Геракл – уособлення сили, сміливості, вірності своєму призначенню на землі
Красуня Алкмена – дочка царя Мікен і дружина героя Амфітріона – була такою прекрасною, що навіть Зевс був вражений її вродою і якось з’явився до, неї у подобі чоловіка. Коли Алкмена мала народити, Зевс радів з того, що один із близнят був його сином. Але царствена Гера, дружина громовержця, вирішила хитрощами позбавити сина Зевса влади і взяла у чоловіка клятву, що царем персеїдів буде той, хто народиться перший. Потім вона зробила все, щоб першим народився кволий, хворий Еврісфей. Щоб звільнитися з-під влади Еврісфея, син Зевса Геракл мав
Уночі, коли всі в будинку Алкмени спали, змії вповзли до кімнати. Вони вже обвилися навколо тіла немовляти, але Геракл схопив змій своїми маленькими рученятами і задушив їх.
Коли Амфітріон дізнався про цей випадок, то вирішив дати гідне виховання синові Зевса. Він найняв учителів, які вчили майбутнього героя читати, писати, співати та грати на музичних інструментах. Але Гераклу було цікавіше боротися, стріляти з лука, вчитися володіти зброєю. Якось учитель
Геракл не дуже переймався, що змушений був жити в лісі. Він продовжував учитися військових вправ і перевершив усіх у майстерності. Люди дивувалися з велетенського зросту, сили і сміливості юнака. Якось він сам убив кіферонсько лева, здер з нього шкуру і носив її на своїх могутніх плечах. Палицю Геракл зробив собі з вирваного з коренем ясена.
Боги піклувалися про улюбленого сина Зевса. Меч йому подарував Гермес, і стріли – Аполлон, золотий панцир – Гефест, богиня Афіна сама виткала з нього одяг.
Змужнівши, Геракл переміг царя Ергіна, якому Фіви платили данину. За це мар Фів Креонт віддав за нього свою дочку Мегару, а боги послали молодому подружжю трьох прекрасних синів.
Геракл жив щасливо у Фівах, аж поки мстива Гера не наслала на нього жахливу хворобу – божевілля. Втративши розум, великий герой убив своїх дітей і дітей свого брата. Отямившись, Геракл вжахнувся зі свого мимовільного злочину. Він назавжди покинув Фіви і, за порадою Аполлона, повернувся на батьківщину, щоб за наказом царя Тірінфу звершити дванадцять подвигів.
Створивши міф про Геракла і його подвиги, давні греки втілили в образі героя своє бачення ролі людини на землі. Смілива, горда, сильна людина буде завжди користуватися прихильністю богів і увічнить своє ім’я у подвигах заради людей і батьківщини.