Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Герої добутків А. Платонова

Герої добутків А. Платонова

Творчість Андрія Платонова, письменника, на довгі роки викресленого з історії російської літератури, і донині дуже важко для сприйняття. Незвична його концепція миру, складна його Мова. Кожний, хто вперше відкриває його книги, відразу ж змушений відмовитися від звичної швидкості читання: око готове сковзати по знайомих обрисах слів, але при цьому розум відмовляється поспівати за висловленою думкою. Якась сила затримує сприйняття читаючі на кожному слові, кожному сполученні слів. І тут не таємниця майстерності, а таємниця людини, розгадування

якого, по переконанню Ф. М. Достоєвського, є єдину справу, гідне того, щоб присвятити йому життя

В основі добутків А. Платонова лежать ті ж гуманістичні ідеали, які завжди проповідувала російська література. Непоправний ідеаліст і романтик, Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в людській душі, узорю прогресу, що займається на обрії історії “, людства”. Письменник-Реаліст, Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати созна ние”, переходити “зсередини зовні”, не залишаючи в душі ні єдиного “особистого

почуття”, “втрачати відчуття самого себе”.

Він розумів, чому “життя на час залишає” ту або іншу людину, підкоряючи його без залишку запеклій боротьбі, чому “невгасиме життя” раз у раз гасне в людях, породжуючи навколо морок і війну. “Писати треба не талантом, а людяністю – прямим почуттям життя” – от кредо письменника. В А. Платонова ідея й людина, її що висловлює, не зливаються, але ідея не закриває людину від нас наглухо. У платоновских добутках ми бачимо саме “соціалістичну речовину”, що прагне із себе самого побудувати абсолютний ідеал

З кого ж складається живе “соціалістична речовина” в А. Платонова? З романтиків життя в самому буквальному значенні слова. Вони мислять масштабними, загальнолюдськими категоріями й вільні від яких би те не було проявів егоїзму. На перший погляд може здатися, що це люди з асоціальним мисленням, оскільки їхній розум не відає ніяких соціально-адміністративних обмежень. Вони невибагливі, незручності побуту переносять легко, як би не зауважуючи їх зовсім.

Всі вони – перетворювачі миру. Гуманізм цих людей і цілком певна соціальна спрямованість їхніх устремлінь полягає в поставленій меті підкорити сили природи людині. Саме від них треба чекати досягнення мрії

Саме вони коли-небудь зможуть звернути фантазію в реальність і самі не помітять этого. Цей тип людей представлений інженерами, механіками, винахідниками, філософами, фантазерами – людьми розкріпаченої думки. Героями перших оповідань А. Платонова стають винахідники, які марять про перебудову миру й знають, як це зробити (“Маркун”).

У більше пізній Творчості виникає герой-місіонер, що вважає, що знає істину, і готовий нести світло своєї свідомості людям. “Думав я сильно, за всіх”, – говорять платоновские проповідники. Однак самий цікавий герой Платонова, безсумнівно, – людина, що сумнівається, людина “природний”, “органічний”. Фома Пухів (повість “Таємна людина”) пручається зовнішнім обставинам. Його мандрівництво почате заради знаходження внутрішньої істини

Доля будівельників-філософів у добутках А. Платонова, як правило, трагична. І це цілком відповідало логіці епохи. А. Платонов належить до тих нечисленним авторам, хто почув у революції не тільки “музику”, але й розпачливий лемент. Він побачив, що Алл С о ч. Р У добрим бажанням іноді відповідають злі справи, а в задумах добра хтось передбачив для посилення своєї влади знищення багатьох ні в чому не винних людей, що нібито заважають загальному добру

Герої-Романтики Платонова політикою, як такий, не займаються. Тому що вони розглядають революцію, що свершились, як вирішений політичне питання. Усі, хто цього не хотів, потерпіли поразку й сметены. Друга група персонажів – це романтики битви, люди, що сформувалися на фронтах громадянської війни

