Шарлотта Кестнер – героїня роману Томаса Манна “Лотта у Веймарі”

Історичний прототип – Шарлотта Кестнер, уроджена Буф, з якою Гете в молодості познайомився в Вецлара і описав їх відносини в романі “Страждання молодого Вертера”. Ш. К. у Томаса Манна – жінка років шістдесяти, досить повна, з вицвілими блакитними очима і попелясто-сірими волоссям, колись колишніми золотавими. У погожий вересневий день 1816 вона приїжджає в Веймар, через майже сорок п’ять років після подій, описаних в “Страждання молодого Вертера”, щоб зустрітися з Гете, досягли вершин слави. Веймарци приголомшені і вдоволені,

що їх відвідала “Вертер-ська Лотта”, вони часом безтактно і нав’язливо нагадують їй про минуле. Вона багато пережила і не може собі толком пояснити, чому у неї раптом виникло бажання подивитися на “великого Гете”, багато років тому подарував їй безсмертя.

Образ Ш. К. у зіставленні з образом олімпійця Гете продовжує одну з головних тем у творчості Т. Манна – “геній і людина”, точніше, “геній і людяність”. Історія Ш. К. покликана розкрити колізію великого художника-творця, платить самотністю за свою обраність. Кожен з тих, хто так чи інакше пов’язаний з Гете, бажає зустрітися і поговорити

з Ш. К. про “веймарський генії”, усунутому від людських справ і життєвої суєти. Ш. К. у розмові з секретарем Гете римером розуміє, що “Вертера її молодості” оточує холод, що він перебуває на тих вершинах, куди не доходить тепло людських відносин. Ример вважає, що любов до Ш. К. була лише “використана” заради літературної слави. Бесіди з веймарцамі переконують Ш. К., що друг її молодості по-своєму нещасний: він оточений любов’ю, а поклонінням. На прийомі у Гете Ш. К. наряджається у сукні “вертеровской Лотти”, на якому бракує одного банта, взятого колись закоханим на пам’ять.

Гете сприймає це як казус, іронічно і гордовито, що ще більше переконує Ш. К., що перед нею зовсім не та людина, яку вона любила в юності. На відміну від Гете Ш. К. вміє співчувати людям, вміє вникнути в їх печалі і радості, вона розуміє драму сина Гете – Августа, приреченого на роль “сина великої людини”. В останній сцені, під час таємничої зустрічі в кареті, Ш. К. виступає з Гете на рівних, хоча чудово розуміє різницю “між великою людиною і непомітною жінкою”. Вона не звинувачує Гете, а жаліє його: “розчулитися ти вже не можеш – там, де ми, звичайні люди, і захочемо розчулитися, ти холоднокровно зведеш все до чистої цікавості”. Гете визнає і не визнає звинувачення Ш. К.: вони розлучаються – два не дуже щасливих людей, кожен по-своєму прожив довге життя. У Німеччині багато гетеанци були збентежені таким трактуванням “національного класика”, применшити, як їм здавалося, велич Гете, хоча саме про велич і про його зворотному медалі написаний роман.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Шарлотта Кестнер – героїня роману Томаса Манна “Лотта у Веймарі”

Categories: Твори з української літератури

Links