Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ ГЕРОЇ “КАПІТАНСЬКОЇ ДОЧКИ” В ІСТОРИЧНІЙ ЗАМЕТІЛІ

ГЕРОЇ “КАПІТАНСЬКОЇ ДОЧКИ” В ІСТОРИЧНІЙ ЗАМЕТІЛІ

Росіянин бунт, як і ця заметіль, починався із дрібних невдоволень, їх ставало усе більше й більше, вони робилися усе серйозніше. Пружина народного терпіння все стискувалася й стискувалася. І от нарешті розпрямилася й ударила по кривднику. Тисячі кріпаків рушили на гнобителів. Усе змішалося…

“Не приведи Бог бачити російський бунт, безглуздий і нещадний”. Він, як буран, кружляє над країною, несучи в собі тисячі сніжинок і народжуючи нові й нові сніжні пластівці. Сніжинки зіштовхуються, одні розлітаються в різні сторони, інші з’єднуються

й летять поруч. Так і люди: гнані бунтом, вони мечуться, зіштовхуються один з одним, розлітаються або з’єднуються. На душі в багатьох темрява, смута, вони діють по інстинкті самозбереження, віддаючи батьків, братів, ідеали, якими керувалися в житті, клятву. Але іншою, стійкі душею, залишилися вірні своїм принципам, діючи по честі, по боргу, по внутрішньому голосі совісті. Вони вибирають смерть в ім’я боргу, але не сполучник з безчесним самозванцем і бунтарем.

Бунт Пугачова, як хвиля, набіг на Росію. Швидко просувалися заколотники вперед, і незабаром бунт докотився й до Білогірської міцності, де перебував

головний герой “Капітанської дочки” Петруша Гринев. Різні почуття були в момент облоги на душі в белогорцев. Але, як не боролися захисники міцності, вона була взята. На ганку комендантського будинку був учинений суд. У житті кожної людини буває перетинання двох дороге, і на роздоріжжі лежить камінь із написом: “Із честю підеш по життю – умреш. Проти честі підеш – живий будеш”. Саме перед цим каменем стояли зараз мешканці міцності, у тому числі Гринев і Швабрин.

У кріслах на ганку комендантського будинку сидів проводир бунтарів Пугачов. Він сунув в особу присягавшим йому белогорцам свою жилаву руку й говорив владним голосом: “Цілуй руку! Цілуй руку!” Одні, спонукувані страхом, підходили й цілували, інші вибирали смерть.

На душі в Петруши було важко. Зараз він повинен зробити вибір всього свого життя: або поцілувати руку, або немає. Але який глибокий зміст коштує за цим поцілунком, яка трагедія душі, яка відповідальність перед батьківщиною, государинею, який присягав, перед родителями й всьому дворянстві росіянином і, нарешті, Машею – улюбленої! Адже присягнувши Пугачову, убивці Машиных батьків, Петруша ставав співучасником злочину. Поцілувати руку – значить зрадити всі життєві ідеали, зрадити честь. Не поцілувати – піти на плаху. Гринев вибирає смерть. Йому були властиві такий якості, як доблесть, достоїнство, шляхетність, вірність. Він не міг переступити морального кодексу й жити підлим життям зрадника. Краще він умре, але вмре героєм. Він не цілує руку Пугачова. Випадково його слуга Савельич рятує його від смерті. Але думка про підле життя або чесну смерть залишає душу Гринева ненадовго.

Пугачов запрошує Петрушу на бенкет і після веде з ним розмова віч-на-віч. У цей момент між ними відбувається словесна дуель. Але зненацька для них обох у Гриневе-Дитині прокидається воїн. Він з достоїнством коштує за свої ідеали, свою честь перед Росією й готовий прийняти смерть. Але одночасно в Пугачові-Розбійнику прокидається людина. Він починає розуміти Петрушу: “Але ж він правий! Він людина честі. Не важливо, що він ще молодий, а головне, він не по-детски оцінює життя!” І на цьому етапі Пугачов із Гриневым знайшли загальну мову. Їхньої душі як би злилися в єдине ціле й взаємно збагатилися.

