Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Героїня комедії Чехова “Чайку”

Героїня комедії Чехова “Чайку”

Аркадина “Чарівна пошлячка”, “чарівна каботинка”, “самовдоволена й самовпевнена провінційна знаменитість” – така А. в оцінці театральної критики. Основа характеру А. – “воля до самоствердження й слави” (слова Н. Е. Эфроса про Л. Б. Яворской, у якій сучасники бачили життєвий прототип А.).

Син А. Треплев з тугою й ревнощами говорить про те, що вона “скупа”; не любить сина, присутність якого нагадує їй, що вона вже “літня”; веде “безглузде життя”, ревнива до чужої слави: “Спробуйте при ній похвалити

Дузе…” І хоча вона “безперечно талановита, розумна, здатна ридати над книжкою”, на думку сина, вона “психологічний курйоз”.

Однак за цим пристрастно відтвореним виглядом А. ховається цільна натура жінки-акторки. Своє життя вона поставила на службу професії. Акторство пронизує серцевину її особистості й багато чого, якщо не всі, визначає в її характері. Судячи з репертуару, А. – акторка “із шиком на великосвітські ролі” (порівн.: Смельская в “Талантах і шанувальниках” і Коринкина в “Без вини винних” А. Н. Островського). Гардероб – половина сценічного успіху акторки цього

амплуа. Звідси горезвісна скнарість А.: “Адже я артистка; одні туалети розорили зовсім”. Звідси її “моложавість”, необхідна для сцени. Для підтримки професійної форми, життєвого тонусу їй необхідно бути постійно в роботі, у русі, в “суєті”; необхідно тримати себе “у струні”: “Щоб я вийшла в сад незачесана або в блузі…” Звідси ж її лідерство в діалогах: вона вміє “взяти увагу”, “задати тон”, “захопити площадку”, уміє “звістки дія”. У селі А. “нудьгує й злиться”: для неї “сидіти в себе в номері й учити роль набагато веселіше”.

Чудове життєлюбство А., чиє “озеро” повно енергії й життя. У її постійній “жвавості” криється “невигубна воля до життя” (П. А. Марков), невіддільна від “волі до слави й самоствердження”. Цій жінці й зараз хочеться “жити, любити, носити світлі кофточки”. А. тримає себе “у струні” не тільки професійно, але й психологічно. Спереду в неї перехід на “вікові” ролі ( чине звідси “приміряння” на дозвіллі ролі Гертруди?) і неминуча втрата Три-горина. А. розуміє це (“Ти остання сторінка мого життя”) і, формулюючи головне “правило” свого життя (“не заглядати в Майбутнє “), проявляє своєрідний стоїцизм: “Я ніколи не думаю ні про старість, ні про смерті. Чому бути, тому не минути”. Вона перетворює своє життя в постійну боротьбу з мимотекущим часом, що краде її молодість. Життєву енергію вона черпає у своїх сценічних тріумфах, звіряючи вік не з календарем, а з успіхом у студентської молоді (“Як мене в Харкові приймали…”).

Безперервна боротьба з майбутнім, прагнення “зупинити” сьогодення й насолодитися їм не залишають героїні сил ні на що інше: ні на чужу творчість, ні на справжні материнські почуття. Вона винить себе за це й просить сина простити “свою грішну й нещасну матір”.