Бійці. Надзвичайно обмежені натури, які в масовому порядку звичайно породжує епоха битв. Безстрашні, безкорисливі, чесні, гранично відверті. Усе в них запрограмовано на дію. У силу зрозумілих причин саме вони, повернувшись із фронту, користувалися в перемігшій республіці беззастережною довірою й моральним правом на керівні пости

Вони приступають до справи з найкращими намірами й із властивої ним енергією, але незабаром виявляється, що більшість із них у нових умовах чисто автоматично керують так, як командували полками й ескадронами на війні. Одержавши пости в керуванні, вони не вміли ними розпорядитися. Нерозуміння що відбувається породжувало в них підвищену підозрілість. Вони заплуталися у відхиленнях, перегинах, перекосах, ухилах

Безграмотність була тим грунтом, на якій розцвітало насильство. У романі “Чевенгур” Андрій Платонов зобразив саме таких людей. Одержавши необмежену владу над повітом, вони в приказному порядку вирішили скасувати працю. Міркували приблизно так: праця – причина народних страждань, оскільки працею створюються матеріальні цінності, які приводять до майнової нерівності

Стало бути, треба ліквідувати першопричину нерівності – праця. Годуватися ж треба тим, що Природа народжує. Так, по своїй безграмотності, вони приходять до обгрунтування теорії первіснообщинного комунізму. У героїв Платонова не було знань і не було минулого, тому їм усе заміняла віра. Трагічно закінчується протистояння “зовнішнього” і “внутрішнього” людини для героя “Чевенгура” Сашка Дванова.

Він довго живе тільки ідеєю, вірою, а тому йде в озеро від життя, що втратило цінність. Герой роману “Котлован” Вощев хоче “видумати що-небудь начебто щастя”, але щастя конкретного, матеріального. Він хоче матеріалізувати ідею й наповнити змістом матерію. Саме тому він радується, довідавшись про “речовину існування”, і залишається працювати на котловані

Перевіркою цієї ідеї стає доля дитини, маленької дівчинки Насті, що сприймається робітниками як “маленька людина, призначена складатися всесвітнім елементом”. Настя вмирає, і повісті, що залишилися в живих герої, втрачають життєву силу. “Навіщо… потрібний сенс життя й істина всесвітнього походження, якщо немає маленької, вірної людини, у якому істина стала б радістю й движеньем?

” – міркує Вощев. І письменник викриває створене “всесвітнє щастя”. Ентузіазм першого років революції виявляється лише риттям власної могили

Селяни, ЩоЗ’являються на будівництві котловану, працюють “з такою ретельністю життя, начебто хотіли врятуватися навіки в прірві котловану”. Але від чого можна врятуватися в прірві? Так поступово А. Платонов приходить до думки про віддалення людей від тої істини, який вони готові були присвятити себе без залишку. А тому в його добутках, на мій погляд, повною мірою втілилася трагедія покоління


