Балади Шіллера

Балади “Рукавичка”, “Кубок”, “Рицар Тогенбург”, “Івікові журавли” виходили з загальної думки, яка нерідко була сформульована як повчальний висновок. Балада “Рукавичка” спрямована проти лицарства. Нерозумно демонструвати кохання до прекрасної дами, жертвуючи власним життям в ім’я примхи. У баладі зображений король, оточений придворними “перед своїм звіринцем “. Змах рукою – і на арену виходять тигр і лев, ще змах – і виступають “два барса дружною четою”. З балкона падає жіноча рукавичка і світська

красуня “c лицемерною и колкою улыбкой” звертається до шанувальника.

Когда меня, мой рыцарь верный, Ты любишь так, как говоришь, Ты мне перчатку возвратишь. Безстрашний Делорж „к дверям идет и возвращается с перчаткой”. Усі в захопленні, однак відбулося непередбачене: Но, холодно приняв привет ее очей, В лицо перчатку ей Он бросил и сказал: „Не требую награды”.

У “Івікових журавлях” використана легенда про давньогрецького поета (2-а половина VІ ст. до н. е.), вбитого розбійниками. У баладі зграя журавлів – свідків злочину – виявляє істинних убивць співака.

У “Кубку” (переклад

В. Жуковського балади Шіллера “Водолаз”) автор звертається до середньовічної епохи. Цар спонукає оточуючих відшукати кубок на дні морської безодні. Тому, хто його знайде „он и будет наградой победной”. Відгукнувся на заклик царя лише “паж молодой…”. Чудова за експресивністю сцена боротьби героя з норовливим морем. “Молодий паж” став переможцем. Але примха царя повторюється. І знову призначено лицарю спуститися на дно морське. Він кидається в морську безодню, побачивши в очах дочки царя визнання його подвигу, але повернутися йому вже не судилося.

Балади Шіллера передають не стільки події, скільки переживання. Внутрішній світ багатий і різноманітний у відчуттях, як саме життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Балади Шіллера