Але зовсім іншим характером володів один з мешканців міцності – Швабрин. Зрозумівши, що міцність облоги не витримає й буде взята, він з почуття страху перед смертю й самозбереження перебігає на сторону Пугачова. І коли Пугачов сидить як цар на ганку комендантського будинку, Швабрин уже серед його старшин. Він одягнений по-казацки, обстрижений а-ля Пугачов. Він в’ється навколо Пугачова, намагається йому у всім догодити. Він, як черв’як, плазує перед ним, догоджає йому тільки для того, щоб не бути роздавленим. Швабрин не розуміє, що таке честь і борг. Може бути, у глибині душі він знає, що є такі почуття, але вони йому не властиві. В екстремальних ситуаціях він насамперед хоче вижити, нехай навіть через приниження/

Зовсім інша позиція в подружжя Миронових і батьків Гринева. Честь і Борг у їхньому розумінні вище всього. Поняття честі й боргу в них не виходить за рамки уставу, але на таких людей завжди можна покластися. Вони по-своєму праві.

Прав і Петруша, що побачив у бунтівнику й лиходії Пугачові людини. Він відразу помітив його чорні, вогненні очі, у яких світилися розум, кмітливість, воля, достоїнство колишнього кріпака, що вирвався на волю. Він оцінив і неоднозначність злочинця, розібрався в його мотивах. Калмицька казка про ворона й орла розкрила Гриневу закоханість Пугачова у волю, волю. Пісня “Не шуми мати, зелена дубровушка”, що якось натхненно співали розбійники, показала юнакові їхня приреченість і готовність іти на шибеницю. Гринев жалував Пугачова й хотів умовити його здатися владі. Він готовий був урятувати Емельку, Омеляна Пугачова, що відкрився йому всією самобутністю й талановитістю натури. Історична заметіль стала для Гринева школою мужания, дорослішання. Боязкий, домашній хлопчик, що недавно ганяв голубів і лизавший пінки від варення, виявився перед питаннями серйозними: на яких шляхах можуть з’єднатися селянська й дворянська Росія? На шляхах взаємної доброти, християнського милосердя. Я думаю, у майбутнім своєму поміщицькому житті Гринев ніколи не буде затятим кріпосником, він буде батьком селянам.

Змужніла в “історичній заметілі” і Маша, про яку Марина Цветаева, мені здається, пише зайво нешанобливо: “про неї тільки й чутно, що вона бліда”. Представити страшно, як це поїхати їй, провінціалці, у Петербург до государині! А вона їде! Вона переконує царицю в невинності нареченого. Вона перемагає свій страх, свою “несвітськість”. Саме Маша Миронова відбила головне, що є в натурі російської жінки, – здатність іти в ім’я улюбленого на жертви.

“Історична заметіль” випробовує людину, будинок, сім’ю, нації на міцність. А. С. Пушкін не ставив своїм завданням показати в романі лиходійства й звірства пугачовців.