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір про війну за творчістю А. Платонова Андрій Платонов почав писати дуже рано. Він ставиться до письменників зі славою, що розпалюється чим далі, тим більше. При житті його видавали дуже мало. Платонов писав у своїх статтях, оповіданнях, повістях, романах про усім: про важку працю робітників і селян, про інтелігенцію, про науку, про спорт, про фантастику, про будівельників...
  2. Від “зовнішнього” людини до “таємного” (по повісті А. П. Платонова “Таємна людина”) Ім’я самобутнього російського письменника Андрія Платоновича Платонова (Климентова) не дуже давно стало відомо широкому колу читачів. До сожале нию, його дивна проза, вистраждана, по власному визнанню автора, ” серцем, щооголилося,”, довгий час залишалася примусово незатребуваної читачами. Дійсно, у прози Платонова важка доля. В 1927 р. відбувся його яскравий дебют: збірник...
  3. Про що я міркувала, читаючі повість “Котлован” А. Платонова Читаючи цю повість, кожний, я думаю, міркує над тим, що хотів сказати автор, а не над сюжетом або композицією, тому що для самого Платонова важлива була суть. Особисто я в його повісті знайшла багато чого, над чим можна подумати, але найбільше мене вразили люди. Так, ми знаємо, що тоді вони...
  4. Біографія Платонова Антона Платоновича Народився 1 вересня у Воронежу в сім’ї слюсаря залізничних майстерень Климентова. Пізніше перемінив прізвище Климентов на прізвище Платонов. Учився в церковно-парафіяльній школі, у міському училищі. Уже в 15 років почав працювати, щоб підтримати сім’ю. Працював на паровозоремонтному заводі. Учився в залізничному політехнікумі Революція міняє все життя Платонова. Він співробітничає в...
  5. Мої роздуми над прозою А. Платонова АНДРІЙ ПЛАТОНОВ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНДРІЙ ПЛАТОНОВ Мої роздуми над прозою А. П. Платонова …Щоб що-небудь полюбити, я Завжди повинен спочатку знайти Якийсь темний шлях для серця до явища, Яке манить мене, а думка йшла уже слідом… А. Платонов Усе незвичайно і не схоже ні на що у світі письменника А....
  6. Особливості народного характеру в прозі А. П. Платонова. Сила жіночого характеру в оповіданні А. П. Платонова “Піщана вчителька” 1. Творчість Платонова. 2. Особливості народного характеру. 3. Сила жіночого характеру в оповіданні “Піщана вчителька”. Творчість Платонова є одним із самих значних явищ у літературі XX століття Перший етап творчості пов’язана із пролеткультом. Основною темою творчості Платонова була ідея перебудови за допомогою техніки. Велике значення мають публікації про народно-господарські проблеми,...
  7. Мої роздуми над прозою А. П. Платонова …Щоб що-небудь полюбити, я Завжди повинен спочатку знайти Якийсь темний шлях для серця до явища, Яке манить мене, а думка йшла уже слідом… А. Платонов Усе незвичайно і не схоже ні на що у світі письменника А. Платонова. Голос письменника ніби злегка приглушений, сумний. Здається, що це тиха життєва Розмова...
  8. Особливості прози А. Платонова Непоправний ідеаліст і романтик, Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в людській душі, узорю прогресу, що займається на обрії історії “, людства”. Письменник реаліст, Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходити “зсередини зовні”, не залишаючи в душі ні єдиного...
  9. Особливості прози Платонова Як непоправний ідеаліст і романтик, Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в чоловеческой душі, у займається на горипарасолі історії “зорю прогресу человечества”. Як письменник-реаліст, Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходить “зсередини зовні”, не залишаючи в душе ні єдиного...
  10. Сокровенный человек писателя Андрея Платонова Платоновский мир – мир тружеников, мастеров, изобретателей. Ремесло рабочего человека, желающего докопаться до сути любой вещи, до “сердца” любого устройства, окружено у Платонова редким уважением. Только у платоновского героя простой взгляд на паровоз вызывает растроганную радость, как в “детстве при первом чтении стихов Пушкина” (рассказ “В прекрасном и яростном мире”)....
