінчення Вітчизняної війни 1812 року передова частина суспільства очікувала реформ. Однак очікування ці виявилися
Іншими словами, зріє рух декабристів. Дія комедії, втім, як і написання її, доводиться саме на цей період. Читаючи “Горі від розуму”, ми бачимо, що частина молоді, хоча й невелика, зауважує всі “подлейшие риси” “минулого життя”. Ця молодь пишається тим, що є частиною героїчного народу
Повага до народу стало основою патріотизму. До цієї частини дворянської молоді належить і Чацкий: “…розумний, бадьорий наш народ…
” – так озивається
Незважаючи на те, що в суспільстві позначився розкол і чимала частина дворянства примкнула до прихильників змін, прихильників консервативних поглядів було багато більше. Сталий лад настільки вигідний був суспільству, що воно, тобто та частина його, що у комедії представлена фамусовским суспільством і яка керувалася у визначенні життєвих позицій лише власними інтересами, з особливою запопадливістю встала на захист своїх підвалин. Це суспільство до смішного боїться будь-яких нововведень, а особливо у відносин освіти. “Ученье – от чуму, ученість – от причина” – так звучать слова Фамусова, що обвинувачує освіту в наростанні хвилювань і невдоволення вобществе.
Фамусов і його гості затверджують “століття минулий” – “вік покірності й страху”, час правління Катерини II, коли дворяни були наділені величезними привілеями, коли “той і славився, чия частіше гнулася шия”, коли “не у війні, а у світі брали чолом, стукали об стать, не жалуючи”. Фамусов – типовий представник і виразник ідей існуючого суспільства. Його життєві принципи – у його репліках: “…По батьку й синові честь…”, “Ну як не порадеть рідному чоловічкові”, “…
І в чтенье пуття-те не велике”, “Ученье – От-Чуму, ученість – от причина”, “Уж коли зло припинити: забрати всі книги б так спалити” – так міркує Фамусов – типового московського пана-кріпосник, що живе забобонами. Такі і його гості. Скалозуб – “золотий мішок і мітить у генерали”, що незаслужено одержує звання й нагороди. Молчалин – чиновник при Фамусове, “блаженствующий на світлі”, що домагається всього тим, що “там моську вчасно погладить, отут у пору картку втре!” Репетилов, від латинського repetitio – повторення, – пародія на вільнолюбну молодь
И коли в будинку Фамусова з’явився Чацкий, що повстає проти вкоріненої моралі, що бажає, за словами хазяїна будинку, “вільність… проповедать”, всі присутні моментально й одностайно виступають проти, не соромлячись у виборі коштів боротьби з инакомысля,-щим. І Чацкий залишає Москву, відвозячи “мильон роздирань”. І проте Чацкий не побоявся висловитися про усім відкрито
Він воліє бути “мрійником небезпечним”, а не “безсловесним”, і його монологи оголюють передове мислення й волелюбні погляди – саме те, що й ріднить його с. декабристами. Чацкий не визнає ідеалів фамусовского суспільства, де “той і славився, чия частіше гнулася шия” і де “не у війні, а у світі брали чолом, стукали об стать не жалуючи”. Фамусовским переконанням Чацкий протиставляє високий ідеал служіння Батьківщині, бажання не прислужуватися, “служити справі, а не особам”.
И від’їзд Чацкого – це доказ того, що є чинність, здатна протистояти чинності фамусовского суспільства. А. И. Герцен назвав Чацкого декабристом і писав, що цей герой “ішов прямій дорогою на Сенатську площу й на каторжні роботи”. Комедія А. С. Грибоєдова безсмертна. Говорячи про комедію, сучасник Грибоєдова Бестужев писав: ” Майбутнє оцінить гідно цю комедію й поставить її в числі перших створінь народних”. І він був прав
Комедія безсмертна з багатьох причин: це й завжди актуальний сюжет, і вічні образи, і сама Мова, якою написана комедія: адже величенна частина виражень увійшла в нашу повсякденну мову. Сюжет же не втратить своєї актуальності завдяки проблемам, піднятим у добутку. Комедія укладає в собі два конфлікти: зіткнення Чацкого з фамусовским суспільством і інтригу любові… А любов, як і “боротьба свіжого з віджилої”, за всіх часів буде мати місце. Також і типи
Хіба переведуться коли-небудь Мовчазні – підлабузники, що вміють домогтися всього лестощами й догодою? Немає! Вони завжди будуть “блаженствувати на світі”. Або, приміром, Фамусовы – завзяті прихильники консервативних поглядів, супротивники всякої новизни? Або ті ж Скалозуби, що одержують нагороди за те, чого не робили, і хвастающиеся подвигами, яких не робили?
Не переведуться й Репетиловы, порожні, нікчемні представники своєї епохи. І, звичайно ж, “кожна справа, що вимагає відновлення, викликає тінь Чацкого”, тому-те “Чацкие живуть і не Переводяться в суспільстві”, хоча в останні роки про Чацком з’явилися й інші судження
(1 votes, average: 5.00 out of 5)