Ф. Тютчев. “Я знаю в праосені пору…”
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС
ІІ семестр
ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ
(11 годин)
УРОК № 41
Тема. Ф. Тютчев. “Я знаю в праосені пору…”
Мета: ознайомити з життям і творчістю поета, допомогти усвідомити красу, художню майстерність його вірша “Я знаю в праосені пору…”; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, уміння висловлювати власні думки та враження від прочитаного, виділяти художні засоби виразності; виховувати любов до природи, до поетичного слова; естетичні смаки.
Обладнання:
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності школярів
– Природа, різні пори року завжди надихали поетів, музикантів, художників на створення шедеврів. До речі, серед них були не лише митці, а й поважні учені, державні діячі, дипломати. Назву одного – Федір Іванович Тютчев, із життям і творчістю якого ми познайомимося на сьогоднішньому уроці. Багато поколінь людей отримують справжню насолоду, знайомлячись з поезією російського поета. Сподіваюся, що й вас вона не залишить байдужими.
II. Оголошення
III. Актуалізація опорних знань
1. Виразне читання (або розповідь напам’ять) вірша М. Лермонтова “Із Гете”, висловлення свого враження про нього, частковий аналіз
2. Пошуково-дослідницьке завдання
Випишіть поетичні образи у вірші Лермонтова та в його перекладі Т. Масенка; зробіть порівняльний аналіз та висновки.
Оригінал | Переклад | |
Образи | Вершины, долины, тьма, мгла, дорога, листы, автор, герой-путник | Верховини, ніч, долини, дороги, листя, мла, тривога, автор, герой-мандрівник |
Художні засоби | Епітети: Тьма (ночная); (долины) тихие; (мглой) свежей. Метафори: Вершины спят; Не дрожат листы | Епітети: (ніч) темна; (долини) лагідні; (мла) свіжа. Метафори: Ніч лягла; Вкрила мла; Листя не тремтить; Лагідні долини |
Очікувані висновки: у перекладі збережено основні образи оригіналу й художні засоби, але, напевно, з метою більшої виразності перекладач вживає епітет “лагідні” долини, що має дещо інше емоційне забарвлення; також вносить мотив (образ) тривоги; отже, переклад більш олюднений.
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Виразне читання (або самостійна робота з підручником)
Читання статті про Ф. Тютчева (С. 192 – за підручником Ю. І. Ковбасенка, Л. В. Ковбасенко; С. 169-171 – за підручником Є. Волощук).
Федір Тютчев
2. Виразне читання вірша Ф. Тютчева “Я знаю в праосені пору…” мовою оригіналу і в перекладі
3. Словникова робота Оригінал
Дивная – дивовижна;
Лучезарны – які сяють від сонця, що заходить за обрій;
Бодрый – бадьорий;
Серп – старовинне знаряддя праці для зрізання колосків (маленька коса);
Праздной – яка відпочиває, не працює;
Борозда – канавка, яка утворюється, коли орють землю;
Боле – більше;
Лазурь – густа голубінь, яскравий голубий колір.
Переклад
Праосінь – тут, можливо, мається на увазі вічна осінь, яка була від початку світу;
Стерня – нижня частина колоска, яка залишилася на полі після збирання хліба;
Марна – тут: яка даремно простоює, не працює.
4. Обмін враженнями про вірш, евристична бесіда
– Про яку пору осені йдеться, які народні та поетичні назви вона має, чому? (Початок осені, золота осінь, “бабине літо”)
– Чи помітна присутність людини в цій пейзажній картині і як саме? (Так. У рядку “де серп гуляв і падало колосся” мова йде про невтомну працю людей на полі.)
– Яка деталь вказує саме на пору “бабиного літа”? (Павутиння, що літає в повітрі)
– За допомогою яких художніх засобів створюється така чудова пейзажна картина? (Епітетів: чисте повітря, день прозорий, мирна борозна, блакить прозора й тепла, поле стомлене і тихе; метафор (уособлення): вечір зве, серп гуляв, блакить ллється стомлене поле; порівняння: павутиння, мов тонке волосся.)
– Який настрій має поезія Ф. Тютчева? (Лагідний, умиротворений; створюється відчуття задоволення від виконаного обов’язку – і в людини, і в природі)
5. Завдання пошуково-дослідницького характеру (виконується в групах)
I група виписує всі дієслова з вірша й визначає, який характер має пейзаж.
Очікувана відповідь
– Дієслова: знаю, зве, гуляв, падало, блищить, чути, захололо, ллється. їх небагато – 2-3 на строфу, що свідчить про статичний пейзаж. Перед читачем постає тремтлива поетична картина. Це надає їй особливої принадності й неповторності.
II група аналізує наявність присутності у творі людини й “олюднених” образів.
Очікувана відповідь
– “Я” – автор або ліричний герой; згадується праця людей у недавньому минулому – збирання врожаю: “серп гуляв і падало колосся”, “пусто на стерні”, “борозна” (після оранки); саме поле “олюднене” – стомлене. Складається враження цілковитого єднання людини й природи.
III група виписує прикмети реальної осені, робить висновок про спостережливість автора, знання ним природи.
Очікувана відповідь
– Повітря чисте, день прозорий, павутиння… блищить, не чути птиць (відлетіли у вирій), повітря захололо, блакить прозора й тепла (небо голубе, високе, сяє сонце).
Поет дуже спостережливий, добре знає та розуміє природу.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
– Прочитайте виразно ще один вірш Ф. Тютчева і на його основі та на основі поезії “Я знаю в праосені пору…” складіть “психологічний портрет” автора, тобто дайте характеристику письменникові.
ВЕСНЯНІ ВОДИ
Лежать у полі ще сніги,
А води весняні шумлять.
І сонні бурять береги,
Біжать, і грають, і дзвенять.
Вони дзвенять на всі кінці:
“Іде весна, іде весна!
Весни ми юної гінці,
Вперед послала нас вона”.
Іде весна, іде весна!
За нею ллється срібний спів,
То лине вслід юрба гучна
Травневих днів, веселих днів.
(Ф. Тютчев, переклад М. Рильського)
Очікувана відповідь
– Поет любить природу, милується нею, вона для нього – джерело натхнення; вразливий, поважає людей праці, спостережливий, життєрадісний.
– Укажіть рядки з вірша Ф. Тютчева “Я знаю в праосені пору…”, які б ілюстрували такі жартівливі малюнки-символи:
А) “Де серп гуляв і падало колосся”;
Б) “Далеко ще до перших сніжних хуртовин”;
В) “Блакить прозора й тепла ллється з височин На стомлене і тихе поле”.
VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати вірш Ф. Тютчева “Я знаю в праосені пору…”, вивчити напам’ять; підібрати вірші інших поетів про осінь.
VII. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
Продовжте фразу.
– Мені сподобалося…
– Мені запам’яталося…
– Я теж люблю…