Фольклорні балади

Фольклорні балади

Балада є одним із найдавніших ліро-епічних жанрів поезії. Народилася вона на півдні Європи, в Провансі, у XII-XIII ст. як танцювально-хорова пісня. Вона була ритмічною, швидкою, динамічною. З часом її текст набуває самостійного значення, сюжет збагачується елементами чудесного, казкового, фантастичного. Балада розповідає про трагічні події в житті людей, які відбуваються в атмосфері таємничості й лишають по собі спомин на довгі роки. В баладі діють чарівні феї, благородні лицарі, магічні істоти. У XIV ст. балада поступово проникає

в Італію, а звідти – в інші європейські країни, набуваючи нових форм і сюжетів.

В баладах розповідається про мужніх захисників вітчизни, легендарні події минулого, соціально-побутові драми.

По всій Європі відбуваються змагання не тільки лучників, лицарів, а й поетів, які демонструють свою вправність у складанні поетичних історій. Баладу любили всі – вона легко запам’ятовувалася і легко відтворювалася завдяки танцювальному ритму. У баладі немає психологічної деталізації, сюжет стислий, від фольклору лишилися повтори, звертання, драматична напруженість.

Надзвичайно популярною була

балада про шляхетного розбійника, який очолює ватагу Шервудського лісу. В образі Робі на Гуда англійський народ втілив свою мрію про захисника від несправедливості. До нього по допомогу звертаються безземельні селяни, його підтримки шукає невтішна вдова, його поважають і старі, й малі. Його славили як сильного, веселої вдачі ідеального героя. Ці балади збереглися в усній формі, а згодом, у XIX ст., були оброблені й записані англійськими поетами й романістами.

Запитання

1. Як ти гадаєш, чому легенди про шляхетного розбійника Робіна Гуда дійшли до нашого часу?

2. Які події зазвичай є основою балади?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Фольклорні балади