Між фразами “Я не Юпітер, а жінка” і “Я акторка, а не банкирша” помістилася вся А. – “занадто жінка” і “надто акторка”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Аркадіна – героїня комедії А. П. Чехова “Чайка” “Чарівна пошлячка”, “чарівна каботінка”, “самовдоволена і самовпевнена провінційна знаменитість” – така А. в оцінці театральної критики. Основа характеру А. – “воля до самоствердження і слави” (слова Н. Є. Ефроса про Л. Б. Яворської, в якій сучасники бачили життєвий прототип А.). Син А. Треплєв з тугою і ревнощами говорить про те,...
  2. Треплев герой комедії А. П. Чехова “Чайку” В образі Треплева Чехов розкриває світовідчування людини “рубежного” часу, що веде ідеєю якого стає ідея “духовного избранничества”. Ця ідея хвилює уяву Треплева визначає його характер відчувань, “фарбування переживань” (А. Білий). Слова Треплева про “жерців святого мистецтва”, “деяких вибраних” можна порахувати “застереженням по Фрейдові”, що видає пекуче бажання Т. стати одним...
  3. Тригорин центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Чайку” Лінія Тригорина в комедії як би нарочито знижена, прозаизирована. Його особистість позбавлена всякого ореола “знаменитого письменника, улюбленця публіки”. Т. ходить в “рваних черевиках і штанах у клітку”; любить вудити рибу й “радується, що піймав двох головні”; намагається не залучати до себе уваги; не розучився “конфузитися” від похвал; “млявий, пухкий, завжди...
  4. Героїня комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Раневской невловимий у своїй принадності, увібрав у себе родові риси російської дворянської культури, що знайшли своє літературне вираження в Ларіних і Ростових, Кірсанових і Лаврецких, Обломових і Левиних. Поезія образа Раневской – у її нерозривному зв’язку з 337 садибою, стародавнім будинком, вишневим садом. Р. не представляє свого життя без...
  5. Героїня комедії Фонвізіна “Недоук” Сюжет п’єси Фонвізіна будується навколо подій, що відбуваються в селі, де живе все сімейство Простакових-Скотининих чекаючи весільної змови Тараса Скотинина з далекою родичкою Простакових – Софією. Історія, знайома сучасникам Фонвізіна по “середньому”, “міщанському” жанрі літератури, що наближала своїх персонажів до реального життя російських заможних дворян і міщан Пані Простакова живе...
  6. Героїня комедії А. Н. Островського “Остання жертва” Образ Тугина являє собою характерне для “пізнього Островського” художнє дослідження люблячої душі “лагідної” жінки (порівн.: Людмила в “Пізній любові”, Наташа в “Трудовому хлібі”, Віра Пилипівна в “Серце не камінь”, Евлалия в “Невільницях”, Ксенія в “Не від миру цього”). Тугина – “молода вдова”, закохана в чарівного шалапута, красеня Дульчина, бездумно й...
  7. Героїня оповідання А. П. Чехова “Душечка” Душечка Оленька, Ольга Семенівна Племянникова, одна із самих популярних героїнь прози Чехова, що ввійшла в активний лексикон цілих поколінь як ім’я загальне. Суть образа трактується по-різному: Л. Н. Толстой виділяє Душечка не тільки як ідеал жіночності й самопожертви, але як оптимальне втілення одного із двох існуючих у літературі типів характеру,...
  8. Героїня оповідання А. П. Чехова “Стрибуха” Ольга Іванівна Димова, дружина Осипа Димова. Реальні прототипи: С. П. Кувшинникова, господарка відомого в Москві літературно-артистичного салону, художник Рябовский – И. Левитан. Літературні прототипи виявити складніше – так конкретна й у той же час невловим-пізнавана героїня. Дослідники, як правило, порівнюють неї з іншою чеховською героїнею – Душечкой, відзначаючи подібність імен...
  9. Героїня романтичної комедії Шекспіра “Сон у літню ніч” Ім’я Титания драматург запозичив у свого улюбленого поета Овідія. У чарівному лісі, населеному парфумами, киплять такі ж страсті, як і у світі людей. Т. дорікає чоловіка, Оберона, за любов до Іполитові. При цьому вона не бажає розставатися із чарівним мальчиком-пажом, хоча прекрасно знає ревниву натуру чоловіка. У свою чергу Оберон...
  10. Сюжет і героїня твору Чехова “Дама з собачкою” Героїня “Дами з собачкою” Ганна Сергіївна фон Дідериц (це жорстке німецьке прізвище так само не пасує жінці, як є чужим їй носій цього прізвища-її чоловік, котрий викликає у неї відразу своєю лакейською вдачею) втілює риси найпри-вабливіших жіночих образів Чехова. Певно, саме такі жінки йому найбільше подобалися. І Женя Волочанинова, яку...
