А. С. Пушкін “Капітанська дочка”. Гринев і Швабрин

Петро Андрійович прагне виконати завіти батька. Під час оборони Білогірської міцності він поводиться як хоробрий офіцер, що чесно виконує свій борг. На речення Пугачова надійти до нього на службу Гринев після хвилинного коливання відмовляє. “Голова моя ти маєш право, – сказав він Пугачову: відпустиш мене – спасибі, стратиш – бог тобі суддя”. Прямота й щирість Гринева сподобалися Пугачову й розташували до нього великодушного вождя повсталого народу.

Однак не завжди борг перемагав у душі Гринева. Його поводження в Оренбурзі

визначається не боргом офіцера, а почуттям любові до Маші Миронової. Порушивши військову дисципліну, він самовільно відправляється в Білогірську церкву рятувати кохану дівчину. І тільки звільнивши її, притім за допомогою Пугачова, він знову вертається в армію, вступивши в загін Зурина.

По своїй натурі Гринев людина м’який і добрий. Він справедливий і зізнається самому собі у своєму легкодумстві. Почуваючи себе винуватим перед Савельичем, він просить у нього прощення, дає слово надалі слухатися свого дядька. Гринев любить Савельича. З ризиком для свого життя він намагається виручити Савельича, коли той потрапив

у руки пугачовців Бердской слободи. Гринев довірливий і погано розбирається в людях такого типу, як Швабрин. Щиру й глибоку любов харчує Гринев до Маші. Його тягне до простій і гарної сім’ї Миронових.

Незважаючи на дворянське упередження проти Пугачова, він бачить у ньому розумної, відважної людини, захисника бедных і сиріт. “Навіщо не сказати істини? – пише Гринев у своїх записках. У цю мінуту сильне співчуття тягло мене до нього. Я полум’яно бажав… урятувати його голову…”

Швабрин – аристократ, що раніше служив у гвардії й за дуель засланий у Білогірську міцність. Він розумний, утворений, красномовний, дотепний, спритний. Але до народу, до всього, що не стосується його особистих інтересів, Швабрин глибоко байдужий. У ньому немає честі й боргу. Ображений відмовою Маші вийти за нього заміж, він мстить їй наклепом. Він пише анонімний донос старому Гриневу на його сина. Уже після першої звістки про повстання у Швабрина зароджуються думки про зраду які він і здійснює, коли Пугачов взяв міцність. Швабрин перейшов на сторону Пугачова не по високих ідейних спонуканнях, а з метою розправи із Гриневым і оволодіння Машею. Морально спустошена людина, вона викликає в Пушкіна різко негативні до себе відношення.

Мені здається, що Гринев дуже добра, чесна й смілива людина, вона любить Машу від усього серця, а Швабрин, хоча йому й подобається Маша, вирішує оббрехати неї, тому що вона не захотіла вийти за нього заміж.

И мені дуже жаль, що такі люди як Швабрин живуть у нашім світі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


А. С. Пушкін “Капітанська дочка”. Гринев і Швабрин

Categories: Нові твори

Links