Герої творів Джона Апдайка

Народився в сім’ї вчителя, нідерландського емігранта. Його мати по походженню була німкенею. Після закінчення школи в рідному містечку Апдайк вивчав англійську літературу в Гарвардському університеті, що закінчив в 1954 році. За рік до цього він одружився з Мери ентвистл Пеннигтон, з якої проживе 14 років і буде мати чотирьох дітей (другий шлюб – в 1977 р. з Мартою Раглз Бернард).

В 1954 році Апдайк із успіхом здав випускні іспити на річних курсах живопису в Оксфордский школі мистецтв (Англія), але свою давню мрію стати художником у компанії

Уолта Диснея так і не здійснив. Апдайк належить до того післявоєнного покоління письменників США, що прийшло в літературу з університетськими дипломами й грунтовної гуманитарно-філологічною підготовкою, чим відрізнялося від знаменитих старших колег (е. Хемингуея, В. Фолкнера, Д. Стейнбека, Р. Колдуелла, Р. Райта й ін.), можливо, не настільки ерудованих, але з більше багатим життєвим досвідом. Для Апдайка характерні висока літературна техніка, стильове багатство, увага до психології своїх героїв

Об’єкт його зображення – життя інтелігенції, добре знайомого йому “середнього класу”. Дебютував нарисами,

віршами, фейлетонами в журналі “Нью-Йоркер” (1955-1957) і поетичним збірником “Дерев’яна курка”. Як прозаїк залучив до себе увага романом “Ярмарок у притулку” (“The Poor house Fain”, 1959), дія в якому відбувається в притулку для людей похилого віку. Його жителі бунтують проти свого директора, заклопотаного соціального дослідження

Але по-справжньому Апдайк заявив про себе як про оригінального майстра романом “Біжи, кролик” (“Rabbit, Run”, 1960). Його герой – “звичайний американець”, 26-літній Гарри енгстром на прізвисько Кролик, – небагато інфантильного, позбавленого внутрішнього стрижня, колись талановитий баскетболіст, а нині займається не дуже шановною діяльністю – рекламою кухонних речей, був значним художнім відкриттям письменника, характерним соціальним типом, породженим “наляканими п’ятидесятими”. енгстром – батько сім’ї, у нього трирічний син, а дружина Дженис знову чекає дитини

Однак герой підсвідомо незадоволений своїм побутом, тому іноді тікає до своєї улюбленого Рут, залишаючи сім’ю. Під час чергового “втечі” Кролика його новонароджена дівчинка гине, захлинувшись у ванні з вини Дженис, що пристрастилася до спиртного. У фіналі “бунт” героя закінчується його поверненням у сімейне лоно. Історія Кролика була продовжена Апдайком у наступних романах. Таким чином, з-під його пера вийшла тетралогія. У романі “Повернення Кролика” (“Rabbit Redux”, 1971) ми зустрічаємося з героєм уже через десять років. Він “споважнів”, очолив фірму із продажу автомобілів, став прихильником конформістських поглядів. Правда, його сімейне життя не зложилося: комівояжер Чарли Ставрос закрутив роман із Дженис, що розриває відносини, щоправда, не остаточно, із Кроликом. У романі простежується атмосфера 60-х років, позначена зльотом радикального руху й протестом проти в’єтнамської війни

Енгстром навіть здає кров двом “неконформістам” – хіпі Джиллу й негритянському екстремістові Скитеру, що приносить йому лише неприємності. У третьому томі трилогії “Кролик розбагатіла” (“Rabbit is Rich”, 1981) дія відбувається вже в 70-х роках. Разом із Дженис Кролик одержав частину спадщини свого покійного тестя, зайняв міцне положення в суспільстві, перетворився в самозакоханого Беббита, міцно вписаного в діловий “істеблішмент”. Значне місце приділене відносинам героя з Рут. При цьому з’ясовується, що її дочка – не від Кролика. Виникають проблеми й із сином Нельсоном, студентом, оскільки його дівчина чекає від нього дитини. Роман затвердив ріст майстерності Апдайка й був відзначений Пулитцеровской премією як кращий роман року. У четвертому романі “Кролик на відпочинку” (“Rabbit at Rest”, 1990) дія відбувається вже в рейгановской Америці. Для Кролика багатство стає єдиною теперішньою метою його життя. Коли під час гри в баскетбол з ним трапляється інфаркт і він умирає, головним героєм роману стає його син


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Герої творів Джона Апдайка