  11. Образ котловану в повісті й зміст назви повести Л. П. Платонова “Котлован” У своїй книзі “Чарівні дні” В. Лихоносов висловлюється про А. Платонове так: “Він дійсно письменник глибоко таємний”. Який би добуток А. Платонова ми не читали, будь те роман “Чевенгур” або повість “Ювенільне море”, оповідання “Фро” або стаття про Короленко, ми почуваємо майстра, що вміє й змушує думати. Своєю творчістю Платонов...
  12. Пафос і сатира в добутках А. П. Платонова (По повісті “Таємна людина”) Андрій Платонович Платонов починає друкуватися в 1921 році. Він дебютує з віршами й публіцистикою, в 1927 році випускає збірник оповідань, стає відомим. Повість “Таємна людина” виходить в 1928 році. Художній мир Платонова суперечливий і трагичен. Він звертається до теми “маленької людини” з його потаємністю в душі, продовжуючи традиції Н. М....
  13. “Смутно існуючі люди” (по повісті А. Платонова “Котлован”) (по повісті А. Платонова ќкотлован›). Життя А. Платонова довелася на першу половину нашого сторіччя самий складний час в історії країни. Визнаючи життя вищою цінністю, Платонов не вважав, однак, усяке життя гідної людини. Письменник прагнув осягти сенс життя, призначення людини. У праці нескінченному, виснажливому проходить життя героїв його добутків. Але всяки...
  14. Зв’язок творчості А. П. Платонова із традиціями російської сатири В 1926 році Андрій Платонович Платонов пише сатиричну повість “Місто Градов”. Ця повість написана менше ніж за три тижні, під впливом тамбовських вражень: у Тамбові Платонова направили працювати у відділ меліорації губернського земельного керування. “Скитаясь по глушинах, я побачив такі смутні речі, що не вірив, що десь існує розкішна Москва,...
  15. Пророцтво Платонова в повісті “Котлован” Творчість Андрія Платонова допомагає сучасному читачеві розібратися в подіях, що відбувалися в Росії в 20- 30-е роки XX століття, у період зміцнення в нашій країні Радянської влади. До числа добутків, що правдиво відбила події цього часу, ставиться його відома повість “Котлован”. Платонов почав писати її в грудні 1929 року, у...
  16. Творчий і життєвий шлях Платонова Андрія Платоновича А. П. Климентов (псевдонім – Андрій Платонов) народився 20 серпня (1 вересня) 1899 р. у Ямській слободі під Воронежем. З 1906 по 1914 р. майбутній письменник учився в церковнопарафіяльній і міській школах. Дитинство було безрадісним. Закінчивши 4 класи міської школи, в 13 років він пішов “у люди”. Піклуючись про хліб...
  17. Пророцтво А. Платонова в повісті “Котлован” Творчість Андрія Платонова допомагає сучасному читачеві розібратися в подіях, що відбувалися в Росії в 20-30-і роки XX століття, у період зміцнення в нашій країні Радянської влади. До числа добутків, що правдиво відбили події цього часу, відноситься його відома повість “Котлован”. Платонов почав писати її у грудні 1929 року, у самий...
  18. Феномен Андрія Платоновича Платонова Феномен Андрія Платоновича Платонова приковує до себе увага сучасної критики, що намагається його розгадати зі змінним успіхом. Творчість письменника із працею піддається тлумаченню, даючи привід прямо протилежним інтерпретаціям, завжди залишаючи можливість нового підходу до нього. Очевидно, у прозі Платонова закладений потужний філософський потенціал, що розкриває той або інший зміст у...
  19. Велич простих сердець у прозі А. Платонова АНДРІЙ ПЛАТОНОВ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНДРІЙ ПЛАТОНОВ Велич простих сердець у прозі А. П. Платонова Усе можливо – і вдасться усе, Але головне – сіяти душі в людях. А. Платонов До середини 30-х років, переосмисливши свій досвід публіцистики, досягнення романтика і сатирика, А. Платонов наново відкрив для себе Пушкіна. Великому поету...
  20. Жанр міфу в російській літературі (на прикладі повести А. Платонова “Котлован”) Будинок – споконвічна, архітипова константа людського буття. Щоб Будинок був міцним, під нього необхідно викопати котлован. Про цьому філософська повість А. П. Платонова, що використовує як тип художнього мифологиз-ма притчеобразность. Повість, у якій трансцендентною силою, що панує над людиною, виступає створена їм самим цивілізація. “Котлован” розповідає про людей, що намагаються...
Герої добутків А. Платонова
«
»