Йому хотілося вдивитися в людину перед особою випробувань. І, читаючи повість, ми випробовуємо радість – людин живий, людина зберігся, людина залишився людиною.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Герої “Капітанської дочки” Одне дворянство було відкритим образом Па стороні уряду… А. Пушкін У Зо-Е роки XIX століття у зв’язку із селянськими хвилюваннями, що різко підсилилися, у яких сучасники готові були бачити початок “нової пугачовщини”, Пушкін наполегливо звертався до Теми селянського повстання; Цієї теми він стосувався в планах продовження “Історії села Горюхина”, видне...
  2. Зміст епіграфа “Капітанської дочки” 1. Русичи великі поля червленими щитами перегородили, ища собі честі, а князеві слави (…ищущи собі шануй, а князеві слави). 2. Поки свободою горимо, Поки серця для честі Живі… 3. Батько й два рідні брати За честь і вільність там Лягли, И під ногою в супостата Лежать їхнього голови в пилу....
  3. Історичний план написання “Капітанської дочки” Характерна риса цього плану – перенесення подій у провінцію, у краї, близькі до місця повстання. Це дозволяло описати зустріч молодого Шванвича з повсталими: “Шванвичь зустрічає розбійника вожатого – вступає до Пугачова”. Мотивується й перехід – протест Шванвича проти сваволі воєводи, що хоче насильно видати заміж дочка за нелюбиму людину. Шванвич,...
  4. Порівняльна характеристика Гринева й Швабрина Гринев одержав виховання в сім’ї відставного військового й сам став офіцером, Петруша – м’який і совісний юнак, виконаний самих райдужних мріянь. Для нього верх людського благополуччя – служба у гвардії. Однак саме життя розсіює його ілюзії. Після карткового програшу Зурину Гринев випробовує сором. зустріч, Що Пішла незабаром, з вожатим показує,...
  5. Чому Гринев не перейшов на сторону Пугачова (по повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”) Петро Гринев виховувався, не знаючи строгих заборон і покарань. Однак глибоко чималі батьки й чесний дядько Савельич, приставлений до маленького Петруше, посіяли в душі хлопчика багато позитивних якостей: доброту й щедрість, чесність і порядність, прагнення до справедливості й розвинене почуття боргу. Уперше зустрівшись із Пугачовим, Гринев і не підозрював, що...
  6. КОРОЛЬ ЛІР І ЙОГО ДОЧКИ – ЛЕГЕНДАРНІ ГЕРОЇ НАРОДНИХ БИЛИН І БАЛАД У Англії колись був король Лір І панував собі на честь і славу, Мав повагу він, і в сусідів мир, І забезпечену державу. Між іншими достатками його Були також три доні гожі, Прегарні й свіжі, що перевищали Красою три червоні рожі. Та королю подобалось старому Раз їм питання предложити: “Котра...
  7. А. С. Пушкін “Капітанська дочка”. Гринев і Швабрин Петро Андрійович прагне виконати завіти батька. Під час оборони Білогірської міцності він поводиться як хоробрий офіцер, що чесно виконує свій борг. На речення Пугачова надійти до нього на службу Гринев після хвилинного коливання відмовляє. “Голова моя ти маєш право, – сказав він Пугачову: відпустиш мене – спасибі, стратиш – бог...
  8. Образ Василисы Єгорівни Миронової і її дочки З Василисой Єгорівною ми знайомимося одночасно з головним героєм повести Петром Гриневым. И так само, як і він, виявляємося збентежені й здивовані видом дружини коменданта: “У вікна сиділа бабусі в тілогрійці й з хусткою на голові. Вона розмотувала нитки…”. И зовнішність, і одяг, і заняття Василисы Єгорівни не відповідали її...
  9. Образ Пугачова в повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Уперше герої зустрічаються під час бурану. Незнайомець виводить із бурану заблудлого Петрушу й одержує на подяку “заячий тулупчик”, якому призначено було врятувати свого колишнього хазяїна. Молодий Гринев був здивований кмітливістю, якоюсь загадковою силою незнайомця. Перед новою зустріччю з Пугачовим, уже проводирем повстання, Гринев разом з іншими офіцерами знайомиться з листом,...
  10. Гринев і Швабрин (по повісті А. П. Пушкіна “Капітанська дочка”) Ще перше ніж Петро Гринев познайомився з Машею, Швабрин уже подбав про те, щоб представити її потенційному суперникові “совершенною дурочкою”. Швабрин уїдливий і глузливий, він намагається осміяти всі й всіх навколо себе. Саме тому Гриневу стає усе сутужніше й сутужніше з ним спілкуватися. “З А. И. Швабриным, зрозуміло, бачився я...
