Тригорин центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Чайку”

Лінія Тригорина в комедії як би нарочито знижена, прозаизирована. Його особистість позбавлена всякого ореола “знаменитого письменника, улюбленця публіки”. Т. ходить в “рваних черевиках і штанах у клітку”; любить вудити рибу й “радується, що піймав двох головні”; намагається не залучати до себе уваги; не розучився “конфузитися” від похвал; “млявий, пухкий, завжди покірний”, він позбавлений “характеру”; хвилюється й починає гніватися, лише говорячи про своє письменство; пише “мило, талановито”, але “гірше

Тургенєва”. Йому немає сорока років, але він уже стомлений життям, которою “ситий по горло” і яку сам називає”дикою”. Тригорин не любить “штовхатися” і вважає, що в літературі “усім вистачить місця” – і старому й новому письменникам

Тригорин насамперед – мастеровой літератури, професіонал, чия увага зайнята тим, щоб “вивуджувати” з життя, як рибу з озера, слова й фрази, факти біографій, картини природи, замикаючи їх у свою “літературну комору” і перетворюючи в порівняння й сюжети (знамените “хмара, схоже на рояль”).

Укорінення в професії по-людському й творчо зближає

його з Аркадиной, робить його життя “завершеної”, закінченої. На образ Т. падає відсвіт настільки ж завершених доль: Дорна (“Уже пізно міняти своє життя”) і Сорина (“Хочеш – не хочеш, живи…”). Любов Ніни Зарічної привела у хвилювання його почуття, викликала бажання жити, любити й почувати так само свіжо й искренно, як почуває вона. Але інерція життєвої щоденності, необхідність день і ніч “писати, як на перекладних”, унеможливлюють для нього відмова від усього, що вже відбулося й відстоялося, що прийняло закінчені форми його літературної майстерності і його життя

В останній дії, дивлячись на зроблене по його замовленню опудало чайки, воно не може згадати, що ж із цим зв’язане. У нього мотив дозрів, треба тільки “відновити в пам’яті місце дії”. Звичайно, він пам’ятає “сюжет для невеликого оповідання”, записаний тоді ж, два роки тому, у записну книжку. Він забув інше – не “мотив” і не “сюжет”. Він забув пов’язані із цим сюжетом почуття, “схожі на ніжні, витончені квіти”, забув своє хвилювання, свої надії на обновлене життя. Четирежди повторене “Не пам’ятаю!” говорить про те, як “задавлені” у ньому ці спогади наступною вагою життя, коли він два роки розривався між Аркадиной і Ніною. Його життя, по суті, дійсно “з’їдена” имсамим.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Тригорин центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Чайку”

Categories: Нові твори

Links