  11. Фірс – центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Ф., старого вірного слуги Гаєвих, містить у собі індивідуально-психологічне та історико-символічне значення. Його “літературна родовід” (Савельіч в “Капітанської дочці” А. С. Пушкіна; Захар в “Обломова” І. А. Гончарова; Марей в “Мужики Марее” Ф. М. Достоєвського) дозволяє виділити образ Ф. у певний історико – культурний феномен. Старовинна лівреї і білі...
  12. Петя Трофімов центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Чехов нібито іронічно ставився до Петі Трофимову, зобразив його “недотепою” і тим самим висловив своє скептичне ставлення до революційного руху. Таку думку абсолютно необгрунтовано. Для того щоб зрозуміти це, треба згадати, хто і за яких обставин назвав Петю “недотепою”. Це говорить Раневська, роздратована тим, що Петя відверто висловив несхвалення її...
  13. Що таке “підводний плин” у п’єсах А. П. Чехова? (на прикладі комедії Вишневий сад) У житті люди часто говорять не те, що думають. У теорії літератури цей неявний, потаєний зміст, що не збігається із прямим значенням фрази, називається “підтекстом”. У прозаїчних добутках передати цей значеннєвий ефект досить легко за допомогою всезнаючого автора-оповідача. Наприклад, у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити? ” (гл.2, VІ) жвава...
  14. Центральний персонаж комедії Чехова “Вишневий сад” Образ Фірса старого вірного слуги Гаевих, містить у собі індивідуально-психологічне й історико-символічне значення. Стародавня ліврея й білі рукавички Фірса така ж пам’ять про минуле, як і кімната, що “дотепер називається детскою”, столітній “вельмишановна шафа”, родовий маєток з будинком і вишневим садом. Сам Фірс – у буквальному значенні слова – “ходяча”...
  15. Шарлотта кестнер – героїня роману Томаса Манна “Лотта у Веймаре” Історичний прототип – Шарлотта Кестнер, уроджена Буф, з якої Гете в молодості познайомився у Вецларе й описав їхні відносини в романі “Страждання молодого Вертера”. Ш. К. у Томаса Манна – жінка років шістдесяти, досить повна, з вицвілими блакитними очами й попелясто-сірими волоссями, що ніколи були золотавими У погожий вересневий день...
  16. Шарлотта Кестнер – героїня роману Томаса Манна “Лотта у Веймарі” Історичний прототип – Шарлотта Кестнер, уроджена Буф, з якою Гете в молодості познайомився в Вецлара і описав їх відносини в романі “Страждання молодого Вертера”. Ш. К. у Томаса Манна – жінка років шістдесяти, досить повна, з вицвілими блакитними очима і попелясто-сірими волоссям, колись колишніми золотавими. У погожий вересневий день 1816...
  17. Героїня драми О. Уайльда “Саломея” П’єса була написана по-французькому й пізніше переведена на англійську мову лордом А. Дугласом. Уайльд використає в драмі біблійний сюжет, що розповідає про загибель Іоанна Хрестителя. Принцеса іудейська Саломея закохана в бранця, кинутого в темницю пануючи Ірода, – пророка Иоканаана (так названий автором Іоанн Хреститель), але зустрічає тільки ненависть і презирство...
  18. Героїня трагедії Еврипида “Іполит” Афродіта не бажає зла Федре але заради задоволення мести богині “все-таки вмре й Федра”. Героїню охоплює любовне божевілля, вона буквально “занедужує” і ніде не може знайти собі місця. Але причину своєї недуги Ф. приховує: “Я від однієї би думки вмерла, що чоловіка б могла я збезчестити або дітей”. Нарешті, годувальниці...
  19. Юдифь героїня трагедії Ф. Геббеля Образ Юдифь драматург взяв з Біблії: сюжет про вбивство іудейською вдовою Юдифь ассірійського полководця Олоферна, що взяв в облогу її рідне місто Ветилуй. Образ у Геббеля сильно відрізняється від біблійного прототипу. Юдифь розгнівана бездіяльністю чоловіків міста, воно чує оповідання про грізний Олоферне, якого ніхто не може перемогти. У табір полководця...
  20. Героїня трагікомедії Гоцци “Турандот” Дочка китайського імператора, прекрасна й розумна Турандот уже відкинула трохи наречених. Вони заплатили життям за те, що не змогли відгадати її три загадки. Таємно прибулий у Пекін ногайский принц Калаф наважується шукати руки Турандот. І відгадує всі її загадки. Але Турандот, убачаючи в перемозі Калафа образа своєму розуму, не бажає...
Героїня комедії Чехова “Чайку”
«
»