  11. Гринев і Пугачов. Історія їхніх відносин (по повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”) (План) Історія незвичайної дружби. Хто такий Гринев. Його дитинство і юність. (Петро Андрійович Гринев – звичайний дворянський недоук, вихований доброю, люблячою матір’ю й строгим батьком. Дитинство і юність його пройшли в селі. Француз-Гувернер нічому не навчив свого вихованця, а відданий Савельич міг подбати тільки про його фізичне здоров’я. Головні моральні якості...
  12. Низькість і двоєдушність Олексія Швабрина. По повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Автор характеризує Швабрина як цинічної порожньої людини, здатного оббрехати дівчину тільки через те, що вона відмовила йому у взаємності. Швабрин робить ряд підлих учинків, які характеризують його як низької людини, здатного на зраду, боягузтво, зрадництво. Гринев і Швабрин улаштовують дуель через дочку коменданта, і, скориставшись неуважністю Гринева, Швабрин ранить його....
  13. Підбор епіграфів до глав повести “Капітанська дочка” В епіграфі до глави “Сержант гвардії” розкривається розуміння Андрієм Петровичевым і Петрушей боргу офіцера. Петро Гринев – молодий дворянин, повітовий недоук. Він одержав провінційне утворення у француза, що “не був ворогом Пляшки” і любив сьорбнути зайвого”. Батько його – Андрій Петрович Гринев розглядав поняття боргу з позиції офіцера. Він уважав,...
  14. Гринев і Швабрин Це молоді офіцери. Обоє служать у Білогірській міцності. Гринев і Швабрин – дворяни, близькі за віком, утворенню, розумовому розвитку. Гринев так описує своє враження, що зробив на нього молодий поручик: “Швабрин був дуже недурний. Розмова його був гострий і цікавий. Він з великою веселістю описав мені сімейство коменданта, його суспільство...
  15. Пугачов у романі Пушкіна “Капітанська дочка” А тепер поговоримо про самого Пугачова. “Він був років сорока, росту середнього, сухорлявий і широкоплечий. У чорній бороді його показувалися проседь; живі більші очі так і бігали. Особа його мало вираження досить приємне, але шахрайське. Волосся були обстрижені в кружок; на ньому був обірваний сіряк і татарські шаровари”. Це портрет...
  16. Зміст епіграфів в “Капітанській дочці” ” Капітанська дочка ” – підсумковий Твір Пушкіна. Вона розповідає про селянське повстання, проводирем якого був козак Омелян Пугачов. Оповідання ведеться від імені головного героя, що у молодості став свідком і учасників описуваних подій. В аналізі що відбувається бере участь сам автор. Його позиція проявляється в підборі епіграфів у кожній...
  17. Характери Гринева й Швабрина в повісті А. С. Пушкіна Олексій Швабрин – не відрізняється зразковим поводженням солдатів, переведений через дуель у Білогірську міцність. Волею долі Гринев і Швабрин зштовхнулися в Білогірській міцності. Автор підкреслює якусь схожість характерів молодих людей. Але що ж тоді перешкодило їм стати друзями й разом переборювати все тягаря військової служби? По-моєму, причина – у вихованні....
  18. Сравнительная характеристика Гринева и Швабрина (А. С. Пушкин “Капитанская дочка”) В центре повести А. С. Пушкина два героя – Гринев и Швабрин. Отец Гринева очень строго относился к вопросам морали, внушая и сыну высокое понимание чести. Офицерскую службу считал не средством для достижения карьеры, а долгом перед государством. О матери Петра Андреевича сказано не много, но облик любящей и заботливой...
  19. Переказ добутку Капітанська дочка Пушкіна А. С План переказу 1. Життя недоука Петруши Гринева. 2. Петро відправляється на службу в Оренбург. 3. Незнайомець рятує Гринева в буран, Петро дарує “вожатому” заячий тулупчик. 4. Знайомство Гринева з мешканцями Білогірської міцності 5. Дуель Гринева й Швабрина. 6. Петро не одержує благословення своїх батьків на весілля з Машею Миронової. 7....
  20. Історія створення й аналіз роману “Капітанська дочка” Пушкіна А. С – ланка, що з’єднала звичайної людини Гринева з миром таємничого й загадкового: з долею й історією. З появою Пугачова в главі “Приступ” Гринев відчуває таємничий взаємозв’язок нових обставин свого життя й ознак, отриманих їм раніше. Пугачов руйнує звичну одномірність його життя. Оповідання про долю Гринева перестає бути лінійним рухом від...
ГЕРОЇ “КАПІТАНСЬКОЇ ДОЧКИ” В ІСТОРИЧНІЙ ЗАМЕТІЛІ
«
»